Глузман Семен Фішельович

Семе́н Фі́шельович Глу́зман (фр. Sémion Gluzman, рос. Глузман Семён Фишелевич; нар. 10 вересня, 1946 р., м. Київ, УРСР) лікар-психіатр і правозахисник[1], колишній дисидент та політв'язень, президент Асоціації психіатрів України[2], директор Українсько-американського бюро захисту прав людини від 1990 р.[1], член Американського товариства психіатрів від 1979 р.[1], член Королівського коледжу психіатрів Великої Британії з 1980 р.[1], член Канадської психіатричної асоціації з 1981 р.[1], Товариства психіатрів і неврологів Німеччини[3][1], співголова Комітету «Бабин Яр» (разом із Мирославом Поповичем, Іваном Дзюбою). За його життя в 1977 р. його ім'ям названа французька клініка Сен-Дені[1]: фр. CAC Saint-Denis "Sémion Gluzman", Centre de sante semion gluzman clinique psychiatrique à st denis[4][5][6][7]. Один із авторів Закону України «Про психіатричну допомогу»[8]. 1978 р. був оголошений роком Семена Глузмана від «Amnesty International»[9]. У 1998—1999 рр. експерт Організації Об'єднаних Націй з прав людини[10].

Семен Глузман
Народився 10 вересня 1946(1946-09-10) (75 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
Громадянство  СРСР
 Україна
Місце проживання Україна
Діяльність медицина
Галузь психіатрія
Відомий завдяки правозахисник, психіатр
Alma mater Національний медичний університет імені О.О. Богомольця
Нагороди людина 1978 р. «Міжнародної амністії»,
премія 1998 р. Європейського союзу — США «За розвиток демократії та громадянського суспільства»,
Людина року — 1999,
премія 2001 р. Американської психіатричної асоціації «Захист прав людини»,
подяка 2002 р. СБУ,
Женевська премія 2008 р. XIV конгресу Всесвітньої психіатричної асоціації
його ім'я носить клініка Сен-Дені

Лауреат України «Людина року — 1999» як «правозахисник року»[11][12].

Життєпис

У 1970 р. закінчив студіювання у Київському медичному інституті[1]. Працював у м. Житомирі, у м. Коростені, а з 1972 р. — у м. Києві[1].

У листопаді 1971 р. підготував незалежну заочну судово-психіатричну експертизу в справі генерала Петра Григоренка, якою генерала було визнано психічно здоровим всупереч державній точці зору політичного режиму в СРСР, довів незаконність застосування проти генерала методів репресивної психіатрії, те, що він «психічно хворий» — підготована була фахівцями інституту судової психіатрії ім. В. П. Сербського[13]. У 1972 році Семен Глузман був засуджений (головно за вказану незалежну експертизу) на 7 років концтаборівПермській області) додатково йому дали 3 роки заслання (у Тюменській області)[1]. Він відбував покарання разом із Іваном Світличним, Євгеном Сверстюком, Левком Лук'яненком[1].

Від 1982 р. — працював у Києві робітником фабрики[1]. З 1985 року почав друкуватися та займатись професійною діяльністю.

Від 1991 року — виконавчий секретар Асоціації психіатрів України[1].

У серпні 2010 року президент України Віктор Янукович ввів Семена Глузмана у Громадську гуманітарну раду при президенті України[14]. Семен Глузман на фоні загалом гіперкритичного ставлення до пострадянських порядків в Україні та в охороні здоров'я зокрема, схвально відгукувався про діяльність уряду Азарова[15], лаяв Ющенка та іронізував щодо умов утримання в тюрмі Юлії Тимошенко[16]

Учасник ініціативи «Першого грудня» з 1 грудня 2011 р.[17] по 18 грудня 2012 р.[18]

Виступав на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова.[19][20]

У 2012 році вийшла друком книжка спогадів Семена Глузмана «рос. Рисунки по памяти или воспоминания отсидента».

Праці

Членство в професійних організаціях

З 1979 року — Почесний член Американської психіатричної асоціації.

З 1980 — член Королівського коледжу психіатрів Великої Британії.

З 1981 — член Канадської психіатричної асоціації.

З 1990 — член Німецького товариства психіатрів і неврологів.

З 1992 — патрон Міжнародного фонду «Женевська ініціатива в психіатрії».

З 1994 по 2003 — член Всесвітньої ради реабілітації жертв тортур.

З 1998 — член Контрольної комітету з проблем зловживань психіатрією Всесвітньої психіатричної асоціації[21].

Примітки

  1. «Енциклопедія історії України», м. Київ: вид. «Наукова думка», 2004 р. — Т.2 (Г-Д) С.121. — ISBN 966-00-0405-2 (укр.)
  2. Руководство Ассоциации психиатров Украины. Ассоциация психиатров Украины. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 26 липня 2011.
  3. Учотова, Ирина (октябрь 2009). Семён Глузман: «Смысл нашей работы заключается в том, чтобы помочь человеку жить полноценной жизнью…». Нейроnews: Психоневрология и нейропсихиатрия (№ 6 (17)). Процитовано 2 січня 2014.
  4. Centre de sante semion gluzman clinique psychiatrique à st denis; 93200 Saint-Denis, 6 rue Auguste Poullain. (фр.)
  5. L'organisation de la psychiatrie en Seine-Saint-Denis (фр.)
  6. (фр.) Secteur 93G03 - Ville-EvrardPDF
  7. (фр.) 26 lutego Télécharger - Ville-EvrardPDF
  8. МОЗ розпочинає реформу дитячої психіатричної допомоги: обіцяють без революційного надриву Архівовано 17 листопада 2015 у Wayback Machine., 18.09.2013, сайт «Голос України» (укр.)
  9. 113. Преследование врача Семена Глузмана. Документ № 80 // Документы МХГ (1976—1982). — Московская Хельсинкская группа. (рос.)
  10. Глузман Семён Фишелевич. Ассоциация психиатров Украины. Архів оригіналу за 16-03-2012. Процитовано 28-04-2010. (рос.)
  11. Семен ГЛУЗМАН Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine., сайт ГО «Обличчя майбутнього» (укр.)
  12. Глузман Семён Фишелевич. Ассоциация психиатров Украины. Архів оригіналу за 16 березня 2012. Процитовано 25 серпня 2015.
  13. Melvin Sabshin. Changing American psychiatry: a personal perspective. American Psychiatric Pub, 2008. — ISBN 1585623075 — p. 95.
  14. Янукович ввел в свой гуманитарный совет психиатра, 02.08.2010, сайт «Ukraine Daily» (рос.)
  15. Семен Глузман: «На совещании у Азарова мне стало страшно» (рос.)
  16. «Белые воротнички» в украинских тюрьмах (рос.)
  17. Ініціатива «Першого грудня». Архів оригіналу за 2 березня 2012. Процитовано 16 грудня 2011.
  18. Страна кафкианского абсурда // Дата публікації 17.12.2012
  19. Семен Глузман про голодування Сенцова і відсутність реакції публіки // Радіо Свобода, 13.05.2018
  20. Глузман об отказе Денисовой в посещении Сенцова: Жесткое, откровенное унижение. Унижены мы все с нашим президентом. Почему? Так решил Путин // Гордон, 29.06.2018
  21. Глузман Семён Фишелевич. Ассоциация психиатров Украины. Архів оригіналу за 16.03.2012. Процитовано 21.10.2018.

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.