Глухий губно-губний проривний

Глухий губно-губний проривний — приголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨p⟩. В українській мові цей звук передається на письмі літерою п. Більшість мов має простий [p], а деякі розрізняють декілька варіантів. Наприклад, у гінді, китайській, корейських та інших мовах простий [p] є акустичною парою придихового [pʰ].

p
Номер МФА 101
Кодування
HTML (decimal) p
Юнікод (hex) U+0070
X-SAMPA p
Кіршенбаум p
Брайль Шаблон:Braille cell/core
Звучання
джерело · допомога

Назва
  • Глухий білабіальний зімкнено-проривний приголосний
  • Глухий білабіальний проривний приголосний (англ. voiceless bilabial stop)
  • Глухий губно-губний зімкнено-проривний приголосний
  • Глухий губно-губний проривний приголосний

Властивості

Властивості глухого губно-губного проривного:

  • Тип фонації — глуха, тобто повітря проходить крізь голосові зв’язки не спричиняючи вібрацію.
  • Місце творення — губно-губне, тобто він артикулюється обома губами.
  • Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
  • Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
  • Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Варіанти
МФАОпис МФАОпис МФАОпис МФАОпис
p простий p pʰ придиховий p pʲ м'який p pʷ огублений p
p̚ затримковий p p̌ дзвінкий p p͈ твердий p pʼ абруптивний p

Приклади
МоваСловоМФАЗначенняПримітки
англійськаpack [pʰæk]пакуватиДив. англійська фонетика
баскськаharrapatu [(h)arapatu]спіймати
бенгальськаপানি[pani:]водаДив. бенгальська фонетика
в'єтнамська [1]nhíp [ɲip˧ˀ˥]пінцетДив. в'єтнамська фонетика
гебрейськаפּקיד[pakid]клеркДив. гебрейська фонетика
гіндіपल[pəl]моментДив. фонетика гінді
голландська[2]plicht [plɪxt]обов'язокДив. голландська фонетика
грецькаπόδι[ˈpo̞ði]ногаДив. Modern грецька фонетика
данська[3]bog [ˈpɔ̽ʊ̯ˀ]книгаДив. данська фонетика
іспанська[4]peso [ˈpe̞so̞]вагаДив. іспанська фонетика
італійська[5]papà [paˈpa]татоДив. італійська фонетика
каталанська[6]parlar [pərˈɫa]говоритиДив. каталанська фонетика
китайська爆炸/bàozhà[pɑʊ˥˩ tʂa˥˩]вибухатиДив. китайська фонетика
корейська풀/pul [pʰul]траваДив. корейська фонетика
люксембурзька[7]bëlleg[ˈpɵ̞lɵ̞ɕ]дешевийДив. люксембурзька фонетика
македонськапее[pɛː]співтиДив. македонська фонетика
малайськаpanas[pänäs]гарячий
маратхіपाऊस[pɑːˈuːs]дощДив. фонетика маратхі
німецькаPack [pʰak]пачкаДив. німецька фонетика
норвезькаpappa [pɑpːɑ]татоДив. норвезька фонетика
пашутоپانير[pɑˈnir]сир
польська[8]pas [päs]поясДив. польська фонетика
португальська[9]pai [paj]татоДив. португальська фонетика
російська[10]плод[pɫot̪]плідДив. російська фонетика
румунськаpas [pas]крокДив. румунська фонетика
словацькаpes [pɛs]dog
турецькаkap [kʰäp]чайникДив. турецька фонетика
угорськаpápa [ˈpaːpɒ]папаДив. угорська фонетика
українськапавук[pɐ.ˈβ̞uk]—Див. українська фонетика
фінськаpappa [pappa]дідДив. фінська фонетика
французька[11]pomme [pɔm]яблукоДив. французька фонетика
чеськаpes [pɛs]собакаДив. чеська фонетика
шведськаapa [ˈɑːpʰa]мавпаДив. шведська фонетика
японська[12]ポスト/posuto [posɯto]поштаДив. японська фонетика

Примітки
  1. Thompson (1959:458–461)
  2. Gussenhoven (1992:45)
  3. Basbøll (2005:61)
  4. Martínez-Celdrán, Fernández-Planas & Carrera-Sabaté (2003:255)
  5. Rogers & d'Arcangeli (2004:117)
  6. Carbonell & Llisterri (1992:53)
  7. Gilles & Trouvain (2013:67–68)
  8. Jassem (2003:103)
  9. Cruz-Ferreira (1995:91)
  10. Padgett (2003:42)
  11. Fougeron & Smith (1993:73)
  12. Okada (1991:94)

Джерела
  • Basbøll, Hans (2005). The Phonology of Danish. ISBN 0-203-97876-5.
  • Carbonell, Joan F.; Llisterri, Joaquim (1992). Catalan. Journal of the International Phonetic Association 22 (1–2): 53–56. doi:10.1017/S0025100300004618.
  • Cruz-Ferreira, Madalena (1995). European Portuguese. Journal of the International Phonetic Association 25 (2): 90–94. doi:10.1017/S0025100300005223.
  • Dum-Tragut, Jasmine (2009). Armenian: Modern Eastern Armenian. Amsterdam: John Benjamins Publishing Company.
  • Fougeron, Cecile; Smith, Caroline L (1993). Illustrations of the IPA:French. Journal of the International Phonetic Association 23 (2): 73–76. doi:10.1017/S0025100300004874.
  • Gilles, Peter; Trouvain, Jürgen (2013). Luxembourgish. Journal of the International Phonetic Association 43 (1): 67–74. doi:10.1017/S0025100312000278.
  • Gussenhoven, Carlos (1992). Dutch. Journal of the International Phonetic Association 22 (2): 45–47. doi:10.1017/S002510030000459X.
  • Jassem, Wiktor (2003). Polish. Journal of the International Phonetic Association 33 (1): 103–107. doi:10.1017/S0025100303001191.
  • Martínez-Celdrán, Eugenio; Fernández-Planas, Ana Ma.; Carrera-Sabaté, Josefina (2003). Castilian Spanish. Journal of the International Phonetic Association 33 (2): 255–259. doi:10.1017/S0025100303001373.
  • Merrill, Elizabeth (2008). Tilquiapan Zapotec. Journal of the International Phonetic Association 38 (1): 107–114. doi:10.1017/S0025100308003344.
  • Okada, Hideo (1991). Phonetic Representation:Japanese. Journal of the International Phonetic Association 21 (2): 94–97. doi:10.1017/S002510030000445X.
  • Padgett, Jaye (2003). Contrast and Post-Velar Fronting in Russian. Natural Language & Linguistic Theory 21 (1): 39–87. doi:10.1023/A:1021879906505.
  • Rogers, Derek; d'Arcangeli, Luciana (2004). Italian. Journal of the International Phonetic Association 34 (1): 117–121. doi:10.1017/S0025100304001628.
  • Thompson, Laurence (1959). Saigon phonemics. Language 35 (3): 454–476. JSTOR 411232. doi:10.2307/411232.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.