Глухий ясенний проривний

Глухи́й я́сенний проривни́йприголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨t⟩. В українській мові цей звук передається на письмі літерою т.

t
Номер МФА 103
Кодування
HTML (decimal) t
Юнікод (hex) U+0074
X-SAMPA t
Кіршенбаум t
Брайль Шаблон:Braille cell/core
Звучання
джерело · допомога

Назва

  • Глухий альвеолярний зімкнено-проривний приголосний
  • Глухий альвеолярний проривний приголосний (англ. voiceless alveolar stop)
  • Глухий ясенний зімкнено-проривний приголосний
  • Глухий ясенний проривний приголосний (англ. voiceless alveolar stop)

Властивості

Властивості глухого ясенного проривного:

  • Місце творення ясенне, тобто звук артикулюється кінчиком або передньою спинкою язика проти ясенного бугорка.
  • Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
  • Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
  • Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Приклади

МоваСловоМФАЗначенняПримітки
англійськаtick[tʰɪk]кліщДив. англійська фонетика
арабськаتين / tīn[tiːn]інжирДив. арабська фонетика
бенгальськаটাকা[t̠aka]ТакаДив. бенгальська фонетика.
в'єтнамськаti[ti]тріщинаДив. в'єтнамська фонетика
гебрейськаתמונה[tmuna]малюнокДив. Гебрейська фонетика
голландська[1]taal[taːɫ]моваДив. голландська фонетика
данська[2]dåse[ˈtɔ̽ːsə]можуЗазвичай /d̥/ або /d/. Пара до [t͡s] або [tʰ][3]. Див. данська фонетика
кабардинськатхуы[txʷə]п'ять
корейська턱 / teok[tʰʌk̚]щелепаДив. корейська фонетика
люксембурзька[4]dënn[tɵ̞n]худийДив. люксембурзька фонетика
малайськаtahun[tähʊn]рікДив. малайська фонетика
мальтійськаtassew [tasˈsew]справжній
тайськаา / ta[taː˥˧]око
угорська[5]tutaj[ˈtutɒj]плітДив. угорська фонетика
фінськаparta[ˈpɑrtɑ]хлібДив. фінська фонетика
чеськаtoto[ˈtoto]цейДив. чеська фонетика
японська[6]特別 / tokubetsu[tokɯbet͡sɯ]особливийДив. японська фонетика

Примітки

Джерела

  • Arvaniti, Amalia (2007). Greek Phonetics: The State of the Art. Journal of Greek Linguistics 8: 97–208. doi:10.1075/jgl.8.08arv. Архів оригіналу за 11 грудня 2013. Процитовано 28 лютого 2017.
  • Basbøll, Hans (2005). The Phonology of Danish. ISBN 0-203-97876-5.
  • Blust, Robert (1999). Notes on Pazeh Phonology and Morphology. Oceanic Linguistics 38 (2): 321–365. doi:10.1353/ol.1999.0002.
  • Carbonell, Joan F.; Llisterri, Joaquim (1992). Catalan. Journal of the International Phonetic Association 22 (1–2): 53–56. doi:10.1017/S0025100300004618.
  • Collins, Beverley; Mees, Inger M. (2003). The Phonetics of English and Dutch, Fifth Revised Edition. ISBN 9004103406. Архів оригіналу за 28 грудня 2016. Процитовано 28 лютого 2017.
  • Cruz-Ferreira, Madalena (1995). European Portuguese. Journal of the International Phonetic Association 25 (2): 90–94. doi:10.1017/S0025100300005223.
  • Dum-Tragut, Jasmine (2009). Armenian: Modern Eastern Armenian. Amsterdam: John Benjamins Publishing Company.
  • Engstrand, Olle (1999). Swedish. Handbook of the International Phonetic Association: A Guide to the usage of the International Phonetic Alphabet. Cambridge: Cambridge University Press. с. 140–142. ISBN 0-521-63751-1.
  • Fougeron, Cecile; Smith, Caroline L (1993). Illustrations of the IPA:French. Journal of the International Phonetic Association 23 (2): 73–76. doi:10.1017/S0025100300004874.
  • Gilles, Peter; Trouvain, Jürgen (2013). Luxembourgish. Journal of the International Phonetic Association 43 (1): 67–74. doi:10.1017/S0025100312000278.
  • Grønnum, Nina (2005). Fonetik og fonologi, Almen og Dansk (вид. 3rd). Copenhagen: Akademisk Forlag. ISBN 87-500-3865-6.
  • Gussenhoven, Carlos (1992). Dutch. Journal of the International Phonetic Association 22 (2): 45–47. doi:10.1017/S002510030000459X.
  • Jassem, Wiktor (2003). Polish. Journal of the International Phonetic Association 33 (1): 103–107. doi:10.1017/S0025100303001191.
  • Jones, Daniel; Ward, Dennis (1969). The Phonetics of Russian. Cambridge University Press.
  • Kara, Dávid Somfai (2003). Kyrgyz. Lincom Europa. ISBN 3895868434.
  • Kráľ, Ábel (1988). Pravidlá slovenskej výslovnosti. Bratislava: Slovenské pedagogické nakladateľstvo.
  • Kristoffersen, Gjert (2000). The Phonology of Norwegian. Oxford University Press. ISBN 978-0-19-823765-5.
  • Ladefoged, Peter (2005). Vowels and Consonants (вид. Second). Blackwell.
  • Lass, Roger (2002). South African English. У Mesthrie, Rajend. Language in South Africa. Cambridge University Press. ISBN 9780521791052.
  • Lee, Wai-Sum; Zee, Eric (2009). Hakka Chinese. Journal of the International Phonetic Association 39 (107–111): 107. doi:10.1017/S0025100308003599.
  • Liberman, AM; Cooper, FS; Shankweiler, DP; Studdert-Kennedy, M (1967). Perception of the speech code. Psychological Review 74 (6): 431–61. PMID 4170865. doi:10.1037/h0020279.
  • Mahootian, Shahrzad (1997). Persian. London: Routledge. ISBN 0-415-02311-4.
  • Mangold, Max (2005). Das Aussprachewörterbuch (вид. 6th). Duden. ISBN 978-3411040667.
  • Martínez-Celdrán, Eugenio; Fernández-Planas, Ana Ma.; Carrera-Sabaté, Josefina (2003). Castilian Spanish. Journal of the International Phonetic Association 33 (2): 255–259. doi:10.1017/S0025100303001373.
  • Merrill, Elizabeth (2008). Tilquiapan Zapotec. Journal of the International Phonetic Association 38 (1): 107–114. doi:10.1017/S0025100308003344.
  • Nau, Nicole (1998). Latvian. Lincom Europa. ISBN 3-89586-228-2.
  • Okada, Hideo (1991). Phonetic Representation:Japanese. Journal of the International Phonetic Association 21 (2): 94–97. doi:10.1017/S002510030000445X.
  • Padluzhny, Ped (1989). Fanetyka belaruskai litaraturnai movy. ISBN 5-343-00292-7.
  • Pavlík, Radoslav (2004). Slovenské hlásky a medzinárodná fonetická abeceda. Jazykovedný časopis 55: 87–109.
  • Pretnar, Tone; Tokarz, Emil (1980). Slovenščina za Poljake: Kurs podstawowy języka słoweńskiego. Katowice: Uniwersytet Śląski.
  • Remijsen, Bert; Manyang, Caguor Adong (2009). Luanyjang Dinka. Journal of the International Phonetic Association 39 (1): 113–124. doi:10.1017/S0025100308003605. Архів оригіналу за 9 березня 2016. Процитовано 28 лютого 2017.
  • Roca, Iggy; Johnson, Wyn (1999). A Course in Phonology. Blackwell Publishing.
  • Rogers, Derek; d'Arcangeli, Luciana (2004). Italian. Journal of the International Phonetic Association 34 (1): 117–121. doi:10.1017/S0025100304001628.
  • Sadowsky, Scott; Painequeo, Héctor; Salamanca, Gastón; Avelino, Heriberto (2013). Mapudungun. Journal of the International Phonetic Association 43 (1): 87–96. doi:10.1017/S0025100312000369.
  • Scobbie, James M; Gordeeva, Olga B.; Matthews, Benjamin (2006). Acquisition of Scottish English Phonology: an overview. Edinburgh: QMU Speech Science Research Centre Working Papers. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 28 лютого 2017.
  • Sjoberg, Andrée F. (1963). Uzbek Structural Grammar. Uralic and Altaic Series 18. Bloomington: Indiana University.
  • Soderberg, Craig D.; Olson, Kenneth S. (2008). Indonesian. Journal of the International Phonetic Association 38 (2): 209–213. doi:10.1017/S0025100308003320.
  • Szende, Tamás (1994). Illustrations of the IPA: Hungarian. Journal of the International Phonetic Association 24 (2): 91–94. doi:10.1017/S0025100300005090.
  • Thompson, Laurence (1959). Saigon phonemics. Language 35 (3): 454–476. JSTOR 411232. doi:10.2307/411232.
  • Watson, Janet (2002). The Phonology and Morphology of Arabic. Oxford University Press.
  • Wells, John C. (1982a). Accents of English. 2: The British Isles. Cambridge: Cambridge University Press.
  • Wells, John C. (1982b). Accents of English. 3: Beyond the British Isles. Cambridge: Cambridge University Press.


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.