Глухий ясенний проривний

Глухи́й я́сенний проривни́й — приголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨t⟩. В українській мові цей звук передається на письмі літерою т.

t
Номер МФА 103
Кодування
HTML (decimal) t
Юнікод (hex) U+0074
X-SAMPA t
Кіршенбаум t
Брайль Шаблон:Braille cell/core
Звучання
джерело · допомога

Назва
  • Глухий альвеолярний зімкнено-проривний приголосний
  • Глухий альвеолярний проривний приголосний (англ. voiceless alveolar stop)
  • Глухий ясенний зімкнено-проривний приголосний
  • Глухий ясенний проривний приголосний (англ. voiceless alveolar stop)

Властивості

Властивості глухого ясенного проривного:

  • Місце творення — ясенне, тобто звук артикулюється кінчиком або передньою спинкою язика проти ясенного бугорка.
  • Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
  • Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
  • Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Приклади
МоваСловоМФАЗначенняПримітки
англійськаtick[tʰɪk]кліщДив. англійська фонетика
арабськаتين / tīn[tiːn]інжирДив. арабська фонетика
бенгальськаটাকা[t̠aka]ТакаДив. бенгальська фонетика.
в'єтнамськаti[ti]тріщинаДив. в'єтнамська фонетика
гебрейськаתמונה[tmuna]малюнокДив. Гебрейська фонетика
голландська[1]taal[taːɫ]моваДив. голландська фонетика
данська[2]dåse[ˈtɔ̽ːsə]можуЗазвичай /d̥/ або /d/. Пара до [t͡s] або [tʰ][3]. Див. данська фонетика
кабардинськатхуы[txʷə]п'ять
корейська턱 / teok[tʰʌk̚]щелепаДив. корейська фонетика
люксембурзька[4]dënn[tɵ̞n]худийДив. люксембурзька фонетика
малайськаtahun[tähʊn]рікДив. малайська фонетика
мальтійськаtassew [tasˈsew]справжній
тайськаตา / ta[taː˥˧]око
угорська[5]tutaj[ˈtutɒj]плітДив. угорська фонетика
фінськаparta[ˈpɑrtɑ]хлібДив. фінська фонетика
чеськаtoto[ˈtoto]цейДив. чеська фонетика
японська[6]特別 / tokubetsu[tokɯbet͡sɯ]особливийДив. японська фонетика

Примітки
  1. Gussenhoven, (1992), p. 45.
  2. Basbøll, (2005), p. 61.
  3. Grønnum, (2005), p. 120.
  4. Gilles та Trouvain, (2013), pp. 67–68.
  5. Szende, (1994), p. 91.
  6. Okada, (1991), p. 94.

Джерела
  • Arvaniti, Amalia (2007). Greek Phonetics: The State of the Art. Journal of Greek Linguistics 8: 97–208. doi:10.1075/jgl.8.08arv. Архів оригіналу за 11 грудня 2013. Процитовано 28 лютого 2017.
  • Basbøll, Hans (2005). The Phonology of Danish. ISBN 0-203-97876-5.
  • Blust, Robert (1999). Notes on Pazeh Phonology and Morphology. Oceanic Linguistics 38 (2): 321–365. doi:10.1353/ol.1999.0002.
  • Carbonell, Joan F.; Llisterri, Joaquim (1992). Catalan. Journal of the International Phonetic Association 22 (1–2): 53–56. doi:10.1017/S0025100300004618.
  • Collins, Beverley; Mees, Inger M. (2003). The Phonetics of English and Dutch, Fifth Revised Edition. ISBN 9004103406. Архів оригіналу за 28 грудня 2016. Процитовано 28 лютого 2017.
  • Cruz-Ferreira, Madalena (1995). European Portuguese. Journal of the International Phonetic Association 25 (2): 90–94. doi:10.1017/S0025100300005223.
  • Dum-Tragut, Jasmine (2009). Armenian: Modern Eastern Armenian. Amsterdam: John Benjamins Publishing Company.
  • Engstrand, Olle (1999). Swedish. Handbook of the International Phonetic Association: A Guide to the usage of the International Phonetic Alphabet. Cambridge: Cambridge University Press. с. 140–142. ISBN 0-521-63751-1.
  • Fougeron, Cecile; Smith, Caroline L (1993). Illustrations of the IPA:French. Journal of the International Phonetic Association 23 (2): 73–76. doi:10.1017/S0025100300004874.
  • Gilles, Peter; Trouvain, Jürgen (2013). Luxembourgish. Journal of the International Phonetic Association 43 (1): 67–74. doi:10.1017/S0025100312000278.
  • Grønnum, Nina (2005). Fonetik og fonologi, Almen og Dansk (вид. 3rd). Copenhagen: Akademisk Forlag. ISBN 87-500-3865-6.
  • Gussenhoven, Carlos (1992). Dutch. Journal of the International Phonetic Association 22 (2): 45–47. doi:10.1017/S002510030000459X.
  • Jassem, Wiktor (2003). Polish. Journal of the International Phonetic Association 33 (1): 103–107. doi:10.1017/S0025100303001191.
  • Jones, Daniel; Ward, Dennis (1969). The Phonetics of Russian. Cambridge University Press.
  • Kara, Dávid Somfai (2003). Kyrgyz. Lincom Europa. ISBN 3895868434.
  • Kráľ, Ábel (1988). Pravidlá slovenskej výslovnosti. Bratislava: Slovenské pedagogické nakladateľstvo.
  • Kristoffersen, Gjert (2000). The Phonology of Norwegian. Oxford University Press. ISBN 978-0-19-823765-5.
  • Ladefoged, Peter (2005). Vowels and Consonants (вид. Second). Blackwell.
  • Lass, Roger (2002). South African English. У Mesthrie, Rajend. Language in South Africa. Cambridge University Press. ISBN 9780521791052.
  • Lee, Wai-Sum; Zee, Eric (2009). Hakka Chinese. Journal of the International Phonetic Association 39 (107–111): 107. doi:10.1017/S0025100308003599.
  • Liberman, AM; Cooper, FS; Shankweiler, DP; Studdert-Kennedy, M (1967). Perception of the speech code. Psychological Review 74 (6): 431–61. PMID 4170865. doi:10.1037/h0020279.
  • Mahootian, Shahrzad (1997). Persian. London: Routledge. ISBN 0-415-02311-4.
  • Mangold, Max (2005). Das Aussprachewörterbuch (вид. 6th). Duden. ISBN 978-3411040667.
  • Martínez-Celdrán, Eugenio; Fernández-Planas, Ana Ma.; Carrera-Sabaté, Josefina (2003). Castilian Spanish. Journal of the International Phonetic Association 33 (2): 255–259. doi:10.1017/S0025100303001373.
  • Merrill, Elizabeth (2008). Tilquiapan Zapotec. Journal of the International Phonetic Association 38 (1): 107–114. doi:10.1017/S0025100308003344.
  • Nau, Nicole (1998). Latvian. Lincom Europa. ISBN 3-89586-228-2.
  • Okada, Hideo (1991). Phonetic Representation:Japanese. Journal of the International Phonetic Association 21 (2): 94–97. doi:10.1017/S002510030000445X.
  • Padluzhny, Ped (1989). Fanetyka belaruskai litaraturnai movy. ISBN 5-343-00292-7.
  • Pavlík, Radoslav (2004). Slovenské hlásky a medzinárodná fonetická abeceda. Jazykovedný časopis 55: 87–109.
  • Pretnar, Tone; Tokarz, Emil (1980). Slovenščina za Poljake: Kurs podstawowy języka słoweńskiego. Katowice: Uniwersytet Śląski.
  • Remijsen, Bert; Manyang, Caguor Adong (2009). Luanyjang Dinka. Journal of the International Phonetic Association 39 (1): 113–124. doi:10.1017/S0025100308003605. Архів оригіналу за 9 березня 2016. Процитовано 28 лютого 2017.
  • Roca, Iggy; Johnson, Wyn (1999). A Course in Phonology. Blackwell Publishing.
  • Rogers, Derek; d'Arcangeli, Luciana (2004). Italian. Journal of the International Phonetic Association 34 (1): 117–121. doi:10.1017/S0025100304001628.
  • Sadowsky, Scott; Painequeo, Héctor; Salamanca, Gastón; Avelino, Heriberto (2013). Mapudungun. Journal of the International Phonetic Association 43 (1): 87–96. doi:10.1017/S0025100312000369.
  • Scobbie, James M; Gordeeva, Olga B.; Matthews, Benjamin (2006). Acquisition of Scottish English Phonology: an overview. Edinburgh: QMU Speech Science Research Centre Working Papers. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 28 лютого 2017.
  • Sjoberg, Andrée F. (1963). Uzbek Structural Grammar. Uralic and Altaic Series 18. Bloomington: Indiana University.
  • Soderberg, Craig D.; Olson, Kenneth S. (2008). Indonesian. Journal of the International Phonetic Association 38 (2): 209–213. doi:10.1017/S0025100308003320.
  • Szende, Tamás (1994). Illustrations of the IPA: Hungarian. Journal of the International Phonetic Association 24 (2): 91–94. doi:10.1017/S0025100300005090.
  • Thompson, Laurence (1959). Saigon phonemics. Language 35 (3): 454–476. JSTOR 411232. doi:10.2307/411232.
  • Watson, Janet (2002). The Phonology and Morphology of Arabic. Oxford University Press.
  • Wells, John C. (1982a). Accents of English. 2: The British Isles. Cambridge: Cambridge University Press.
  • Wells, John C. (1982b). Accents of English. 3: Beyond the British Isles. Cambridge: Cambridge University Press.


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.