Глух Федір Кирилович

Народився 18 вересня 1912 р. у селі Беєве Синівського району Сумської області в селянській родині.

Після закінчення сільської семирічної школи навчався в Гадяцькому педагогічному технікумі, у 1933 році закінчив три курси технікуму. Трудову діяльність розпочав у червні 1933 році учителем неповної середньої школи на Луганщині, згодом працював завідувачем дитячого садка.

Упродовж квітня 1934 — серпня 1935 років проходив військову службу в лавах Радянської Армії. Демобілізувавшись, вступив до Харківського юридичного інституту, який закінчив у 1939 році і почав працювати в органах прокуратури України та Казахстану, де пройшов шлях від прокурора району до прокурора УРСР. У 1939–1941 роках — прокурор Червонозаводського району міста Харкова.

Член ВКП(б) з 1940 року.

У 1941–1943 роках — помічник прокурора Актюбінської області Казахської РСР, прокурор міста Актюбінська Казахської РСР. У 1943 році — прокурор відділу кадрів Прокуратури УРСР.

У 1943—1944 роках — інструктор відділу кадрів ЦК КП(б)У, у 1944—1947 роках — завідувач сектору Управління кадрів ЦК КП(б)У.

З 1947 по 1953 рік — заступник прокурора Української РСР.

Із січня 1953 по березень 1957 року — Міністр юстиції Української РСР, а з травня 1957 по лютий 1963 року — Голова Верховного Суду УРСР.

У лютому 1963— січні 1983 року — прокурор Української РСР. Звільнений з посади у зв'язку з виходом на пенсію.

Помер 3 серпня 1984 року в Києві.

13 травня 1980 року Федір Глух, як прокурор Української РСР, санкціонував постанову слідчого КДБ УРСР про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту з триманням у слідчому ізоляторі КДБ УРСР українському письменнику, дисиденту Стусу Василю Семеновичу, якого в подальшому притягнуто як обвинуваченого у цій справі, засуджено та він помер у під час відбування покарання.[1]

• дружина — Глух Олена Ісаївна,
• син — Глух Валерій Федорович,
• онук — Глух Дмитро Валерійович (дружина — Глух Тетяна Марківна),
• правнучка — Глух Дар'я Дмитріївна.

• Орден Леніна
• Орден Жовтневої Революції
• два ордени Трудового Червоного Прапора
• Орден Червоної Зірки
• Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
• Медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна»
• Медаль «30 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
• Медаль «В пам'ять 1500-річчя Києва»
• Медаль «50 років радянській міліції»
• Почесна грамота Верховної Ради СРСР (1963)
• Почесна грамота Президії Верховної Ради УРСР (17.09.1982)
• Заслужений юрист УРСР (15.09.1972)

• Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — ISBN 966-749-200-1.
• Депутати Верховної Ради УРСР. 9-е скликання — 1975 р.

• Випускники Національної юридичної академії ім. Ярослава Мудрого
• Генеральна прокуратура України

1. Kipiani, Vakhtanh; Кіпіані, Вахтанг; Ukraine. Komitet derz︠h︡avnoï bezpeky; Ukraine. Комітет державної безпеки (2019). Sprava Vasyli︠a︡ Stusa : zbirka dokumentiv z arkhivu kolyshnʹoho KDB URSR. Kharkiv. ISBN 978-966-942-927-8. OCLC 1120181824.