Глінка Дмитро Борисович

Народився 10 грудня 1917 року в селі Олександрів Дар (тепер в межах міста Кривий Ріг) Дніпропетровської області в родині шахтаря. Українець. Член ВКП(б) з 1942 року.

Після закінчення неповної середньої школи працював на шахті імені МОПРа. Навчався в Криворізькому аероклубі.

До лав РСЧА призваний у 1937 році. У 1939 році закінчив Качинську військову авіаційну школу.

Учасник Німецько-радянської війни з січня 1941 року. Бойовий шлях розпочав у Криму в складі 45-го винищувального авіаційного полку.

У травні 1942 року був збитий, отримав важке поранення й тривалий час перебував у шпиталі.

Воював у небі Кубані, під Харковом, Яссами, на Сандомирському плацдармі. Закінчив війну в небі Німеччини.

Особливо помічник командира 45-го винищувального авіаційного полку 216-ї змішаної авіаційної дивізії 4-ї повітряної армії Північно-Кавказького фронту старший лейтенант Д. Б. Глінка відзначився в небі Кубані, здійснивши 146 бойових вильотів і знищивши при цьому 15 літаків ворога. Після перетворення полку на 100-й гвардійський винищувальний, гвардії капітан Д. Б. Глінка збільшив свій бойовий рахунок до 29 перемог у 62 повітряних боях.

Всього за роки війни здійснив понад 300 бойових вильотів, у більш, як 100 повітряних боях знищив 50 літаків ворога (з них 9 — на Як-1, решта — на «Аерокобрі»).

Після закінчення війни продовжив військову службу у ВПС СРСР. У 1951 році закінчив Військово-повітряну академію. Командував авіаційним полком, був заступником командира винищувальної авіаційної дивізії.

З 1960 року — в запасі. Мешкав у Москві. Працював у цивільній авіації.

Обирався депутатом Верховної Ради СРСР 2-го скликання.

Помер 1 березня 1979 року. Похований на Кунцевському кладовищі Москви.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 21 квітня 1943 року помічник командира з повітряно-стрілецької служби 45-го винищувального авіаційного полку старший лейтенант Глінка Дмитро Борисович за 146 бойових вильотів і 15 особисто збитих літаків ворога удостоєний звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 906).

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 серпня 1943 року помічник командира з повітряно-стрілецької служби 100-го гвардійського винищувального авіаційного полку гвардії капітан Глінка Дмитро Борисович за 29 особисто збитих ворожих літаків у 62 повітряних боях нагороджений другою медаллю «Золота Зірка» (№ 9/II).

Нагороджений орденом Леніна, п'ятьма орденами Червоного Прапора, орденами Олександра Невського, Вітчизняної війни 1-го ступеня, двома орденами Червоної Зірки й медалями.

В селі Рахманівка, що нині входить до складу міста Кривий Ріг, встановлено бронзове погруддя Героя, а також поіменовано вулицю на його честь, про що встановлено пам'ятну стелу.

Бюст двічі Героя Радянського Союзу Д.Б.Глінки Бюст двічі Героя Радянського Союзу Д.Б.Глінки  Табличка на пам'ятнику Табличка на пам'ятнику  Стела на честь наречення вулиці іменем двічі Героя РС Дмитра Глінки Стела на честь наречення вулиці іменем двічі Героя РС Дмитра Глінки

В одному полку з Д. Б. Глінкою воював його старший брат — Б. Б. Глінка (1914—1967), Герой Радянського Союзу.

• Хойнацька Л. М. Глинка Дмитро Борисович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 114. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.

• Глінка Дмитро Борисович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
• Д. Б. Глінка на «Airaces.narod.ru» (рос.)