Гнилоп'ять

Довжина 99 км, площа водозбірного басейну 1 312 км². Похил річки 1,1 м/км. Долина заболочена, завширшки 3 км, меліорована. Береги — поклади гнейсів та гранітів. Річище звивисте, завширшки до 20 м. Є ставки, споруджено водосховища (близько10). Середній багаторічний стік — 3,68 м³/с (спостереження біля с. Головенка, протягом 40 років). Використовується на питне та технічне водопостачання, як водоприймач осушувальних систем.

Монастир босих кармелітів у Бердичеві на березі Гнилоп'яті

Гнилоп'ять бере початок між селами Куманівка і Великий Степ. Тече переважно на північ. Впадає до Тетерева навпроти села Тетерівки, що на південний захід від Житомира.

Основні притоки: П'ятка, Терехівка, Вовчиця, Глибока Долина, Гнилоп'ятка, П'ятка, Гриньківка, Руда Кам'янка (ліві); Безіменна, Безіменна, П'ятигірка, Бобрик, Писарівчина, Гнилуха, Троянівка, Пікаліївка (праві).

Кількість малих приток становить 232 із загальною довжиною 730 км.

Річка отримала свою назву від того, що заболочені витоки струмків, які живлять річку, витікали в свій час із гнилих болотистих мочарів. А найбільші притоки впадають у неї зліва і їх саме п'ять: П'ятка, Гнилоп'ятка, Глибока Долина, Терехівка і Вовчиця.

Хоча у XVI ст. річка мала назву Велика П'ята, що зафіксовано в тогочасних документах  ([null Акти Житомирського гродського уряду : 1590 р., 1635 р. / підгот. до вид. В. М. Мойсієнко ; Нац. акад. наук України, Ін-т укр. мови, Житомир. держ. ун-т імені Івана Франка, Північноукраїнський діалектологічний центр ім. М. В. Никончука [та ін.]], Акт №18, с.66)

Над річкою розташовані такі села, селища, міста (від витоків до гирла): Куманівка, Бродецьке, Вовчинець, Поличинці, Кикишівка, Бистрик, Бердичів, Скраглівка, Райки, Швайківка, Слободище, Рудня-Городище, Троянів, Залізня, Головенка, Махнівка.

У прикордонному з Вінницькою областю створі (с. Жежелів) спостерігається покращення за всіма фізико-хімічними показниками в порівнянні з 2000 роком, крім фосфатів, вміст яких збільшився з 0,102 мг/дм³ до 0,24 мг/дм³.

У створі на 0,5 км вище скиду очисних споруд шкірзаводу (с. Швайківка), стан річки погіршився по вмісту:

• сольового амонію з 1,15 мг/дм³ до 2,2 мг/дм³,
• фосфатам з 0,13 мг/дм³ до 0,31 мг/дм³,
• хрому загальному з 0,003 мг/дм³ до 0,026 мг/дм³.

Всі інші показники покращилися у порівнянні з 2000 роком.

У створі за 3 км нижче скиду очисних споруд Бердичівського шкірзаводу (с. Слободище), в порівнянні з 2000 роком, стан річки залишається майже без змін, лише спостерігається незначне збільшення фосфатів та загального заліза. Вміст солей важких металів залишається без змін.

Далі, до гирла, якість води в річці залишається на рівні 2000 року. У цілому, стан річки залишається без змін у порівнянні з 2000 роком.

Водоспад Вчелька

• У пониззі річки на правому березі розташоване Шумське городище.
• На річці розташований водоспад Вчелька.

• 
  Село Поличинці
• 
  В селі Слободище
• 
  Сплав річкою Гнилоп'ять
• 
  В селі Скраглівка
• 
  Село Слободище

1. Каталог річок України. — Київ: Видавництво АН УРСР, 1957.
2. Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
3. Звідки походить назва "Гнилоп'ять"? / Володимир Марцун // Житомирщина : обл. офіц. громад.-політ. газета. - 2016. - N 104/105(27 верес. - С. 9 : фот.

• Kumanówka, pow. berdyczowski, nad Hnyłopiatą, ... // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 870. (пол.)
• Водні ресурси Житомирщини.
• Фото річки^{[недоступне посилання з квітня 2019]}.
• Словяно-руські старожитності у надріччі Гнилоп'яті.
• Рукотворный водопад "Ниагара" на реке Гнилопять под Житомиром