Гнильче (Тернопільський район)

Гни́льче — село Підгаєцької міської громади, Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване у південній частині району поблизу межі з Івано-Франківською областю. До 1990 року належало до Бережанського району.

село Гнильче
Країна  Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Тернопільський район
Рада Підгаєцька міська громада
Код КАТОТТГ UA61040370090059956
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 1395
Населення 593
Площа 27,231 км²
Густота населення 21.78 осіб/км²
Поштовий індекс 48034
Телефонний код +380 3542
Географічні дані
Географічні координати 49°11′32″ пн. ш. 24°55′40″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 384 м
Відстань до
районного центру		 21 км
Місцева влада
Адреса ради 48034, с.Гнильче
Карта
Гнильче
Гнильче
Мапа

 Гнильче у Вікісховищі

Гнильче, Завалів та Підгайці[1]

Поштове відділення — Гнильченське. Адміністративний центр колишньої Гнильченської сільради, якій були підпорядковані села Пановичі та Червень. Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Підгаєцької міської громади [2]

Населення — 593 особи (2001).

Назва

Назва походить, ймовірно, від болотистої (гнилої) місцевості, на якій колись було розміщене село. Згодом Гнильче пересунулося на родючіші і не болотисті землі. На території Гнильча і села Червень знаходиться урочище В'їзда, які, за легендою були в'їздом до Галицько-Волинського князівства.

Історія

Перша писемна згадка — 1395. Згадується в записах галицького суду 4 березня 1437 року[3].

У 1438 році Гнильче перебувало у власності Івана Завиші, старшого внука Іваниша Унгаруса (Іван Угрин), шляхтича гербу і роду Сас[4].

У податковому реєстрі 1515 року в селі документується 1/2 лану (близько 12 га) оброблюваної землі[5].

Діяли українські товариства «Просвіта», «Луг», «Рідна школа».

У червні 1915 року в селі побував престолонаслідник ерцгерцог Карл Габсбург на перегляді сотні УСС під командою Романа Дудинського.

Вночі на 19 серпня 1944 року вояки УПА спалили чотири будинки поляків за сприяння більшовикам, а зранку того ж дня поляки сіл Гнильче і Пановичі разом із підрозділом НКДБ спалили всі будинки, де проживали українці. Загинуло 22 українці.[6]

Село почали заселяти знову в середині 1945.

До 45-річчя від часу спалення села облаштовано криницю «Джерело пам'яті» (1989).

Пам'ятки

Є церква Різдва Пресвятої Богородиці (1950; мурована).

Пам'ятники

Споруджено пам'ятники:

  • полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1967)
  • Борцям за волю України (1996)
  • Почато будування пам'ятника до дня 65-річчя спалення села поляками (2009).

Соціальна сфера

Діють загальноосвітня школа I-II ступенів, клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку.

Відомі люди

Народилися
  • Григорович Іван (1876—1937) — актор, співак;
  • Сроковський Станіслав[7]- польський письменник, громадський діяч
  • Микола Плекан, соліст Національної капели бандуристів України  ім. П.Майбороди. Разом з колективом капели і Київського академічного театру українського фольклору «Берегиня» гастролював з концертами в країнах Європи, гордо виконуючи твори українського кобзарського мистецтва на торбані, єдиному в Україні інструменті.

Виноски
  1. Австругорські мапи 1:200 з року 1910. Архів оригіналу за 3 січня 2010. Процитовано 12 листопада 2009.
  2. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua). Процитовано 10 жовтня 2021.
  3. Akta grodzkie i ziemskie… — T. XII. — S. 20. — № 165.
  4. Підгаєцька земля. Історично-мемуарний збірник / Гол.ред. проф. Тарас Гунчак. — Головний комітет підгаєчан, Дітройт, ЗСА 1980 року. — Друкарня «Київ», Торонто, Канада. — С. 482
  5. Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. — Warszawa : Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — S. 170.
  6. На Тернопільщині вшанували пам'ять жертв енкаведистів
  7. Adamski A. Stanisław Srokowski // Encyklopedia Solidarności. (пол.)

Джерела

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.