Головенська волость

Головенська волость — адміністративно-територіальна одиниця Володимир-Волинського повіту Волинської губернії Російської імперії та Української держави. Волосний центр — село Головне.

Головенська волость
Центр Головне
Площа 10 618 (1885)
Населення 6923 осіб (1885)
Густота 59.7 осіб / км²
Наступники ґміна Головно

Станом на 1885 рік складалася з 12 поселень, 6 сільських громад. Населення — 6923 особи (3473 чоловічої статі та 3450 — жіночої), 760 дворових господарств[1].

Земля волості
Площа, десятин У тому числі орної, дес.
Сільських громад 10170 4303
Приватної власності 102 32
Казенної власності 65 —
Іншої власності 281 110
Загалом 10618 4445

Основні поселення волості:

  • Головне — колишнє державне село за 70 верст від повітового міста, волосне правління, 2886 осіб, 314 дворів, православна церква, школа, поштова станція, постоялий будинок, маслобійний завод.
  • Нудиже — колишнє державне село, 1500 осіб, 181 двір, православна церква, 3 постоялих будинки.

Наприкінці ХІХ ст. до волості було приєднано ряд поселень (Городнє, Кукурики) ліквідованої Городненської волості, натомість село Нудиже відійшло до Згорянської волості.

Під владою Польщі
Гміна Головно
1921-1939
Воєводство Волинське
Повіт Любомльський
Адмінцентр гміни Головне
Тип гміни Сільська
Громади 16

18 березня 1921 року Західна Волинь відійшла до складу Польщі. Волость продовжувала існувати як ґміна Головно Любомльського повіту Волинського воєводства в колишніх межах.

На 1936 рік ґміна складалася з 16 громад[2]:

  1. Бик — село: Бик;
  2. Черемошна Воля — село: Черемошна Воля;
  3. Головне — село: Головне та хутори: Гвіздець, Косань, Підтопілля, Стички, Ступа, Шезетинь і Зливець;
  4. Городно — село: Городно, військове селище: Чеполоси та хутори: Бережниця, Цегельня, Дубина, Гребелька, Єрущина, Калинівка, Косовата, Косівець, Мокрий Бір, Лісок, Легунь, Липина, Ружицька, Стасів Кут, Сторончен, Смоляни, Теплиця, Заступя і Железниця;
  5. Галиноволя — село: Галиноволя, хутір: Чабани та маєток: Галиноволя;
  6. Язовиця — село: Язовиця;
  7. Явірник — село: Явірник;
  8. Кучани — село: Кучани та хутори: Будище, Мордосове, Новини, Ліщівка, Піски, Припець, Рублинець, Трубиця, Тернова, Вістрова, Вутинський, Варговець, Жидівський і Зджер;
  9. Кукурики — село: Кукурики та маєток: Кукурики;
  10. Кізі — село: Кізі;
  11. Масловець — село: Масловець та хутори: Лужак і Малокуш;
  12. Мшанець — село: Мшанець та хутори: Білева, Борок, Красне і Малкове;
  13. Новосілки — село: Новосілки;
  14. Стара Гута — село: Стара Гута та хутори: Багно, Дубина, Діброва, Кримниця, Клинів, Стара Гута, Козянка, Котилі, Кустичі Нові, Липів, Поторочі й Стиблі;
  15. Сукачі — село: Сукачі та хутори: Босий Груд, Майдан, Прусаки, Підвівчарня, Підсад, Полик, Силукове, Смуга і Заслоки;
  16. Скрипиця — село: Скрипиця.

Після радянської анексії західноукраїнських земель ґміна ліквідована у зв'язку з утворенням Головнянського району.

Джерела

Посилання
  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  2. Wołyński Dziennik Wojewódzki nr 1 z dnia 4 stycznia 1936 roku, s. 48-49 Архівовано 4 травня 2017 у Wayback Machine. (пол.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.