Гонтар Сергій Олексійович

Гонтар Сергій Олексійович
Народився	5 січня 1930 (92 роки); Роя, Мар'їнський район, Донецька область
Країна	СРСР; Україна
Діяльність	скульптор
Alma mater	Одеське художнє училище і Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури
Вчителі	Олійник Олексій Прокопович, Вронський Макар Кіндратович і Гельман Макс Ісайович
Членство	Національна спілка художників України

Сергій Олексійович Го́нтар (нар. 5 січня 1930, Роя) — український скульптор; член Спілки художників України з 1964 року.

Біографія

Народився 5 січня 1930 року на станції Рої (тепер у складі міста Курахового Донецької області, Україна). 1952 року закінчив Одеське художнє училище; у 1958 році — Київський художній інститут (викладачі Олексій Олійник, Макар Вронський, Макс Гельман).

Працювів на Донецкому художньо-виробничому комбінаті. Жив у Донецьку в будинку на вулиці Щорса № 3, квартира 25.

Творчість

Працював у у галузях станкової та монументальної скульптури. Брав участь у всеукраїнських мистецьких виставках з 1958 року. Персональна відбулася у у Донецьку в 1980 році. Роботи зберігаються у Донецькому та Горлівському художніх музеях.

Станкова скульптура

«Володимир Ленін в розливі» (1958);
«Агітатор Жовтня» (1968, склобетон);

портрети

«сталевар Володимир Перебийніс» (1960);
«шахтар В. Рижевич» (1961);
«диригент Вадим Гнєдаш» (1961);
«письменник Ілля Гонімов» (1965);
«заслужений шахтар УРСР М. Гринда» (1965);
«Герой Радянського Союзу Володимир Чеботарьов» (1965);
«Володимир Ленін» (1969, мармур);
«Олексій Стаханов» (1973, бронза);
«сталерар В. Волков» (1975);
«шахтар С. Рябошапка» (1975);
«Іван Стрельченко» (1979);

Пам'ятники

Тарасу Шевченку у смт Шевченко (1955, вулиця Клари Цеткін);
на братській могилі радянських воїнів Південного фронту в селі Зеленому Яру (1956, центр села);
Тарасу Шевченку у місті Красногорівці (1961, бронза);
на братській могилі радянських воїнів у місті Харцизьку (1965, вулиця Вокзальна);
Григорію Петровському у місті Донецьку (1968, площа Григорія Петровського);
Володимиру Грибиніченку у місті Макіївці (16 липня 1972, проспект Леніна);
героям перших п'ятирічок С. К. Рябошапці та В. У. Козодоєву у місті Торецьку (1974, вулиця Дружби, 22);
воїнам-односельцям у смт Желанному (1981, вулиця Центральна);
Микиті Шаповалу у селі Серебрянці (1993, вулиця Центральна, на подвір'ї школи);
афганцям (1998);
Леоніду Бикову у місті Краматорську (11 квітня 2002, бронза, граніт).
Героям Радянського Союзу:
- Зої Космодем'янській у місті Донецьку (1953, вулиця Артема, 155);
- Григорію Сенатосенку у селі Бойовому (1967);
- Валентину Єжкову (1977);
- Івану Дорофєєву у селі Бойовому (1982)
- Петру Лихолєтову у міств Докучаєвську (1998, сквер на вулиці Лихолєтова, 2).


Пам'ятник Григорію Петровському	Пам'ятник Зої Космодем'янській	Пам'ятник В. Грибиніченку	Пам'ятник Микиті Шаповалу	Пам'ятник Петру Лихолєтову

Література

Українські радянські художники. Довідник. — Київ: Мистецтво, 1972. — С. 107—108.;
Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української Радянської Енциклопедії, 1973. — С. 61.

Клименко Р. Г. Гонтар Сергій Олексійович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2020. — ISBN 944-02-3354-X.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.