Серебрянка (Бахмутський район)

За різними джерелами на місці теперішньої Серебрянки на початку XVIII століття було засноване поселення козаків, які сплавляли ліс по Дінцю. Від запоріжців залишилась назва Серебрянка.

Весною 1753 року за наказом імператриці Єлизавети Петрівни була створена охоронна смуга на південному напрямку. З метою підтримання належного порядку до військових поселень запрошуються сербські війська. Село Серебрянка було перейменовано в Серебрянський шанець або Першу роту. Ця назва протрималась до 1800 року.

Виникло на місці запорізького козацького зимівника (на правому березі Сіверського Дінця), який належав спершу до Кальміуської паланки, а потім — Барвінківської паланки. На протилежному (лівому) березі річки було поселення «Сплави» з поромною переправою — єдиною на Сіверському Дінці (Гільденштедт, 31 серпня 1774 р.)[1]. У 1753 р. — місце розташування першої роти пікінерного полку Слов'яносербії. За місцевими переказами поблизу Білої гори німцями-колоністами були знайдені поклади срібла. Звідси назва села — «Сріблянка».

Сріблянка на межі XIX-XX ст.

Свято-Преображенський храм села Серебрянка, збудований в 1754–1760 роках, є найстарішою культовою спорудою Бахмутського району. Цей Храм має архітектурну та історичну цінність. В ньому похований заселитель села Серебрянка (Першої Роти) генерал Райко Депрерадович. Тут і донині зберігається ікона, яку він привіз зі своє батьківщини — Сербії.

За даними 1859 року Серебрянка (Новоселівка, Новомойсеївка), панське село, над Сіверським Дінцем, 105 господ, 626 осіб, православна церква, ярмарок.[2]

У 1880 році поблизу Серебрянки в яру виявлено пласти вугілля, але через велику водоносність роботи припинилися. [3]

• У 1744 році з Петербурга був спрямований учений, який оглянув шурф на Мар'їній горі навпроти хутора Сухарева і місця біля Ямполя, в гирлі річки Бахмут. У той час село отримало свою назву — Серебрянка[3]
• Низка авторитетних джерел, серед яких Енциклопедія українознавства (Гол. ред. Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде Життя, 1954—1989), щоденники Микити Шаповала початку XX ст. (Шаповал Микита. Схема життєпису (автобіографічний шкіц) (упорядкував С Зеркаль). Нью-Йорк 1956), сучасна наукова література тощо вживає назву «Сріблянка».

У той же час, на сьогодні адміністративно чинною є назва «Серебрянка», як така, що закріпилася за радянських часів.

Над селом височіє Мар'їна гора — пам'ятка природи місцевого значення (місцеві назви ще — Біла гора, Піщана гора).

• Шаповал Микола Юхимович (*1886, Сріблянка — †1948) — військовий, громадський і політичний діяч, генерал-хорунжий УНР.музей діяча УНР з Донеччини Микити Шаповала збираються перевезти</ref>
• Шаповал Микита Юхимович (*8 червня (26 травня) 1882 — †25 лютого 1932) — політичний і громадський діяч, публіцист, соціолог, поет, член Центральної Ради.
• Галич Олександр Андрійович (нар. 1948) — доктор філологічних наук, професор.
• Галич Володимир Андрійович (нар. 1957) — кандидат математичних наук, доцент.
• Жученко Григорій Прокопович — Герой Радянського Союзу, військовий льотчик, генерал-майор, який жив та навчався в Серебрянській школі
• Сирих Віктор Михайлович — педагог-організатор шкільної освіти на Донбасі.

• 
  Стела при в'їзді до села Сріблянка.
• 
  Сріблянська каплиця.
• 
  Мар'їна гора — пам'ятка природи місцевого значення.
• 
  Серебря́нка (Сріблянка)
• 
  Свято-Преображенський храм,1754–1760
• 
  Вказівник
• 
  Свято-Преображенський храм
• 
  М.Ломако у храмі
• 
  М.Шаповал
• 
  сільрада
• 
  паром
• 
  Сербські могили
• 
  Сербські могили

• Сторінка на сайті Верховної Ради України^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Сріблянка // У кн. В.Терещенка "Микита Шаповал — велетень із Донбасу. Артемівськ: Артемівська міська друкарня, 2001, 154 с.
• Серебрянська сільська рада на сайті Артемівського району