Серебрянка (Бахмутський район)

Серебря́нка (Сріблянка) село в Україні, в Бахмутському районі Донецької области. Центр Серебрянської сільської ради. Відстань до райцентру становить близько 43 км і проходить автошляхом Т 0513. Село розташоване на кордоні з Луганською областю — стик двох районів Попаснянського та Кремінського.

село Серебрянка
Країна  Україна
Область Донецька область
Район/міськрада Бахмутський район
Громада Сіверська міська громада
Облікова картка Серебрянка 
Основні дані
Засноване 1753
Населення 869 (01.01. 2017 р.)
Площа 4.24 км²
Густота населення 205 осіб/км²
Поштовий індекс 84520
Телефонний код +380 6274
Географічні дані
Географічні координати 48°55′03″ пн. ш. 38°08′03″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
83 м
Водойми Сіверський Донець
Відстань до
обласного центру
129 км
Відстань до
районного центру
43,5 км
Місцева влада
Адреса ради 84520, Донецька обл., Бахмутський р-н, с. Серебрянка, вул. Вишнева
Сільський голова Ходак Віктор Павлович
Карта
Серебрянка
Серебрянка
Мапа

 Серебрянка у Вікісховищі

Вид на село з Мар'їної гори.

Історія

За різними джерелами на місці теперішньої Серебрянки на початку XVIII століття було засноване поселення козаків, які сплавляли ліс по Дінцю. Від запоріжців залишилась назва Серебрянка.

Весною 1753 року за наказом імператриці Єлизавети Петрівни була створена охоронна смуга на південному напрямку. З метою підтримання належного порядку до військових поселень запрошуються сербські війська. Село Серебрянка було перейменовано в Серебрянський шанець або Першу роту. Ця назва протрималась до 1800 року.

Виникло на місці запорізького козацького зимівника (на правому березі Сіверського Дінця), який належав спершу до Кальміуської паланки, а потім Барвінківської паланки. На протилежному (лівому) березі річки було поселення «Сплави» з поромною переправою — єдиною на Сіверському Дінці (Гільденштедт, 31 серпня 1774 р.)[1]. У 1753 р. — місце розташування першої роти пікінерного полку Слов'яносербії. За місцевими переказами поблизу Білої гори німцями-колоністами були знайдені поклади срібла. Звідси назва села — «Сріблянка».

Сріблянка на межі XIX-XX ст.

Свято-Преображенський храм села Серебрянка, збудований в 17541760 роках, є найстарішою культовою спорудою Бахмутського району. Цей Храм має архітектурну та історичну цінність. В ньому похований заселитель села Серебрянка (Першої Роти) генерал Райко Депрерадович. Тут і донині зберігається ікона, яку він привіз зі своє батьківщини Сербії.

За даними 1859 року Серебрянка (Новоселівка, Новомойсеївка), панське село, над Сіверським Дінцем, 105 господ, 626 осіб, православна церква, ярмарок.[2]

У 1880 році поблизу Серебрянки в яру виявлено пласти вугілля, але через велику водоносність роботи припинилися. [3]

Походження назви

  • У 1744 році з Петербурга був спрямований учений, який оглянув шурф на Мар'їній горі навпроти хутора Сухарева і місця біля Ямполя, в гирлі річки Бахмут. У той час село отримало свою назву — Серебрянка[3]
  • Низка авторитетних джерел, серед яких Енциклопедія українознавства (Гол. ред. Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде Життя, 1954—1989), щоденники Микити Шаповала початку XX ст. (Шаповал Микита. Схема життєпису (автобіографічний шкіц) (упорядкував С Зеркаль). Нью-Йорк 1956), сучасна наукова література тощо вживає назву «Сріблянка».

У той же час, на сьогодні адміністративно чинною є назва «Серебрянка», як така, що закріпилася за радянських часів.

Пам'ятки природи

Над селом височіє Мар'їна гора пам'ятка природи місцевого значення (місцеві назви ще — Біла гора, Піщана гора).

Видатні особистості

Світлини села

Примітки

  1. Путешествие академика Гильденштедта по Слободской Украине. 1892.
  2. Списки населенных мест Российской империи, составленные и издаваемые Центральным статистическим комитетом Министерства внутренних дел (По сведениям 1859 года). 42 выпуска - Санкт-Петербург.: издание Центрального статистического комитета Министерства внутренних дел, 1861-1885.
  3. Сборникъ статистическихъ сведеній по Екатеринославской Губерніи. Том II. Бахмутскій уездъ. Екатеринослав : Тип. Я.М. Чаусского. 1886.

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.