Горбатко Віктор Васильович

1949 року закінчив 7 класів в середній школі № 2 при конезаводі «Восход».

1952 року закінчив 10 класів в середній школі № 4 при біофабриці № 12 Ново-Кубанського району Краснодарського краю.

1953 року закінчив 8му військову авіаційну школу початкового навчання льотчиків в місті Павлоград Дніпропетровської області.

1956 року закінчив Батайське військове авіаційне училище льотчиків (ВАУЛ) ім. А. К. Сєрова в місті Батайськ Ростовської області.

В 1961—1968 роках навчався у Військово-повітряній інженерній академії (ВПІА) ім. М. Є. Жуковського, по закінченні якої отримав кваліфікацію «льотчик-інженер-космонавт».

З 12 квітня 1993 року працював віце-президентом російсько-українського ТОВ «Фірма „Ал і Ал“».

Останні роки був на пенсії, займався громадською діяльністю.

1952 року по закінченні школи призваний в Радянську Армію і направлений на льотну підготовку.

З 22 серпня 1956 року служив льотчиком, а з 22 червня 1957 року — старшим льотчиком 86-го Гвардійського винищувального авіаційного полку (ГВАП) 119ії винищувальної авіаційної дивізії (ВАД) 48-й Повітряної армії Одеського ВО в Молдавії. Служив з Євгеном Хруновим в одній авіаційній ескадрильї.

Після відрахування з загону космонавтів з 28 серпня 1982 по 8 травня 1987 року служив першим заступником голови Спортивного комітету міністерства оборони (МО) з міжнародних спортивних зв'язків і головою бюро Спортивного комітету дружніх армій (СКДА).

З 25 грудня 1987 року був начальником факультету заочного навчання ВПІА ім. М. Є. Жуковського.

29 серпня 1992 року наказом МО РФ звільнений в запас з оголошенням подяки і врученням Почесної грамоти.

Лейтенант (23.06.1956).

Старший лейтенант (06.08.1958).

Капітан (30.08.1960).

Майор (23.03.1963).

Підполковник (30.09.1965).

Полковник (15.10.1969).

Генерал-майор авіації (16.12.1982), з 07.11.1992 — генерал-майор авіації запасу.

4 квітня 1961 року призначений на посаду космонавта і отримав кваліфікацію «космонавт ВПС». З 16 січня 1963 року був космонавтом загону космонавтів ЦПК ВПС.

З 14 березня 1966 року був космонавтом 1-го загону ЦПК, а з 30 квітня 1969 року — космонавтом загону космонавтів 1-го відділу 1-го управління ЦПК.

10 березня 1970 року призначений заступником командира загону космонавтів, інструктором-космонавтом 3-го відділу 1-го управління.

З 11 листопада 1971 року був командиром загону космонавтів, заступником начальника 2-го відділу.

З 30 квітня 1974 року був інструктором-космонавтом 2-го відділу 1-го управління.

30 березня 1976 року призначений командиром групи КЛА спецпризначення.

25 січня 1978 року призначений старшим інструктором-космонавтом, заступником начальника 1-го управління з підготовки космонавтів.

25 січня 1982 року призначений інструктором-космонавтом-випробувачем, командиром загону космонавтів.

28 серпня 1982 року відрахований з загону космонавтів у зв'язку з призначенням на нову посаду.

7 березня 1960 року наказом Головкома ВПС № 267 зарахований слухачем-космонавтом в загін космонавтів ЦПК ВПС (з 6 березня 1961 року — слухач загону слухачів відділу космонавтів ЦПК ВПС).

З 16 березня 1960 по квітень 1961 року пройшов загальнокосмічну підготовку (ЗКП) і 3 квітня 1961 року успішно здав випускні екзамени.

З червня 1964 року проходив підготовку командиром другого (дублерного) екіпажу для польоту за програмою «Вихід» на КК «Восход-2» (ЗКД), разом з Євгеном Хруновим. 22 грудня 1964 року перед обертанням на центрифузі при реєстрації фонових електрофізичних показників у нього виявились зміни в електрокардіограмі серця, які свідчили про деяке зниження функціональної діяльності серця. У зв'язку з цим 5 січня 1965 року тимчасово відсторонений від підготовки до польоту (і виведений з екіпажу), і направлений для обстеження в центральний військовий науково-дослідницький авіаційний госпіталь. Після видалення гланд медики зняли претензії до нього, і він знову отримав допуск до спецтренувань.

З травня по листопад 1965 року проходив підготовку другим пілотом для польоту за програмою «Вихід» на КК «Восход» (ЗКД) у складі групи. Політ скасовано.

З грудня 1965 по січень 1966 року проходив підготовку другим пілотом першого екіпажу КК «Восход-3» (ЗКВ № 6) за військовою програмою разом з Борисом Волиновим. З січня по травень 1966 року проходив підготовку за військовою програмою командиром третього (резервного) екіпажу разом з Георгієм Катисом.

З лютого 1966 по квітень 1967 року проходив підготовку до польоту інженером-дослідником другого (дублерного) екіпажу пасивного КК «Союз» («Союз-2») за програмою «Стикування» разом з Андріяном Ніколаєвим і Петром Колодіним (замінений у вересні 1966 року Валерієм Кубасовим).

З червня 1967 по грудень 1968 року проходив підготовку інженером-дослідником другого (дублерного) екіпажу пасивного КК «Союз» за програмою «Стикування» разом з Андріяном Ніколаєвим (замінений у серпні 1968 року на Анатолія Філіпченка) і Валерієм Кубасовим. При старті КК «Союз-5» 15 січня 1969 року був дублером інженера-дослідника корабля.

З лютого по липень 1969 року проходив підготовку інженера-дослідника основного екіпажу пасивного КК «Союз» за програмою польоту трьох пілотованих кораблів разом з Анатолієм Філіпченком і Владиславом Волковим. Через затримки польоту з липня по вересень 1969 року продовжував підготовку за тією ж програмою в тому ж екіпажі в режимі підтримування тренованості.

• Перший політ: 4 доби 22 години 40 хвилин 23 секунди. Позивний: «Буран-3».

З 12 по 17 жовтня 1969 року інженером-дослідником КК «Союз-7» разом з Анатолієм Філіпченком і Владиславом Волковим. Заплановане стикування з КК «Союз-8» не відбулось через відмову системи зближення і стикування «Ігла» на КК «Союз-8».

З 1971 року проходив підготовку за програмою «Алмаз» спочатку в складі групи, потім з листопада 1971 по квітень 1972 року — в умовному екіпажі разом з Віталієм Жолобовим. У рамках підготовки літав на літаках Як-18, Як-11, навчально-тренувальному винищувачі МіГ-15біс, Л-29, МіГ-17, Іл-14 і вертольоті Мі-8.

У липні-серпні 1974 року здійснював наземний супровід на виробі № 100 («Аналог») під час пілотованого польоту ОПС-101-2 «Алмаз» («Салют-3»).

З січня 1975 по червень 1976 року проходив безпосередню підготовку до польоту на ОПС-103 «Алмаз» («Салют-5») командиром третього (резервного) екіпажу разом з Юрієм Глазковим.

З липня по 30 вересня 1976 року проходив підготовку командиром другого (дублерного) екіпажу за програмою 2ої експедиції на ОПС-103 «Алмаз» («Салют-5») разом з Юрієм Глазковим. При старті КК «Союз-23» 14 жовтня 1976 року був дублером командира корабля.

З листопада 1976 по січень 1977 року проходив підготовку командира основного екіпажу для польоту на ОПС-103 «Салют-5» за програмою другої основної експедиції разом з Юрієм Глазковим.

• Другий політ: 7 діб 20 годин 43 хвилини 24 секунди. Позивний: «Терек-1».

З 7 по 25 лютого 1977 року командиром КК «Союз-24» і 2ої основної експедиції (ЕО-2) ОПС-103 «Салют-5» разом з Юрієм Глазковим.

З 22 серпня 1977 по 9 серпня 1978 року проходив підготовку командира дублерного екіпажу експедиції відвідування ДОС «Салют-6», за програмою «Інтеркосмос», разом з Еберхардом Келльнером (НДР). При старті КК «Союз-31» 26 серпня 1978 року був дублером командира корабля.

З 11 жовтня 1979 по 10 липня 1980 року проходив підготовку командира основного екіпажу експедиції відвідування ДОС «Салют-6», разом з Фам Туаном (СРВ).

• Третій політ:7 діб 20 годин 42 хвилини. Позивний: «Терек-1».

З 23 по 31 липня 1980 року командиром КК «Союз-37» (посадка на КК «Союз-36») за програмою радянсько-в'єтнамської експедиції відвідування ДОС «Салют-6» разом з Фам Туаном (СРВ).

З лютого 1970 по грудень 1980 року очолював Федерацію парашутного спорту СРСР.

З 1974 до 1992 року очолював Радянсько-Монгольське товариство дружби.

З травня 1986 по лютий 1992 року очолював Союз філателістів СРСР.

З квітня 1989 по грудень 1991 року був депутатом Верховної Ради СРСР від Всесоюзного товариства філателістів.

З січня 1995 року був членом правління Московського клубу Героїв Радянського Союзу, Героїв Російської Федерації і повних кавалерів ордена Слави. З серпня 1998 року був членом правління Асоціації Героїв Радянського Союзу, Героїв Російської Федерації і повних кавалерів ордена Слави.

З травня 1995 по 1999 рік працював радником заступника голови Державної Думи РФ.

В грудні 1995 року балотувався на виборах до Державної Думи РФ ІІ скликання по Пролетарському виборчому округу № 145 міста Ростов-на-Дону кандидатом від виборчого блоку «Власть-народу», але не обрався.

У грудні 1999 року балотувався на виборах до Державної Думи РФ ІІІ скликання за списком виборчого блоку «Российский общенародный союз» (РОС), але не обрався.

Член президії Федерації космонавтики Росії.

З грудня 2001 року голова Всеросійського Союзу філателістів.

З 1994 року голова Товариства друзів Монголії.

29 січня 2005 року обраний головою Опікунської Ради Автономної некомерційної організації військовослужбовців, ветеранів колективних миротворчих сил і членів їхніх родин «МИРОТВОРЕЦ».

Керівник Міждержавного союзу міст-героїв.

З червня 2008 року очолює Товариство дружби Росії і Абхазії.

Голова Президії Ради з громадських нагород Російської Федерації (громадська організація).

Заступник голови Всеросійської громадської організації ветеранів війни і військової служби.

Віце-президент Міжнародної громадської організації «Міжнародна ліга захисту людської гідності і безпеки».

Двічі Герой Радянського Союзу (22.10.1969, 05.03.1977).

Льотчик-космонавт СРСР (1969).

Герой Монгольської Народної Республіки (травень 1971).

Герой Праці Соціалістичної Республіки В'єтнам (вересень 1980).

Військовий льотчик 3-го класу (16.10.1958).

Військовий льотчик 2-го класу (07.07.1972).

Інструктор парашутно-десантної підготовки (ПДП) ВПС (10.11.1960), виконав понад 120 стрибків.

Космонавт 3-го класу (30.10.1969).

Космонавт 2-го класу (04.03.1977).

Космонавт 1-го класу (08.08.1980).

Чемпіон Зоряного містечка з шахів 1967 року і з тенісу 1969 року.

• Батько — Горбатко Василь Павлович, (28.08.1902 — 1968), фельдшер-ветеринар конезаводу «Восход».
• Мати — Горбатко (Шмаюнова) Матрьона Олександрівна, (28.11.1901 — 1992), колгоспниця.
• Брат — Горбатко Борис Васильович, (1922—1984), учасник Другої світової війни, механік.
• Сестра — Голікова (Горбатко) Олена Василівна, народилась 15.03.1925, хімік-лаборант, на пенсії.
• Сестра — Сорокіна (Горбатко) Валентина Василівна, (12.01.1927 — 1998), бухгалтер.
• Сестра — Абраменко (Горбатко) Людмила Василівна, народилась 14.10.1939, агроном, на пенсії.
• Дружина (перша) — Горбатко (Ординська) Валентина Павлівна, (13.10.1935 — 16.09.1997), лікар-гінеколог.
• Дочка — Горбатко Ірина Вікторівна, народилась 09.10.1957, економіст, науковий співробітник Меморіального музею космонавтики.
• Дочка — Горбатко Марина Вікторівна, народилась 04.04.1960, економіст.
• Дружина — Любимова Алла Вікторівна, народилась 25.03.1949, лікар-педіатр.

Філателія, теніс, полювання, риболовля, історія космонавтики, література, кіно.

Похований 19 травня 2017 року на військовому меморіальному кладовищі у Митищах під Москвою.[2]

• Горбатко Віктор Васильович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
• Некролог на сайті Роскосмосу
• Біографія російською