Ніколаєв Андріян Григорович

Батьки Андріяна — Григорій та Анна Олексіївна — з бідняцьких родин, уродженці села Шоршели («Чисті джерела») Маріінсько-Посадського району Чуваської автономної республіки. Одружилися вони в 1922 році, мешкали в невеликій сільській хаті, сіяли хліб[1]. 5 вересня 1929 року у них народився другий син — Андріян. До закінчення школи він носив прізвище Григор'єв — від імені батька, згідно з традиціями тих років. Коли в селі утворили перший в районі колгосп, батько хлопця почав працювати в ньому конюхом, а мати — дояркою на молочній фермі[1]. У Другу світову війну Григорій помер — Андріян ще був підлітком. Крім нього у сім'ї було ще троє дітей — старший Андрій, молодші Зіна та Петро. У війну, після смерті батька, родина жила важко. Не вистачало одягу і хліба[1].

Андріян закінчив Шоршельську восьмирічну школу, а в 1947 році — лісотехнічний технікум в Маріінському Посаді і за розподілом був направлений на роботу майстром лісозаготівель тресту «Южкареллес». Через три роки хлопця забрали в армію. Спочатку він навчався на курсах повітряних стрільців при Кіровабадському військовому авіаційному училищі льотчиків, а в 1951 році поступив у Чернігівське вище військове авіаційне училище льотчиків. У 1954 році Ніколаєв закінчив Фрунзінське військове авіаційне училище льотчиків. Служив в авіаційних частинах у Підмосков'ї.

Космічна підготовка і польоти

У 1960-1982 роках Ніколаєв — в загоні радянських космонавтів. Пройшов повний курс підготовки до польотів на кораблях типу «Восток». Був дублером радянського космонавта № 2 Германа Титова під час польоту корабля «Восток-2» (серпень 1961 року).

Свій перший космічний політ Ніколаєв виконав з 11 по 15 серпня 1962 року на космічному кораблі «Восток-3». Корабель зробив 64 витки довкола Землі. Це був перший багатодобовий політ в історії космонавтики і перший груповий політ космічних кораблів — на орбіті з 12 серпня також був «Восток-4», пілотований Павлом Поповичем. Між космонавтами був встановлений двосторонній зв'язок (у Ніколаєва позивний — «Сокіл», у Поповича — «Беркут»), з кораблів навіть велися телепередачі. Політ продовжувався 3 доби 22 години 22 хвилини (спільний політ — 70 годин 23 хвилини 38 секунд).

За мужність і героїзм, проявлені під час польоту, майору Ніколаєву Указом Президії Верховної Ради СРСР від 18 серпня 1962 року присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 11116).

Поштова марка СРСР з Адріаном Ніколаєвим за 1970 рік "Політ космічного корабля «Союз-9»

З 1963 Ніколаєв п'ять років — командир загону космонавтів. У 1968 без відриву від основної роботи закінчив московську Військово-повітряну інженерну академію імені М. Є. Жуковського (інженерний факультет). Проходив підготовку до польоту за «місячною» програмою, був командиром одного з екіпажів. Після закриття радянської «місячної» програми готувався до польотів на кораблях типу «Союз». Був командиром дублюючого екіпажу під час польоту космічного корабля «Союз-8» (жовтень 1969 року). А з 1 по 18 червня 1970 року спільно з бортінженером Віталієм Севастьяновим здійснив свій другий космічний політ — як командир корабля «Союз-9». У польоті, що продовжувався 17 діб 16 годин 58 хвилин 55 секунд, виконав програму науково-технічних і медико-біологічних досліджень. На той час це був найтриваліший політ в історії космонавтики.

За мужність і героїзм, проявлені під час космічного польоту, полковник Ніколаєв 3 липня 1970 року був нагороджений другою медаллю «Золота Зірка».

У 1968-1974 роках Ніколаєв — заступник, а з 1974 року — перший заступник начальника Центра підготовки космонавтів імені Гагаріна. Прослужив на цій посаді до виходу у відставку.

• Ніколаєв був одружений з Валентиною Терешковою, першою жінкою-космонавтом Землі. Їхнє весілля відбулося 3 листопада 1963 року, серед гостей був сам Микита Хрущов. 8 червня 1964 року у подружжя народилася дочка Олена — перша у світі дитина, і батько, і мати якої були космонавтами. Але через 18 років спільного життя, в 1982, вони розлучилися. До того Терешкова мала подвійне прізвище Ніколаєва-Терешкова.
• 22 січня 1969 року в Кремлі автомобіль, в якому їхали Леонов, Ніколаєв, Терешкова і Береговий, обстріляв офіцер Віктор Ільїн, який сплутав його з машиною Брежнєва (Береговий, який сидів поруч з шофером, трохи нагадував Брежнєва). Пострілами було смертельно поранено шофера Іллю Жаркова, а Ніколаєв зумів перехопити управління і припаркувати машину. Космонавти встигли пригнутися і залишилися цілі; лише Береговий поранився осколками скла, а Ніколаєву куля подряпала спину. Було поранено також мотоцикліста ескорту — він скерував свій мотоцикл на Ільїна і збив його, після чого терориста затримали співробітниками КДБ. Офіційно було оголошено, що «провокатор» робив замах на космонавтів.
• 18 червня 1970 року Ніколаєв повернувся з другого, на той момент — найтривалішого в світовій історії, польоту в космос. Після приземлення через те, що командир і бортінженер Севастьянов мало займалися фізичними вправами під час польоту, виникли проблеми з адаптацією організму до земних умов. Космонавти себе погано почували, не могли ходити. Цей стан в медичній літературі отримав назву «Ефект Ніколаєва».

• Николаев А. Г. Я — «Сокол». — М., 1962 (рос.)
• Николаев А. Г. Встретимся на орбите. — М., 1966 (рос.)
• Николаев А. Г. Космос — дорога без конца. — М., 1979 (рос.)

• (рос.)Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1988. — Т. 2 /Любов — Ящук/. — 863 с. — 100 000 екз. — ISBN 5-203-00536-2
• Маринин И. А. Шамсутдинов С. Х. Глушко А. В. Советские и российские космонавты: 1960—2000. — М. : Новости космонавтики, 2001. (рос.)
• (рос.)Ребров М. Ф. Советские космонавты. Изд. 2-е, доп. — М.,1983.(рос.)

• План заходів, присвячених 80-літтю з дня народження А. Г. Ніколаєва. Біографія. // Офіційний сайт органів влади Чуваської республіки: gov.cap.ru (рос.)
• Ніколаєв Андріян Григорович// Сайт «Герої країни»: warheroes.ru (рос.)