Горована гімалайська

Горована гімалайська[2] (Hypsipetes leucocephalus) — вид горобцеподібних птахів родини бюльбюлевих (Pycnonotidae)[3][4]. Мешкає в Гімалаях, Південній і Південно-Східній Азії[5]. Виділяють низку підвидів.

?
Горована гімалайська

Гімалайська горована
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Бюльбюлеві (Pycnonotidae)
Рід: Горована (Hypsipetes)
Вид: Горована гімалайська
Біноміальна назва
Hypsipetes leucocephalus
(Gmelin, 1789)

Ареал поширення виду     Гніздування     Осіле проживання     Зимування
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Turdus leucocephalus
Microscelis leucocephalus
Посилання
Вікісховище: Hypsipetes leucocephalus
Віківиди: Hypsipetes leucocephalus
ITIS: 560557
МСОП: 103823996
NCBI: 182890

Опис

Довжина птаха становить 24—25 см. Хвіст довгий, виїмчастий. Забарвлення варіюється від темно-сірого до повністю чорного, блискучого, в залежності від підвиду. Трапляються також морфи з білими головами, що зафіксовано у видовій назві птаха (дав.-гр. λευκος — білий, κεφαλη — голова). Дзьоб і лапи оранжево-червоні, на голові невеликий пухнастий чуб. Через очі проходять чорні смуги[6][7][8]. У молодих птахів чуб відсутній, нижня частина тіла білувата з сірим «комірцем», верхня частина тіка коричнева. Хоча на людське око самці і самички гімалайської горовани виглядають однаково, існує значна різниця в тому, як їх оперення відбиває ультрафіолетові промені[9]. Таким чином, гімалайські горовани легко відрізняють самців свого виду від самиць.

Білоголова морфа гімалайської горовани (Празький зоопарк)

Підвиди

Виділяють десять підвидів:[10][11]

  • H. l. psaroides Vigors, 1831 — від північно-східного Афганістану і північного Пакистану через Гімалаї до північно-західної М'янми[12];
  • H. l. nigrescens Baker, ECS, 1917 — північно-східна Індія і західна М'янма;
  • H. l. concolor Blyth, 1849 — східна М'янма, південний Юньнань, Індокитай;
  • H. l. ambiens (Mayr, 1942) — північно-східна М'янма, західний Юньнань;
  • H. l. sinensis (La Touche, 1922) — північний Юньнань;
  • H. l. stresemanni (Mayr, 1942) — центральний Юньнань;
  • H. l. leucothorax (Mayr, 1942) — центральний Китай;
  • H. l. leucocephalus (Gmelin, JF, 1789) — південно-східний Китай;
  • H. l. nigerrimus Gould, 1863 — Тайвань;
  • H. l. perniger Swinhoe, 1870 — Хайнань.

Індійська горована раніше вважалася конспецифічною з гімалайською горованаю.

Поширення і екологія

Гімалайські горовани мешкають у Гімалаях, Китаї та Індокитаї. Вони живуть у сухих і вологих гірських і рівнинних тропічних лісах і чагарникових заростях. Зустрічаються на висоті до 2100 м над рівнем моря. Гімалайські популяції взимку мігрують у долини.

Поведінка

Гімалайські горовани живляться переважно комахами, яких ловлять у польоті, а також дрібними плодами і нектаром[13]. Гніздо чашоподібної форми, робиться з трави, сухого листя, моху, лишайників і павутиння, розміщується на дереві. У кладці 2—3 яйця[14].

Примітки
  1. BirdLife International (2016). Hypsipetes leucocephalus.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gregory, Steven M. S. (2000). Nomenclature of the Hypsipetes Bulbuls (Pycnonotidae). Forktail 16: 164–166.
  4. Warren, Ben H.; Bermingham, Eldredge; Prys-Jones, Robert P.; Thebaud, Christophe (2005). Tracking island colonization history and phenotypic shifts in Indian Ocean bulbuls (Hypsipetes: Pycnonotidae). Biological Journal of the Linnean Society 85 (3): 271–287. doi:10.1111/j.1095-8312.2005.00492.x.
  5. Rasmussen PC; JC Anderton (2005). Birds of South Asia. The Ripley Guide. Volume 2. Smithsonian Institution & Lynx Edicions. с. 342–344.
  6. Blanford WT (1889). The Fauna of British India, Including Ceylon and Burma: Birds Volume 1. Taylor and Francis, London. с. 259–263.
  7. Baker, ECS (1924). The Fauna of British India, Including Ceylon and Burma. Birds 1 (вид. 2nd). Taylor and Francis, London. с. 368–373.
  8. Ali, S; S D Ripley (1996). Handbook of the birds of India and Pakistan 6 (вид. 2nd). Oxford University Press. с. 109–113.
  9. Hung, Hsin-Yi; Yeung, Carol K. L.; Omland, Kevin E.; Yao, Cheng-Te; Yao, Chiou-Ju; Li, Shou-Hsien (2017). Himalayan black bulbuls (Hypsipetes leucocephalus niggerimus) exhibit sexual dichromatism under ultraviolet light that is invisible to the human eye. Scientific Reports (англ.) 7 (1): 43707. ISSN 2045-2322. PMC 5382547. PMID 28382942. doi:10.1038/srep43707.
  10. Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2021). Bulbuls. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 13 вересня 2021.
  11. Dickinson, E.C.; Dekker, R.W.R.J.; Eck, S.; Somadikarta, S. (2002). Systematic notes on Asian birds. 26. Types of the Pycnonotidae. Zool. Verh. Leiden 340: 115–160.
  12. Page, WT (1903). The Himalayan Black Bulbul. Hypsipetes psaroides. Avicultural Magazine 1 (6): 209–211.
  13. Narang, ML; Rana, RS (1999). Black Bulbuls association with Melia azedarach. Newsletter for Birdwatchers 38 (6): 104.
  14. Hume, A.O. (1889). The nests and eggs of Indian birds 1 (вид. 2nd). R H Porter, London. с. 164–168.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.