Городнє (Ковельський район)

Городне (Городнє) (пол. Horodno) — село в Україні, у Ковельському районі Волинської області. Орган місцевого самоврядування - Любомльська ОТГ. Перша писемна згадка — 1487 рік. Населення становить 713 осіб, площа села — 2,18 км².

село Городнє
Герб Прапор
Країна  Україна
Область Волинська область
Район/міськрада Любомльський район
Рада Любомльська міська громада
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 1487
Населення 713
Площа 2,18 км²
Густота населення 327,06 осіб/км²
Поштовий індекс 44327
Телефонний код +380 3377
Географічні дані
Географічні координати 51°16′17″ пн. ш. 24°07′41″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 191 м
Водойми Городненське
Місцева влада
Адреса ради вул. Української Армії, 2, м. Любомль, Любомльський р-н, Волинська обл., 44301;
староста — вул. Матиюка, 17, с. Куснища, Любомльський р-н, Волинська обл., 44326
Карта
Городнє
Городнє
Мапа

 Городнє у Вікісховищі

Географія

Городне знаходиться в північно-східній частині Любомльського району, розташоване на північний схід від райцентру на віддалі 8 км по прямій лінії. Землі села, від земельних територій сіл Почапи і Чорноплеси до земельної території села Куснища, простягаються на віддаль до 12-15 км. Межує з півночі — із селами: Скрипиці, Масловець і Головно, із заходу — із селом Куснища, з південного заходу — із селом Бірки, з півдня — із селом Скиби, на південний схід із селом Підгородно, на схід — із селами Почапи та Чорноплеси.

Історія

Перша виявлена на сьогодні писемна згадка про село відноситься до 1487 року. Ця згадка знаходиться в архівній справі Terrstria Chelmensia Decreta (2-25 k. 115) Державному архіві в Любліні (Archiwum Państwowe w Lubline).

У 1487 року селом Городном володів боярин на ім'я Василій. У 1515-1798 роках село було одночасно власністю декількох господарів, переважно поляків чи євреїв.

В 1745 році в Городному побудована церква святого апостола Луки, яка була перебудована в 1859 році через малу місткість. З 1956 року цей храм — пам'ятка архітектури місцевого значення.

З 1798 до 28 вересня 1874 року Городне належало поміщикам Ручинським. Після них селом володів генерал-лейтенант Крилов, а з 1880 року — генерал-майор П. П. Чичерін. З 1882 року села Городне і Кізя переходить у власність дворян Сухомліних.

В 1926 році було створено українське робітничо-селянське об'єднання під назвою «Сільроб». За часів німецько–радянської війни (26 червня 1941 — 20 липня 1944 рр.) було вивезено понад 100 чол., пограбовано 93 селянських сім'ї, 2/3 села спалено, 5 сімей замордовано і закатовано. Під час війни діяли загони УПА, в котрих було місцевих селян.

В післявоєнний 1948 рік було відновлено колгосп «ім. Молотова», а коли у 1959 році до нього було приєднано колгоспи сіл Масловець і Скрипиці, його перейменували на «Шлях Леніна». Цей колгосп був розформований у 1973 році. Ще у 1956 році було відкрито цегельню.

В 1970 році було відкрито новий будинок культури, де було створено хор–ланку та художню самодіяльність, яка діє до нинішнього часу.

До 4 серпня 2017 року село підпорядковувалось Куснищанській сільській раді Любомльського району Волинської області[1].

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 792 особи, з яких 369 чоловіків та 423 жінки.[2]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 713 осіб.[3]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]

Мова Відсоток
українська 99,58 %
російська 0,42 %

Інфраструктура

У селі діють:

  • дев'ятирічна школа;
  • фельдшерсько-акушерський пункт;
  • будинок культури;
  • бібліотека;
  • поштове відділення.[джерело?]

Релігія

Окрім церкви святого апостола Луки в Городному на старому цвинтарі знаходиться каплиця на честь Іверської ікони Божої Матері, на новому кладовищі — церква на честь святих апостолів Варфоломія і Варнави, а також церква святого благовірного князя Олександра Невського. Будівництво цього храму було розпочалося у 2006 році, а 4 вересня 2011 року його було освячено. 12 вересня цього ж року, у день перенесення мощей благовірного князя Олександра Невського, новозбудований храм відсвяткував перше престольне свято.

Також в селі встановлено пам'ятник на честь 2000-ліття Різдва Христового.

Відомі люди

Галерея
  • Хрест-пам’ятник на честь перемоги над французами в Вітчизняній війні 1812 року
  • Каплиця Іверської ікони Божої Матері в селі Городно
  • Церква на честь Святих апостолів Варфоломія і Варнави в селі Городно
  • Храм Святого благовірного князя Олександра Невського під час будівництва
  • Церква святого Олександра Невського в Городно у 2017 році

Примітки
  1. Куснищанська сільська рада Волинська область, Любомльський район. Верховна Рада України. Процитовано 22 червня 2020.
  2. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 20 жовтня 2019.
  3. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 20 жовтня 2019.
  4. Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 20 жовтня 2019.

Джерела

Література
  • Го́родне // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Волинська область / І.С. Клімаш (голова редколегії тому), 1970 : 747с. — С.511

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.