Горошине

Горо́шине (колись — містечко Горо́шин) — село в Україні, в Оболонській сільській громади Кременчуцького району Полтавської області, на лівому березі р. Сули. Населення становить 828 осіб. Колишній центр Горошинської сільської ради.

село Горошине
Герб
Країна  Україна
Область Полтавська область
Район/міськрада Кременчуцький район
Громада Оболонська сільська громада
Рада Оболонська сільська рада
Облікова картка картка 
Основні дані
Населення 828
Поштовий індекс 38220
Телефонний код +380 5341
Географічні дані
Географічні координати 49°39′19″ пн. ш. 32°45′18″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 87 м
Місцева влада
Карта
Горошине
Горошине
Горошине
Мапа

 Горошине у Вікісховищі

Географія

Село Горошине знаходиться на лівому березі річки Сула, у місці впадання в неї річки Борис. Вище за течією річки Сула на відстані 2,5 км розташоване село Гаївка, нижче за течією на відстані 1 км розташоване село Мирони, на протилежному березі — село Старий Мохнач (Черкаська область). Річка Сула в цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці та заболочені озера. На північний захід від Горошиного на відстані 1,5 км розташоване село Тукали.

Історія

Назва «Горошин» згадується в літописі під 1096 роком, однак питання його локалізації є дискусійним. У XII столітті Горошин був одним з руських укріплень посульської лінії на лівому березі Сули[1]. Також існує думка археологів та істориків (Юрій Моргунов та інші), що давньоруський Горошин розташовувався вище від нинішнього села Горошиного і на відміну від останнього, розміщувався на високому правому березі р. Сули поблизу сучасного села Тарасівка Оржицького району.

На картах України французького інженера Боплана, зроблених у сер. XVII ст. Горошин позначено, як укріплене поселення на лівому березі Сули, де воно існує й сьогодні (поч. XXI ст.).

У 1640 році при Горошині були розбиті татари Конецпольським. У 1658 і 1666 роках Горошин був спалений і пограбований татарами і поляками.

До 1648 року місто входило до володінь Вишневецьких. Тут налічувалося по люстрації 107 господарів і 11 млинарських коліс. Потім Горошин став сотенним містечком Лубенського полку[2]. Під час франко-російської війни був місцем формування 5-го козацького полку, в участі створення котрого брав участь Іван Котляревський[3].

На початку XX століття належав до Хорольського повіту Полтавської губернії. Було дворів 471, жителів 2345. 2 церкви, 2 школи, 5 лавок, щотижневі базари, 4 ярмарки на рік, значні водяні млини і винокурний завод[2].

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СРСР 1932—1933 та через голод 1946—1947.

Репресовані радянською владою односельці

1. Баганець Іван Якович — 1895 року народження, Полтавська обл. с. Горошине Семенівського р-ну, національність: українець, із селян, Заарештований 6 листопада 1937 р., Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 13 листопада 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна., Вирок виконано 22 грудня 1937 р.

2. Баганець Олексій Васильович — 1879 року народження, Полтавська обл. с. Горошине Семенівського р-ну, національність: українець, із селян, Заарештований 25 квітня 1938 р., Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 29 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна., Вирок виконано 2 червня 1938 р.

3. Палій Панас Абрамович — 1894 року народження, Полтавська обл. с. Горошине Семенівського р-ну, національність: українець, із селян, останнє місце проживання — с. Тукали Семенівського р-ну, Заарештований 09.10.1937 р., Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 05.12.1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 8 років позбавлення волі.

4. Боганець (Баганець) Микола Василійович — 1904 року народження, Полтавська обл. с. Горошине Семенівського р-ну, національність: українець, із селян, останнє місце проживання — Горошине, Заарештований 6 листопада 1938 р., Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 23 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-10, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна., Вирок виконано 1 червня 1938 р.

5. Горбенко Гаврило Федорович — 1891 року народження, Полтавська обл. с. Горошине Семенівського р-ну, національність: українець, із селян, останнє місце проживання — Горошине, Заарештований 2 вересня 1938 р., Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 7 жовтня 1938 р. за ст. ст. 54-2, 54-10, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Відомості про виконання вироку відсутні.

6. Головко Григорій Ілліч — 1904 року народження, Полтавська обл. с. Горошине Семенівського р-ну, національність: українець, із селян, останнє місце проживання — Горошине, Заарештований 22 серпня 1937 р., Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 16 вересня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі.

7. Головко Петро Іванович — 1888 року народження, Полтавська обл. с. Горошине Семенівського р-ну, національність: українець, із селян, останнє місце проживання — Полтавська обл. с. Крива Руда Семенівського р-ну, Заарештований 9 липня 1941 р., Засуджений Військовим трибуналом військ НКВС Харківської обл. 29 липня 1941 р. за ст. 54-10 ч. 2 КК УРСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3 роки та з конфіскацією майна.

8. Денисенко Григорій Якович — 1901 року народження, Полтавська обл. с. Горошине Семенівського р-ну, національність: українець, із селян, останнє місце проживання — Полтавська обл. с. Крива Руда Семенівського р-ну, Заарештований 9 лютого 1933 р., Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 30 квітня 1933 р. за ст. 54-10 КК УСРР до 5 років позбавлення волі.

9. Максименко Ігор Григорійович — 1897 року народження, Полтавська обл. с. Горошине Семенівського р-ну, національність: українець, із селян, останнє місце проживання — Полтавська обл. с. Горошине Семенівського р-ну, Заарештований 8 квітня 1921 р., Засуджений Кременчуцькою ГубНК 13 липня 1921 р. за бандитизм до розстрілу. 26 травня 1921 р. з-під варти втік.

10. Дубовик Петро Іванович — 1899 року народження, Полтавська обл. с. Богданівка Семенівського р-ну, національність: українець, із селян, освіта: освіта вища, закінчив Харківський педагогічний інститут, останнє місце проживання — Полтавська обл. с. Горошине Семенівського р-ну, останнє місце роботи: Вчитель, Заарештований 26 квітня 1945 р., Засудж. Військовим трибуналом військ НКВС Полтавської обл. 28.07.1945 р. за ст. 54-1 «а», 54-11 КК УРСР до 10 р. позбавлення волі з поразкою в правах на 5 р. з конфіскацією майна. Вироком Військового трибуналу КВО 6.09.1955 р. термін покарання замінено на 5 р. позбавлення волі.

Всі архівні кримінальні справи на репресованих зберігаються в архіві Територіального управління Служби Безпеки України в Полтавській області, задля отримання доступу до архівної кримінальної справи достатньо звернутися до територіального УСБУ шляхом надіслання заяви, доступ до архівних кримінальних справ громадянам України гарантовано на підставі ст. 5 Закону України « Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917—1991 років» від 21.05.2015 року.

Економіка
  • «Вілус», ТОВ.

Об'єкти соціальної сфери
  • Школа.
  • Будинок культури.

Пам'ятки природи

Відомі люди

Уродженцем села є Баганець Олексій Васильович — адвокат, заслужений юрист України, кандидат юридичних наук, у 2000—2002, 2005—2007, 2014—2015 рр. — заступник Генерального прокурора України.

Галерея
  • Пам'ятник І.П. Котляревському
  • Могила загиблих у II СВ вояк
  • Дуб під яким Котляревський агітував до лав козацтва

Джерела
  • Моргунов Ю. Ю. Древнерусские памятники поречья Сулы. Курск, 1996. — 160 с.

Примітки
  1. «Славянская энциклопедия. XVII век». М., ОЛМА-ПРЕСС. 2004 (рос.)
  2. Стаття у Енциклопедія Брокгауза і Єфрона (рос.)
  3.  Абалихин Б. С. Украинское ополчение 1812 г. // Исторические записки. М., 1962. Т. 72. С. 87 — 118.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.