Грабовець Анатолій Іванович

Анатолій Іванович Грабовець (нар. 27 серпня 1939, Луганськ) український і російський вчений-рослинник, фахівець з селекції і насінництва польових культур. Член-кореспондент РАН (2014 року), РАСГН (2005), академік Національної академії аграрних наук України (2009), доктор сільськогосподарських наук (1995). Заслужений агроном РРФСР (1981).

Анатолій Іванович Грабовець
Народився 27 серпня 1939(1939-08-27) (82 роки)
Луганськ
Країна УРСР Росія
Національність українець
Діяльність науковець
Alma mater Луганський національний аграрний університет
Галузь сільське господарство
Заклад Північно-Західний центр науко­вого забезпечення Дон­ського зонального НДІ сільського госпо­дарства
Звання академік Національна академія аграрних наук України
академік АН СРСР
Ступінь доктор сільськогосподарських наук
Відомий завдяки: селекція озимої і ярої пшениці
Нагороди

Біографія

Закінчив агрономічний факультет Луганського сільськогосподарського інституту (1961), в 1964—67 рр. аспірант кафедри селекції і захисту рослин там же. Трудову діяльність розпочав старшим агрономом-насіннєзнавцем радгоспу «Лисичанський» Лисичанського району Луганської області. Протягом 1962—1964 рр. очолював перший відділок радгоспу «Переможець» Лутугинського району Луганської області.

Після закінчення аспірантури Луганського сільськогосподарсько­го інституту в 1967 році почав працювати спочатку молодшим, а потім старшим науковим співробітником Північно-Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Дон­ського зонального науково-дослідного інституту сільського госпо­дарства (Ростовська область, РФ). Пізніше очолює на станції лабораторію селекції озимої і ярої пшениці (1973—1979); в 1984—1987 роках — директор станції. Згодом очолює Північно-Західний центр науко­вого забезпечення того самого НДІ сільського господарства Російської академії сільськогос­подарських наук.

Наукова діяльність

У 1971 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кан­дидата сільськогосподарських наук на тему: «Посівні та урожайні якості насіння ярого ячменю за різних умов його вирощування». У 1995 р. в Науково-дослідному інституті сільського господарства центральних районів нечорноземної зони (Німчиновка, Московська область) за­хистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора сільсько­господарських наук на тему: «Селекція озимої пшениці в умовах степу Середнього Дону».

Наукові розробки, нові сорти вченого істотно збагатили основні напрями в селекції, насінництві та рослинництві. Він зробив вагомий внесок у вивчення сучасних завдань і способів ведення селекції та на­уково обґрунтував теорію створення високоадаптивних сортів пшени­ці й тритикале, що поліпшило стабілізацію виробництва зерна і кормів у Росії та Україні. Під його керівництвом і за безпосередньої участі районовано 54 сорти озимої і ярої пшениці та виведено 27 сортів озимого тритикале.

Опублікував близько 300 наукових праць, у тому числі 7 книг, має 50 авторських свідоцтв, 15 патентів на винаходи. Свої знання і досвід передає студентам та фахівцям у Ростовському інституті перепідготовки кадрів агробізнесу, будучи професором прогресивних технологій у рослинництві. Член експертної ради ВАК Російської Федерації (1995—2000), голова секції із селекції тритикале Російської академії сільськогосподарських наук (з 1999 р.), член Міжнародної асоціації із тритикале (ІТА). У 2007 р. обрано іноземним членом УААН Відділення наукового забезпечення трансферу інновацій. Член-кореспондент Російської академії сільськогосподарських наук (2005).

Громадсько-політична діяльність

У 1975—1979 рр. — депутат Туровєрово-Росошанської селищної ради Тарасовського району Ростовської області.[1]

Нагороди, звання

А. І. Грабовцю присвоєно почесне звання заслуженого агронома Російської Федерації (1981). Нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора (1976), Жовтневої Революції (1986), грамотою Президії Верховної Ради Російської Федерації (1981), орденом «Знак Пошани» (2005). У 2008 р. сорт Сєвєродонецька ювілейна в номінації «Краща пшениця Росії 2008 р.» був удостоєний диплома Гран-Прі Всеросійського вистав­кового центру, а А. І. Грабовець нагороджений знаком «Лауреат ВВЦ».

Також нагороджений орденом «За заслуги перед Ростовською областю» (2012)[2], дипломом якості і золотою медаллю Європейської науково-промислової палати[3]. Почесний громадянин Тарасівського району Ростовської області (2000).

Родина, батьки

Анатолій Іванович був старшим сином Івана та Ольги Грабовець. Його батько, Іван Павлович Грабовець походить з родини Павла Андрійовича Грабовця (1894—1971) та Ксенії Єфімовни Мальованої (1897—1975) що переїхали до Луганська наприкінці 1920-х років з села Піддубнівка Прилуцького району Чернігівської області (раніше — с. Піддубівка Малодівицької волості Прилуцького повіту Полтавської губернії), рятуючись від розкуркулення під час розпочатої радянською владою колективізації.[4]

Примітки

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.