Грабовець (Замостський повіт)

Грабовець (пол. Grabowiec) — село у Польщі. Є адміністративним центром Ґміни Грабовець Замойського повіту Люблінського воєводства. Колишнє місто.

Грабовець
герб
старий будинок адміністрації ґміни
старий будинок адміністрації ґміни
Основні дані
50°49′15″ пн. ш. 23°32′48″ сх. д.
Країна Польща
Адмінодиниця Ґміна Ґрабовець
Населення 922
Телефонний код ((+48)) 84
Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів LZA
GeoNames 7532180
OSM ↑3111915 ·R (Ґміна Ґрабовець)
SIMC 0888528
Поштові індекси 22-425
Міська влада
Мапа
Грабовець
Грабовець (Польща)
 Грабовець у Вікісховищі

Історія
Давньоруське городище Брониславка на околиці Грабовця (Польща); згодом — замчище
Давньоруське городище Брониславка на околиці Грабовця (Польща); згодом — замчище
Грабовець на адміністративній мапі-схемі

Поселення вперше згадується у розповіді про русько-польську війну 1265—1266 рр.: «Далі Василько [Романович] попрямував до Тернави на снем. Коли він був у Грабовці. Прийшла до нього звістка, що поляки обман вчинили…Василько швидко пішов від Грабовця і прийшли вони до Червена». Це місто локалізується на східній околиці сучасного Грабовця — городищі Брониславка. Град лежав на р. Калинівка між Грубешовом і Щекарівом (Красноставом) на схід від лінії Орельськ-Червень. Тобто він не виступало за той західний рубіж, який встановився під час князювання Данила. У XIII ст. це було оборонне городище руських князів на торгівельному шляху з Володимира до Завихосту (польського кордону — див. Бастіони русько-польського прикордоння). Наразі могутні вали та рів городища на узвишші на околиці Грабовця поросли лісом. Звідси біля 30 км до Вепря — тогочасного кордону з Польщею. У випадку, якби сусід перейшов кордон, як у випадку з наведеним вище повідомленням 1265-66 рр.,  сили звідси встигли б його перехопити. З верхівки городища добре проглядається місцевість у колишнього кордону[1]

Князь Любарт-Дмитро згідно угоди з королем Казімежом ІІІ відступив Грабовець (також Городельський повіт) Королівству польському в 1366 році. Відрразу після цього Грабовець, який перебував у складі Белзької землі, набув ленним правом князь Юрій Наримунтович.

Вірогідно, тут у XIV—XV ст. існувала православна церква, парафіяни якої після Берестейської унії прийняли унію разом з усією Холмщиною[2].

Тривалий час було центром повіту та староства.

Млин у Грабовці. Поч. ХХ ст. Фото 2018 р.


Пам'ятки
  • Городище на г. Брониславка, де розташовувався даньоруський град, а пізніше замок[1]
  • Костел святого Миколая
  • Млин поч. ХХ ст.

Відомі люди

Грабовецькі старости

Див. Категорія:Грабовецькі старости

Примітки
  1. Парнікоза, Іван (21.06.2017). Холм та Холмщина – подорож для українця. Частина 2: Княжий Холм. http://h.ua (українська). http://h.ua. Процитовано 21.06.2017.
  2. Парнікоза, Іван (16.09.17). Холм та Холмщина - подорож для українця. Частина 3: Місто уніатів XIV ст. – 1795 р.. http://h.ua/ (українська). http://h.ua/. Процитовано 17.09.17.

Джерела

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.