Юрій Наримунтович

Юрій Наримунтович (? — після 1398) — князь крем'янецький[1] (бл.1350 — до 1352), белзький (1352—1377, 1383—1387), холмський (бл.1349 — бл.1377), новгородський (1378—1383). Васал і соратник волинського князя Любарта, від якого отримав Холмське та Белзьке князівства на Волині[2]. Син литовського князя Наримунта, внук великого князя литовського, Гедиміна.

Юрій Наримунтович
Князь Холмський
1366 — 1370
Наступник: Іван Юрійович
Князь Белзький
1352 — 1377
Попередник: князівство відновлено
Наступник: Владислав Опольчик
 
Народження: бл. 1326
Смерть: після 1398
Рід: Гедиміновичі
Батько: Наримунт
Діти: Роман, Іван

 Медіафайли у Вікісховищі

З життєпису

Молодший з п'ятьох синів удільного князя пінського Наримунта-Гліба Гедиміновича

Уперше згадується в джерелах у тексті польсько-литовської угоди 1352 року, за умовами якої він мав тримати Кременець «от князей литовских и от [польского] короля». Втратив Кременець 1366 р., проте отримав від Казимира ІІІ Холм і Белз. У 1366—1370 роках — був його васалом[3].

Після смерті Казимира у 1370 р. відмовився визнавати себе васалом нового польського короля Людовіка І Великого. У 1376 р. разом з своїми дядьками, Любартом і Кейстутом взяв участь в спустошливому поході литовсько-руських сил на Малопольщу, союзні війська дійшли до Сандомира і Тарнува.

У 1377 Людовік здійснив похід на Холмщину та Волинь, відібрав Холм та Белз у Юрія, натомість дав йому в тримання Любачів. Взимку 1379/80 був відправлений Ягайлом до Новгорода Великого, де від імені великого князівства литовського прийняв владу.

У 1386 р. брав участь у коронації Ягайла в Кракові, але вже через кілька років перейшов на службу до князя Вітовта. Після низки колізій Юрій Наримунтович став, очевидно, володарем Пінська; принаймні саме йому як князю Юрію Пінському атрибутується підпис під Салінською угодою (1398).

Сім'я та діти

На думку низки дослідників синами Юрія Наримунтовича були

  • Роман Юрійович (? — 1399) — князь Новгородський
  • Іван Юрійович (? — 1399) — князь Белзький (до 1386—1388)

Примітки
  1. Krzemieniec // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 777. (пол.) — S. 777. (пол.)
  2. Однороженко О. Геральдика князів Острозьких у світлі нововиявлених джерел // Князі Острозькі: європейський вимір української історії. — Київ, 2017. — С. 111.
  3. Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. IV. — С. 46.

Джерела

Посилання
Попередник
Юрій I Львович		 Князь Белзький
1352-1377		 Наступник
Владислав Опольчик
Попередник
Данило Острозький		 Князь Холмський
1366-1370		 Наступник
Владислав Опольчик
Попередник
Владислав Опольчик		 Князь Белзький
1383-1387
вдруге		 Наступник
Земовит IV
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.