Градениці

Градени́ці село Біляївської міської громади у Одеському районі Одеської області України. Населення становить 4668 осіб. Відстань до райцентру становить понад 28 км і проходить автошляхом Т 1625.

село Градениці
Герб Прапор
Центр села
Центр села
Країна  Україна
Область Одеська область
Район/міськрада  Одеський район
Рада Біляївська міська громада
Облікова картка Градениці 
Основні дані
Засноване 1790
Населення 4668
Площа 10,06 км²
Густота населення 464 осіб/км²
Поштовий індекс 67640
Телефонний код +380 4852
Географічні дані
Географічні координати 46°35′55″ пн. ш. 29°59′52″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
12 м
Водойми Кучурганське водосховище
Відстань до
обласного центру
74,9 км
Відстань до
районного центру
28,8 км
Місцева влада
Адреса ради 67600, Одеська область, Одеський район, Біляївка, просп. Незалежності, 9
Сільський голова Пахомов Ігор Іванович
Карта
Градениці
Градениці
Мапа

 Градениці у Вікісховищі

Неподалік від села розташований пункт пропуску через молдавсько-український кордон Градинці—Незавертайлівка.

Історія

Церква Різдва Богородиці

Населений пункт заснований приблизно 1790 року чорноморськими козаками. Після виведення чорноморців на Кубань, Градениці заселили українці, а також у менший кількості молдовани. У 1823 році побудовано кам'яну Різдвяно-Богородницьку церкву[1].

Станом на 1886 у селі, центрі Граденіцької волості Одеського повіту Херсонської губернії, мешкало 3548 осіб, налічувалося 609 дворових господарств, функціонувала православна церква, 1 школа, 3 крамниці, відбувалися базари через 2 тижні по вівторках[2].

На початку 1930 року в Граденицях розпочалися антирадянські протести, що охопили й сусідні села Яськи та Троїцьке. Селяни протестували проти колективізації. 26 лютого 1930 року мешканці Градениць розігнали місцеву владу та розібрали з колгоспів своє майно. В селі щодня проходили мітинги. Селяни вимагали розпуску колгоспів, повернення виселених «куркулів»-односельців та відкриття кордону з Румунією. 3 березня Градениці, Троїцьке та Яськи були оточені підрозділами ДПУ та міліції. Операцією командував особисто голова ДПУ УСРР Всеволод Балицький. В результаті операції було заарештовано 150 селян. 5 березня було вирішено виселити з конфіскацією майна ще 40 сімей «куркулів».[3]

Під час Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 527 жителів села[4].

Населення

Згідно з переписом 1989 року населення села становило 4883 особи, з яких 2238 чоловіків та 2645 жінок.[5]

За переписом населення 2001 року в селі мешкало 4668 осіб.[6]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[7]

Мова Відсоток
українська 87,38 %
російська 10,52 %
молдовська 1,69 %
білоруська 0,15 %
болгарська 0,09 %
гагаузька 0,02 %

Відомі люди

Примітки

  1. Историко-хронологическое описаніе церквей епархіи Херсонской и Таврической. — Одесса: Городская типографія, 1848. — С. 26.
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  3. 1930. У. С. Р. Р. Повстання: Науково-популярні нариси. — К.: Смолоскип, 2016. — сс. 61-68.
  4. Градениці. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
  5. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 26 вересня 2019.
  6. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 26 вересня 2019.
  7. Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 26 вересня 2019.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.