Гребенне (Томашівський повіт)

Знаходиться на Закерзонні (в історичному Надсянні).

Через село проходить державна траса № 17, недалеко розташовано прикордонний пункт пропуску «Рава-Руська — Гребенне».

Перший раз село згадано у джерелах у 1458 році, коли було передане у власність Ратиборові[2]. Наприкінці XVI століття тут вибухнуло селянське повстання, яке було криваво придушене. У польському географічному словнику зазначено, що селяни Гребенного вміли лікувати «американську хворобу», що поширювалась всією територією Європи[3].

Дитячий садок в Гребенному. 1934 рік.

До Другої світової війни село входило до ґміни Сєдліска Равського повіту Львівського воєводства.

У 1975—1998 роках село належало до Замойського воєводства.

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][4]:

Парох Гребенного обслуговував філіальні церкви у Мостах Малих і Селиськах. За даними церковних шематизмів[5], у Гребенному в різні роки мешкали українці греко-католики:

Крім того, 1938 року в Гребенному і околиці мешкало 400 латинників (полонізованих українців) і 40 євреїв.

За підрахунками Володимира Кубійовича[6], населення Гребенного станом на 1 січня 1939 року становило 1630 осіб, з них українців — 1420, поляків — 30, латинників — 160, євреїв — 10, німців та осіб інших національностей — 10.

Наприкінці 1980-х років греко-католицьку парохію в Гребенному приділено до Перемиського деканату. Від 1998 року село обслуговує декан Перемиський о. Іван Тарапацький. Під час реконструкції в храмі виявлено ікону Пресвятої Богородиці[7].

Станом на 1959 р. у Гребенному мешкало близько 35 родин греко-католиків українців. Вони просили присилати їм свого священика. Натомість настоятель православної парафії з Грубешова отець Микола Осьценко пробував перетягнути їх на православ'я. У Гребенному діяло коло відділення Українського сусіпльно-культурного товариства в Любліні[8].

• Церква св. Миколая (дерев'яна), збудована у 1697—1700 роках, оновлена 1882 та відремонтована 2009 року. Розташована на крутій горі, біля підніжжя якої прокладена траса з Рави-Руської до Любліна.

Докладніше див. статтю Церква св. Миколая в Гребенному.

• В лісі на північ від села, по дорозі до залізничної станції, знаходиться старий цвинтар, на якому до наших днів збереглися надгробні пам'ятники, виконані майстрами Бруснівської каменярської школи.

• Іваницька Надія Степанівна — український філолог, етнограф, фольклорист, поетеса.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гребенне (Томашівський повіт)