Грузевич-Нечай Михайло Григорович

Народився в православній дворянській сім'ї роду Нечаїв[1].

Батько — Грузевич-Нечай Григорій Іванович[1], з 30 листопада 1859 року власник села Янопіль[2], член Військової Ради Одеського військового округу в 1875–1877 роках у чині надвірний радник[3][4], у 1877–1880 роках — у чині колезький радник[5][6][7], у 1880–1888 роках — у чині статський радник[8][9][10][11][12][13][14].

Брат Микола (нар. 14 вересня 1857, Янопіль, Маслівська волость , Чигиринський повіт, Київська губернія — пом. 15 жовтня 1933, Белград) — військовик, генерал-майор.

Вища[15].

1882 року закінчив Одеське реальне училище Св. Павла[16].

Закінчив Одеське піхотне юнкерське училище[16].

Закінчив Миколаївське інженерне училище[16].

У службу вступив 31 серпня 1882 року[16].

Скерований у званні підпоручик з вислугою з 12 серпня 1883 року до 12-го Саперного батальйону[16].

Звання поручик отримує з вислугою з 12 серпня 1887 року[16].

Звання штабс-капітан отримує з вислугою з 1 серпня 1895 року[16].

Звання капітан отримує з вислугою з 1 серпня 1899 року[16].

6 травня 1903 року як капітан Севастопольської фортечної саперної роти[17].

4 квітня 1904 року як капітан Севастопольської фортечної саперної роти переводиться до 6-го саперного батальйону[18].

19 травня 1905 року як капітан 6-го саперного батальйону за відзнаку в битвах з японцями отримує звання підполковник з вислугою з 25 вересня 1904 року[19].

29 червня 1906 року як підполковник 6-го саперного батальйону призначається командиром Севастопольської фортечної саперної роти[20].

2 липня 1911 року як командир Севастопольської фортечної саперної роти у званні підполковник отримує звання полковник[21].

4 жовтня 1913 року як командир Севастопольської фортечної саперної роти у званні полковник призначається командиром 24-го саперного батальйону[22].

1 січня 1917 року як командиру 24-го саперного батальйону у званні полковник за військові відзнаки надається звання генерал-майор[23].

За час військової служби неодноразово відзначається у битвах, за що отримує державні нагороди.

Після Жовтневого перевороту 1917 року — в Гетьманській армії. Корпусний інженер 6-го корпусу (з 30 листопада 1918 року).

В білій армії Північного фронту (з 10 липня 1919 року; в резерві чинів Наказ № 267 від 19.07.1919). 14 серпня 1919 року вирушив до Сибіру (Наказ № 267 від 03.09.1919). Учасник Білого руху на сході Росії (з 18.08.1919). Після поразки армії адмірала Колчака залишився в Росії[16].

• Грузевич-Нечай, Михаил Григорьевич. Устройство искусственных препятствий; Инструкция для преодоления искусственных препятствий : Извлеч. из Проекта наставления для инж. войск. — Київ : П. Плахов, 1907. — 16, креслень 21 с. (рос. дореф.)
• Грузевич-Нечай, Михаил Григорьевич. Устройство искусственных препятствий; Инструкция для преодоления искусственных препятствий : Извлеч. из Проекта наставления для инж. войск : (Для пехоты). — 2, випр. — Петроград : т-во В.А. Березовский, 1916. — 16, креслень 21 с. (рос. дореф.)
• Грузевич-Нечай, Михаил Григорьевич. Руководящие основания для укрепления позиций корпуса : (Для пехоты). — Петроград : В.А. Березовский, 1916. — 33, іл. 22 с. (рос. дореф.)

Працював діловодом Головного технічного підрозділу військового комісаріату в місті Іркутськ. Заарештований 5 квітня 1920 року. «За контрреволюційну діяльність» 28 липня 1920 року від Омської губернської ЧК отримав вирок: вища міра покарання. Розстріляний 30 липня 1920 року. Похований в Омську[15]. Реабілітований 30 листопада 1995 року Прокуратурою Омської області на підставі Закона РФ[16].