Група кубика Рубіка

Група кубика Рубіка підгрупа симетричної групи S48, елементи якої відповідають рухам кубика Рубіка. Під рухом мається на увазі поворот однієї з граней або послідовність таких поворотів.

Розгортка кубика Рубіка. Кожному з поворотів граней відповідає елемент групи S48.

Визначення

У 3×3×3 кубика 6 граней по 9 етикеток, але центральні етикетки граней при будь-яких рухах залишаються на своїх місцях.

Позначимо центри граней літерами (див. малюнок), а інші етикетки — числами від 1 до 48.

Тепер поворотам відповідних граней на 90° за годинниковою стрілкою ми можемо зіставити елементи симетричної групи етикеток кубика Рубіка, які не є центрами граней:

Тоді група кубика Рубіка визначається як підгрупа , породжена поворотами шести граней на 90°[1]:

Властивості

Порядок групи дорівнює[1][2][3][4][5]

Нехай граф Келі групи з 18 утворюючими, які відповідають 18 ходам метрики FTM.

Кожна з конфігурацій може бути вирішена не більше ніж за 20 ходів FTM. Іншими словами, ексцентриситет вершини графу , яка відповідає «зібраному» стану головоломки, дорівнює 20[6].

Діаметр графу також дорівнює 20[7].

Найбільший порядок елемента в дорівнює 1260. Наприклад, послідовність ходів необхідно повторити 1260 разів[8], перш ніж кубик Рубіка повернеться до початкового стану[9].

не є абелевою групою, оскільки, наприклад, . Іншими словами, не всі пари поворотів комутують[10].

Підгрупи

Група квадратів

Група квадратів (square group) — підгрупа групи , породжувана поворотами граней на 180°[4]:

Порядок групи квадратів дорівнює 663 552[11].

Група квадратів використовується в алгоритмі Тістлетуейта, за допомогою якого вдалося довести достатність 45 ходів для складання кубика Рубика.

Центр групи

Центр групи складається з елементів, що комутують з кожним елементом групи. Центр групи кубика Рубіка складається з двох елементів: тотожна перестановка та суперфліп[4].

Супергрупа кубика Рубіка

Етикетки, що знаходяться в центрах граней кубика Рубіка, не переміщаються, але повертаються. На звичайному кубику Рубіка орієнтація центрів граней невидима.

Група всіх рухів кубика Рубіка з видимими орієнтаціями центрів граней називається супергрупою кубика Рубика. Вона в разів більше групи [4].

Гамільтонів цикл на графі Келі

На графі Келі групи з 12 утворюючими, які відповідають ходам метрики QTM, існує гамільтонів цикл. Знайдений цикл використовує повороти лише 5 з 6 граней[12][13].

Існує відповідна гіпотеза Ласло Ловаса для довільного графу Келі.

Див. також

Примітки

  1. Schönert, Martin. Analyzing Rubik's Cube with GAP (англ.). Архів оригіналу за 20 січня 2013. Процитовано 19 липня 2013.
  2. В. Дубровский. . № 8.
  3. Jaap Scherphuis. Rubik's Cube 3x3x3 (англ.). Архів оригіналу за 28 липня 2013. Процитовано 19 липня 2013. Проігноровано невідомий параметр |subtitle= (довідка)
  4. Jaap Scherphuis. Useful Mathematics (англ.). Архів оригіналу за 24 листопада 2012. Процитовано 22 липня 2013.
  5. Ryan Heise. Rubik's Cube theory: Laws of the cube (англ.). Архів оригіналу за 2 серпня 2013. Процитовано 21 липня 2013.
  6. Rokicki, T.; Kociemba, H.; Davidson, M.; and Dethridge, J. God's Number is 20 (англ.). Архів оригіналу за 21 липня 2013. Процитовано 19 липня 2013.
  7. Weisstein, Eric W. Rubik's Cube (англ.). Процитовано 22 липня 2013.
  8. Lucas Garron. (R U2 D' B D')1260 (англ.). Архів оригіналу за 5 вересня 2013. Процитовано 22 липня 2013.
  9. Joyner, David (2002). Adventures in group theory: Rubik's Cube, Merlin's machine, and Other Mathematical Toys. Baltimore: Johns Hopkins University Press. с. 7. ISBN 0-8018-6947-1.
  10. Davis, Tom (2006). Group Theory via Rubik’s Cube. Архів оригіналу за 2 жовтня 2013. Процитовано 22 липня 2013.
  11. Jaap Scherphuis. Cube subgroups (англ.). Архів оригіналу за 20 січня 2013. Процитовано 22 липня 2013.
  12. Bruce Norskog. A Hamiltonian circuit for Rubik's Cube!. Domain of the Cube Forum. Архів оригіналу за 18 серпня 2013. Процитовано 21 липня 2013.
  13. Bruce Norskog. A Hamiltonian circuit for Rubik's Cube!. Speedsolving.com. Архів оригіналу за 30 травня 2014. Процитовано 21 липня 2013.

Література

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.