Гусман Юлій Соломонович
Юлій Соломонович Гусман (нар.. 8 серпня 1943, Баку, СРСР) — радянський і російський режисер театру і кіно, телеведучий, актор, громадський і політичний діяч. Засновник і художній керівник першої Національної премії Російської Академії кінематографічних мистецтв — премії «Ніка», постійний член журі КВН, член президії Російського єврейського конгресу.
Гусман Юлій Соломонович | |
---|---|
Дата народження | 8 серпня 1943 (78 років) |
Місце народження | Баку, Азербайджанська РСР, СРСР |
Громадянство |
СРСР Росія |
Alma mater | Вищі курси сценаристів і режисерівd і Азербайджанський медичний університет |
Професія | кінорежисер, політик, театральний режисер, телеведучий, учасник КВК, актор, депутат Державної Думи РФ |
Членство | 1st State Duma of the Russian Federationd |
Нагороди | |
IMDb | ID 0348901 |
yulygusman.info | |
Гусман Юлій Соломонович у Вікісховищі |
Біографія
Юлій Гусман народився в родині військового лікаря, головного терапевта Каспійської військової флотилії під час німецько-радянської війни, підполковника, доктора медичних наук, професора, заслуженого діяча науки Соломона Мойсейовича Гусмана (1904-1980)[1]. Мати — Лола Юліївна Борсук (1916-1977), за першою професією актриса, потім перекладачка, доктор педагогічних наук, професор інституту іноземних мов Азербайджану. За словами самого Юлія Гусмана, п'ять поколінь його предків жили в Азербайджані[2]. Брат — Михайло Гусман (нар. 1950), заслужений працівник культури, лауреат Державної премії Росії, перший заступник генерального директора ІТАР-ТАСС.
У 1960 році Юлій Гусман закінчив бакинську школу № 160 і вступив до Азербайджанського медичного інституту імені Нарімана Наріманова. Всерйоз медициною не цікавився, але захопився психологією: гіпнозом, навчанням у сні, ясновидінням, психотерапією, працями Фрейда.
В інституті він активно займався громадською роботою і спортом. Має дев'ять спортивних розрядів з різних видів спорту, був чемпіоном товариства «Буревісник» з фехтування на шаблях, має коричневий пояс з карате. Брав участь у художній самодіяльності, грав у шкільному театрі.
У 1964 році разом з друзями Юлій Гусман створює самостійний бакинський клуб КВН. Через рік стає його лідером, протягом семи років є капітаном збірної команди Баку, яка не програла з 1967 по 1972 рік жодного змагання, стала неодноразовим чемпіоном СРСР, а в 1970 році — володарем Кубка «Чемпіон чемпіонів КВН». Вперше увів до КВН «організованість» — команда Баку виступала в одній формі. Автор і виконавець трюків «Зрив вусів», «Зняття бороди» і фрази «З мене як з Гусмана вода!»
У 1966 році Юлій Гусман закінчив інститут за спеціальністю «лікар-психіатр».
В 1970 році закінчив аспірантуру при Інституті удосконалення лікарів імені професора Азіза Алієва Міністерства охорони здоров'я СРСР за спеціальністю «Психологія і психіатрія», написав дисертацію на тему «Клініко-психологічні кореляції при церебральному атеросклерозі».
У 1973 році Юлій Гусман закінчив Вищі курси сценаристів і режисерів Держкіно СРСР, після чого повернувся до Баку. В 1973-1988 роках — режисер-постановник кіностудії «Азербайджанфільм». У 1976-1984 роках — художній керівник Азербайджанського державного музичного театру. У співавторстві з Ярославом Головановим написав фантастичну повість «Контакт» (1976).
У 1982 році разом з І. М. Гольдіним підготував сценарій і провів за пропозицією Надзвичайного і Повноважного Посла СРСР в США Анатолія Добриніна та розпорядженням голови Державного телебачення і радіомовлення СРСР Сергія Лапіна перший в історії космічний телеміст між СРСР і США.
У 1984-1985 роках — головний режисер Бакинського театру пісні.
Далі ним були поставлені вистави «Шапка з вухами» (музика Едуарда Хагагортяна<refКелдиш Юрій Всеволодович, ред. (1981). Хагагортян Э. А.. Музыкальная энциклопедия 5 (Москва: Советская энциклопедия, Советский композитор).</ref>), «Дракон» (музика Е. Адлера по казці Євгена Шварца) і багато інших. У своїх роботах режисер Юлій Гусман виявив схильність до дослідження парадоксів людської душі. У сценічному прочитанні Александра Дюма, наприклад, прагнув наблизити своїх героїв до юного покоління 1970-х років з тим, щоб їм були зрозумілі пориви до добра, чужа біль.
З 1988 року Юлій Гусман живе і працює в Москві.
Тривалий час входив до правління московського Центрального Будинку кінематографістів (ЦДК), у 1988-2002 роках — директор ЦДК. За його участю починається видання газети — «Будинок Кіно», створено власний телевізійний центр. Були проведені перші в Росії політичні вечори, присвячені Олександру Солженіцину і Миктиті Хрущову, творчі зустрічі з Наумом Коржавіним, Володиииром Войновичем. Будинок кіно протягом багатьох років залишався своєрідною штаб-квартирою демократичних сил, політичним і культурним центром столиці (посаду директора ЦДК обіймав до серпня 2002 року).
Юлій Гусман - автор ідеї створення та художнього втілення першої Російської Національної кінематографічної премії «Ніка», аналога премії «Оскар» американської кіноакадемії, і премії «Зелене яблуко — золотий листок» для молодих кінематографістів. З цією метою була створена Генеральна дирекція «Ніка». Потім — Академія кінематографічних мистецтв Росії, до якої увійшли провідні актори, режисери, сценаристи, художники, оператори, кінокритики країни.
У 1996-2000 роках — ведучий публіцистичної програми «Тема» телекомпанії «ВІD» на каналі ОРТ. У 1999 році — ведучий розважальної телевізійної програми «Вечір з Юлієм Гусманом» (ОРТ). Однак цю програму незабаром закрили за низьких рейтингів.
У 2005 році на сцені Центрального академічного театру Російської армії спеціально для народного артиста СРСР Володимира Михайловича Зельдіна (йому тоді виповнилося 90 років) Юлій Гусман поставив знаменитий американський мюзикл «Людина з Ламанчі» (за мотивами роману Сервантеса «Дон Кіхот»).
У 2006 році, після двадцятип'ятирічного перерви, Юлій Гусман повернувся до кіно, знявши фантастичну комедію «Парк радянського періоду».
У 2007 році на радіо «Сіті-FM» почала виходити програма «Парк культури та відпочинку імені Юлія Гусмана» (автори і ведучі — Ю. Гусман і С. Чайка).
У 2010 році на сцені Центрального академічного театру Російської армії Юлій Гусман поставив виставу-присвяту «Танці з учителем», приурочену до девяностапятилітнього ювілею народного артиста СРСР Володимира Михайловича Зельдіна.
Постійний член журі Вищої ліги КВН. Запрошувався на фінальні ігри Прем'єр-ліги КВК у 2005, 2008, 2009, 2011, 2012 і 2013 роках. Вісім разів був членом журі фестивалю КВН «Голосящий Ківін» (1995, 2006, 2008, 2010, 2011, 2012, 2015, 2016).
Є співведучим програми «Кейс» на радіо «Ехо Москви» і співведучим Олександра Маслякова у гумористичній програмі «Почуття гумору» на Першому каналі.
Родина
- Тітка — Дора Самійлівна Гусман, дружина архітектора, кумицького князя Мехті Хасаєвича Уцмієва (1903—1993), який був нащадком відомої поетеси Натаван Хуршидбану[3].
- Дружина Валіда Мурадівна Гусман, викладачка французької та російської мов, професор Джорджтаунського університету[4].
- Донька — Лола (нар. 1977), навчалася в Нью-Йорку, закінчила два університети і юридичну школу, стажувалася в Румунії, юрист, вийшла заміж за британського аристократа Джеймса Ріда Стюарта Бремнера — маркетолога-програміста, народила 15 квітня 2009 року сина Максиміліана[5].
- Брат — Михайло Соломонович Гусман (нар.. 23 січня 1950, Баку, СРСР) — радянський і російський журналіст, перекладач та інтерв'юер, радіо — і телеведучий. Перший заступник генерального директора ІТАР-ТАСС. Заслужений працівник культури Російської Федерації (2001). Лауреат Державної премії Росії (2002).
Політика і громадська діяльність
У 1993-1995 роках Юлій Гусман був депутатом Державної Думи Російської Федерації I скликання, членом фракції «Вибір Росії», з 1994 року обіймав посаду заступника голови Комітету з питань геополітики. Один з творців депутатського Клубу Державної Думи і Президентського тенісного клубу «Великий капелюх»[6]. Один із засновників, член Президії та голова Громадської ради Російського єврейського конгресу[7], член Центральної ради Всеросійського азербайджанського конгресу[8], член Комітету громадянських ініціатив Олексія Кудріна[9][10]. У 2005 році брав участь у створенні громадського комітету «Москвичі за єдиний демократичний список», підтримував на виборах партії «Яблуко» та «Союз правих сил»[11][12][13][14].
Юлій Гусман неодноразово висловлювався проти націоналізму, ксенофобії, гомофобії[15][16][17][18]. Негативно відгукувався про законодавчу заборону «пропаганди гомосексуальності». У 2012 році, беручи участь у ток-шоу «Історичний процес», прикріпив до піджака шматочок паперу з написом «гей» в знак солідарності з дискримінованими меншинами[19][20][21][22]. Був серед діячів культури, які підписали відкритий лист із закликом звільнити з ув'язнення учасниць групи «Pussy Riot»[23].
Творчість
Фільмографія
Рік | Назва фільму | Режисер | Сценарист | Продюсер | Актор | Роль | Примітки |
---|---|---|---|---|---|---|---|
1976 | В один прекрасний день | Так | Н/Д | ||||
1978 | Дачний будинок для однієї сім'ї | Так | Н/Д | ||||
1981 | Не бійся, я з тобою | Так | Так | Епізод | Телефільми | ||
1982 | Крижина в теплому морі | Так | Так | Епізод | |||
1984 | Що таке «Єралаш»? | Так | Так | Так | Телережисер | Відеофільм | |
1993 | Настя | Так | Телеведучий | ||||
2006 | Парк радянського періоду | Так | Так | Так | Так | Камео | |
2007 | Дочки-матері | Так | Один Ярської | Серіал | |||
2013 | Папуга Club | Так | Великий Федя (озвучення) | Мультфільм | |||
Не бійся, я з тобою! 1919 | Так | Так | Так | Так | Шпрехшталмейстер | ||
2014 | Кавказька полонянка! | Так | Головлікар психіатричної лікарні |
Режисерські театральні роботи
- Людина з Ламанчі
- Танці з учителем
- Дракон
- Три мушкетери
- Шапка з вухами
Нагороди
- Орден Дружби (20 травня 2004 року) — за багаторічну плідну діяльність у галузі культури і мистецтва[24].
- Орден «Слава» (Азербайджан, 15 листопада 2013 року) — за заслуги в зміцненні взаємних культурних зв'язків між Азербайджанською Республікою і Російською Федерацією[25]
- Орден «Дружба» (Азербайджан, 1 серпня 2018 року) — за багаторічну плідну діяльність у розвитку культурних зв'язків між Азербайджанською Республікою і Російською Федерацією[26]
- Заслужений діяч мистецтв Російської Федерації (27 вересня 1993 року) — за заслуги в галузі кіномистецтва[27].
- Народний артист Азербайджану.
- Заслужений діяч мистецтв Азербайджану.
Література
- Кокарев Е.И., Гусман Ю.С. 8 дней в июле. Диалоги о Профессиональном клубе кинематографистов XV Московского кинофестиваля. Изд. Агентства печати Новости, 1989. - 80 с., тираж 50000 экз., ISBN 5-7020-0030-7;
- Акопов Э. Т., Гусман Ю. С., Козуляев А. В. Парк советского периода. Изд. Гелеос, серия Кинороман, 2007. - 262 с., тираж 7000 экз., ISBN 5-8189-0788-0;
- Наш кандидат: Юлий Гусман. - М., 1996. - 22 с.[28]
- Гусман Юлий «Былое и Дума». Жанна Филатова, Оксана Шапарова. Тираж 10000 экз., тип. ГФ Полиграфресурсы[29], М., 1995. - 44 с.[30]
Примітки
- Ю. С. Гусман. Архів оригіналу за 7 жовтня 2009. Процитовано 12 травня 2009.
- Алла Грибинюк. Юлий Гусман: Азербайджан стал совсем другим. Вот об этом мы и сняли фильм // Вечерняя Москва : газета. — 15 ноября 2013.
- Засулакская линия Тарковского княжеского рода: судьба поколений. Кумыкский мир
- Юлий Гусман
- Юлий Гусман впервые стал дедушкой. Газета «Труд».
- Гусман Юлий Соломонович. Биография. Официальный сайт Комитета гражданских инициатив.
- Гусман Юлий Соломонович, глава Общественного совета РЕК. Официальный сайт Российского еврейского конгресса. Архів оригіналу за 6 жовтня 2015. Процитовано 27 жовтня 2018.
- Список членов Центрального совета ВАК. Официальный сайт Всероссийского азербайджанского конгресса. Архів оригіналу за 4 жовтня 2015. Процитовано 27 жовтня 2018.
- Член КГИ Юлий Гусман о Национальной премии «Гражданская инициатива». Официальный сайт Комитета гражданских инициатив. 10 декабря 2013 года.
- «Гражданская инициатива»: Гусман, Ярмольник и волонтеры. РИА Новости. 10 декабря 2013 года.
- В Москве создан комитет «Москвичи за единый демократический список». РИА Новости. 10 ноября 2005 года.
- В Москве создан комитет в поддержку демократической оппозиции. Газета.Ru. 10 ноября 2005 года.
- Сторонники Общественного комитета «Москвичи за единый демократический список» проводят акцию по проверке избирательных комиссий Москвы. Радио «Свобода». 30 ноября 2005 года.
- Состоялось учредительное собрание Общественного комитета «Москвичи за единый демократический список». Официальный сайт Московской Хельсинкской группы. 14 ноября 2005 года.
- Организаторов «Русского марша» призвали задуматься о его последствиях. Взгляд. 3 ноября 2006 года.
- Общество против фашизма. Дни.ру. 2 ноября 2006 года. Архів оригіналу за 4 жовтня 2015.
- Зверева, Наталья (6 ноября 2013 года). «Мы обречены жить друг с другом» — Юлий Гусман о дружбе народов и интернете. Аргументы и факты.
- Юлий Гусман в программе Владимира Познера. Официальный сайт Комитета гражданских инициатив. 1 апреля 2014 года.
- Петровская, Ирина (7 апреля 2012 года). «Сердца геев надо сжигать и закапывать в землю». Чадолюбивый телеведущий предложил рецепт для спасения детей. Новая газета. Архів оригіналу за 4 квітня 2013.
- Замгендиректора ВГТРК: Сердца геев надо сжигать и закапывать в землю…. Gay.ru. 8 апреля 2012 года. Архів оригіналу за 4 квітня 2013.
- Фаткуллин, Камиль (16 марта 2013 года). «Творцы». Интервью с Юлием Гусманом. Русская служба новостей. Архів оригіналу за 4 квітня 2013.
- Юлий Гусман раскритиковал скрытых геев, боящихся камин-аута. Gayrussia.ru. 22 марта 2013 года. Архів оригіналу за 4 квітня 2013.
- Интеллигенция призывает освободить Pussy Riot. Эхо Москвы. 27 июня 2012 года.
- Указ Президента Российской Федерации от 20 мая 2004 года № 654 «О награждении государственными наградами Российской Федерации». Архів оригіналу за 27 вересня 2013. Процитовано 27 жовтня 2018.
- Распоряжение Президента Азербайджанской Республики о награждении Ю. С. Гусмана орденом «Шохрат»
- Распоряжение Президента Азербайджанской Республики o награждении Ю. С. Гусмана орденом «Достлуг»
- Указ Президента Российской Федерации от 27 сентября 1993 года № 1488 «О присвоении почётных званий Российской Федерации творческим работникам кино». Архів оригіналу за 27 вересня 2013. Процитовано 27 жовтня 2018.
- https://books.google.ru/books?id=-maMNQEACAAJ&dq=Юлий+Гусман&hl=ru&sa=X&ei=6GIGUty-Fo6O4gSGyID4Ag&ved=0CC0Q6AEwAg
- This website is currently unavailable. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 10 серпня 2013.
- Алфавитный каталог
Посилання
- Биография Юлия Гусмана. РИА Новости. 8 августа 2013. Процитовано 9 березня 2015. (рос.)
- Офіційний сайт Юлія Гусмана
- Юлий Гусман на сайті IMDb (англ.)(англ.)Юлий Гусман на сайті IMDb (англ.) (рос.)
- Інтерв'ю Юлія Гусмана [недоступне посилання з Июнь 2018] для журналу «New Times» — (відео), 24 березня 2008 (рос.)
- Юлій Гусман — біографія на сайті Російського єврейського конгресу
- «Єврейський єврей» Інтерв'ю Юлія Гусмана Jewish.ru (рос.)
- Автограф. Побажання Всесвітнього клубу одеситів (рос.)
- «Я міняв будинку разом з професіями та містами» Інтерв'ю Юлія Гусмана журналу «Власник» (рос.)
- Гість Юлій Гусман. Познер. Випуск від 31.03.2014 // Перший канал(рос.)