Гяльмар Мяе

Гяльмар Мяе (ест. Hjalmar Mäe; 24 жовтня 1901, село Тугала, Естонія - 10 квітня 1978, Грац, Австрія)  — естонський політик. Голова Естонського Самоврядування під час Другої світової війни.

Гяльмар Мяе
Hjalmar Johann Mäe
Гяльмар Мяе. Світлина 1940-1950-х рр.
 
Народження: 24 жовтня 1901(1901-10-24)
Естляндська губернія, повіт Гар'юмаа, село Тухала
Російська імперія, нині - Естонія
Смерть: 10 квітня 1978(1978-04-10) (76 років)
Грац, Австрія
Країна: Естонія, Австрія
Освіта: Ґрацький університет
Партія: National Centre Partyd

Біографія

Рання біографія

Гяльмар Мяе навчався в гімназії в Ревелі, потім вивчав філософію, природничі науки і право в Берліні, Відні, Інсбруку і Граці, де отримав диплом в 1927-1930 на двох факультетах (фізики і права)[1].

Політична кар'єра до війни

Мяе був членом Ліги ветеранів Визвольної війни (т. н. Васпи), забороненої після перевороту, вчиненого Костянтином Пятсом 1934. В 1935 лідер вапсів Артур Сірк, перебуваючи в еміграції, включив Мяе до складу свого «майбутнього уряду», який планувалося сформувати після контрперевороту. Ці плани не вдалося реалізувати.

У липні 1940, перед окупацією Естонії Радянським Союзом, Мяе евакуювався до Німеччини. У травні 1941 приїхав до Гельсінкі, де заснував разом з іншими емігрантами Естонський визвольний комітет (ест. Eesti Vabastamise Komitee, EVK) [2]. У червні 1941 року повернувся в Берлін.

1941-1945

В червні 1941, під час вступу німецьких військ на територію Естонії, надіслав листа Ріббентропу, в якому просив про відновлення дипломатичних відносин між Німеччиною та Естонією, а також про звільнення військовополонених червоноармійців естонської національності. [3] Обербургомістр тилу групи армій "Північ" Франц фон Роке призначив Мяе головою естонської адміністрації (т. н. Естонське самоврядування) в липні 1941 року.

5 грудня 1941 Естонія передана під цивільне управління і включена до складу Рейхскомісаріату Остланд. Там Мяе працював з 1941 по 1944 рік на посаді генерального директора з питань внутрішніх справ «Естонського самоврядування». Одночасно в 1941-1943 займав пост ландесдиректора юстиції. Крім того, був неформальним лідером всього «Естонського самоврядування» та відігравав, таким чином, таку ж роль, як Оскарс Данкерс в Латвії і Пятрас Кубілюнас в Литві.

1944 органи самоврядування були розпущені, а він сам незабаром виїхав до Німеччини.

Післявоєнний період

Після війни Мяе інтернований до 1947 і виступав свідком на Нюрнберзькому процесі. Після цього він оселився в Австрії, де працював журналістом і пізніше, до пенсії, державним службовцям у Штирії. Брав активну участь в роботі естонських націоналістичних організацій в еміграції.

Видані праці
  • Kokkuseadnud H. J. Mäe. Ilmade ettekuulutamine: teaduslised ja praktilised ilma ettekuulutamise tundemärgid, Таллінн 1921
  • "Aeg ja vabadus". – Vaba Maa, 9. juuli, 10. juuli ja 2. august 1921.
  • Über die Temperatursprünge in der Ostsee: (mit 4 Textfiguren): vorgelegt in der Sitzung am 12. Jänner 1928, Відень-Лейпциг 1928.
  • Dritter Weltkrieg droht?: eine politische Analyse unserer Zeit, Грац.
  • Drei Reden gegen den Kommunismus, Нойвід 1956.
  • Kuidas kõik teostus: minu mälestusi, Стокгольм 1993; Таллінн 2005, ISBN 9949-13-038-7
  • Stud. astr. H. I. Mäe poolt esitatud aeroloogia observatooriumi kava [5]

Див. також

Джерела
  • "Ausus ja õiglus on nüüd meie avaliku elu lipukirjaks". – Meie Maa nr 14, 28. oktoober 1941, lk 2 ja 3.
  • "Eesti Omavalitsuse juht kõneles Eesti noortele". – Meie Maa nr 58, 21. mai 1942, lk 2 ja 3.
  • "Kui meie kõik mehiselt võitleme ja töötame, ei ole meil hädaohtu karta". – Meie Maa nr 92, 10. august 1944, lk 1.
  • Voldemar Pinn. Kahe mehe saatus: Johannes Vares, Hjalmar Mäe. Haapsalu, 1994.
  • Elmar Nerep. "Millisest Pätsi volitusest kirjutas dr. Hjalmar Mäe?" – Eesti Päevaleht, 10. jaanuar 1979, nr 2, lk 3.
  • Külli Niidassoo. "Hjalmar Mäe ja Eesti Vabastamise Komitee". – Akadeemia, 1989, nr 12, lk 2512–2518.
  • Vaatleja. "Hjalmar Mäe "volitused"". – Teataja, 10. veebruar 1979, nr 3, lk 4.

Посилання


Примітки
  1. Seppo Myllyniemi: Die Neuordnung der Baltischen Länder 1941—1944. Akateeminen Kirjakauppa, 1973, S. 30.
    Hjalmar Mäe: Über die Temperatursprünge in der Ostsee. Hölder-Pichler-Tempsky, Wien 1928. (Dissertationsschrift vorgelegt in der Sitzung am 12. Jänner 1928.)
    Hjalmar Mäe: Das Verfassungsrecht der Randstaaten. Insbesondere die Stellung des Präsidenten. Universität Graz, 1929.
  2. Udo Kissenkoetter : Gregor Straßer und die NSDAP, Vierteljahrshefte für Zeitgeschichte, Stuttgart 1978, S. 152, ISBN 3-421-01881-2.
  3. PA AA, R 105190, 249850, Hjalmar Mäe an Reichsminister für Auswärtige Angelegenheiten Joachim von Ribbentrop, 22. Juni 1941.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.