Гіпергенез

Гіпергене́з — процеси хімічного і фізичного перетворення мінералів як у верхніх частинах земної кори, так і на її поверхні під впливом атмосфери, гідросфери і біосфери.

Поділяють гіпергенез на 2 етапи і відповідно виділяють 2 зони гіпергенезу:

• криптогіпергенез, що протікає в анаеробному середовищі;
• власне гіпергенез, пов'язаний з аеробними умовами.

За іншою концепцією запропоновано розрізнювати 3 зони Г.:

• поверхневу зону супрагіпергенезу,
• зону мезогіпергенезу,
• зону протогіпергенезу.

Головну роль в гіпергенезі відіграють хімічний розклад, розчинення, гідроліз, гідратація, окиснення і карбонатизація. Широко розвинені колоїдно-хімічні процеси, зокрема сорбція, розкристалізація гелів, переосадження і явища йонного обміну, біогеохімічні процеси.

В результаті гіпергенезу формуються родовища:

• залишкові (руди нікелю, заліза, марганцю, магнезиту, бокситів, каолініту);
• інфільтраційні (руди урану, міді, самородної сірки);
• розсипні (золото, платина, мінерали титану, вольфраму, олова);
• осадові (вугілля, горючі сланці, солі, фосфорити, руди заліза, марганцю, алюмінію, урану, міді, ванадію, гравій, піски, глини, вапняки, гіпс, яшма, трепел).