Гістон H1c

Гістон H1c
Ідентифікатори
Символи	H1-2, H1.2, H1C, H1F2, H1s-1, histone cluster 1, H1c, histone cluster 1 H1 family member c, HIST1H1C, H1.2 linker histone, cluster member
Зовнішні ІД	OMIM: 142710 MGI: 1931526 HomoloGene: 68455 GeneCards: H1-2
Онтологія гена
Молекулярна функція	• DNA binding; • chromatin DNA binding; • GO:0001948 protein binding; • RNA binding; • double-stranded DNA binding; • nucleosomal DNA binding;
Клітинна компонента	• Нуклеосома; • transcriptionally active chromatin; • клітинне ядро; • хромосома;
Біологічний процес	• regulation of transcription by RNA polymerase II; • histone H3-K4 trimethylation; • nucleosome assembly; • nucleosome positioning; • negative regulation of transcription by RNA polymerase II; • histone H3-K27 trimethylation; • regulation of transcription, DNA-templated; • chromosome condensation; • negative regulation of DNA recombination;
	Джерела:Amigo / QuickGO
Шаблон експресії
	Більше даних
Ортологи
	3006
	50708
	ENSG00000187837
	н/д
	P16403
	P15864
	NM_005319
	NM_015786
	NP_005310
	NP_056601
	Вікідані
Див./Ред. для людей	Див./Ред. для мишей

Гістон H1c (англ. Histone cluster 1 H1 family member c) – білок, який кодується геном HIST1H1C, розташованим у людей на короткому плечі 6-ї хромосоми. [3] Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 213 амінокислот, а молекулярна маса — 21 365[4].

Представник родини білків гістонів H1.

Послідовність амінокислот

10	20	30	40	50
MSETAPAAPA	AAPPAEKAPV	KKKAAKKAGG	TPRKASGPPV	SELITKAVAA
SKERSGVSLA	ALKKALAAAG	YDVEKNNSRI	KLGLKSLVSK	GTLVQTKGTG
ASGSFKLNKK	AASGEAKPKV	KKAGGTKPKK	PVGAAKKPKK	AAGGATPKKS
AKKTPKKAKK	PAAATVTKKV	AKSPKKAKVA	KPKKAAKSAA	KAVKPKAAKP
KVVKPKKAAP	KKK

A: Аланін

D: Аспарагінова кислота

E: Глутамінова кислота

F: Фенілаланін

G: Гліцин

I: Ізолейцин

K: Лізин

L: Лейцин

M: Метіонін

N: Аспарагін

P: Пролін

Q: Глутамін

R: Аргінін

S: Серин

T: Треонін

V: Валін

Y: Тирозин

Білок має сайт для зв'язування з ДНК. Локалізований у ядрі, хромосомах.

Література

Marzluff W.F., Gongidi P., Woods K.R., Jin J., Maltais L.J. (2002). The human and mouse replication-dependent histone genes.. Genomics 80: 487 — 498. PubMed DOI:10.1006/geno.2002.6850
The status, quality, and expansion of the NIH full-length cDNA project: the Mammalian Gene Collection (MGC).. Genome Res. 14: 2121 — 2127. 2004. PubMed DOI:10.1101/gr.2596504
Parseghian M.H., Henschen A.H., Krieglstein K.G., Hamkalo B.A. (1994). A proposal for a coherent mammalian histone H1 nomenclature correlated with amino acid sequences.. Protein Sci. 3: 575 — 587. PubMed DOI:10.1002/pro.5560030406
Parseghian M.H., Newcomb R.L., Winokur S.T., Hamkalo B.A. (2000). The distribution of somatic H1 subtypes is non-random on active vs. inactive chromatin: distribution in human fetal fibroblasts.. Chromosome Res. 8: 405 — 424. PubMed DOI:10.1023/A:1009262819961
Th'ng J.P., Sung R., Ye M., Hendzel M.J. (2005). H1 family histones in the nucleus. Control of binding and localization by the C-terminal domain.. J. Biol. Chem. 280: 27809 — 27814. PubMed DOI:10.1074/jbc.M501627200
Eick S., Nicolai M., Mumberg D., Doenecke D. (1989). Human H1 histones: conserved and varied sequence elements in two H1 subtype genes.. Eur. J. Cell Biol. 49: 110 — 115. PubMed

Примітки

Human PubMed Reference:.
Mouse PubMed Reference:.
HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:4716 (англ.). Процитовано 30 січня 2017.
UniProt, P16403 (англ.). Процитовано 30 січня 2017.

Див. також

Хромосома 6

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Human PubMed Reference:.

[2] Mouse PubMed Reference:.

[HGNC-3] HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:4716 (англ.). Процитовано 30 січня 2017.

[UniProt-4] UniProt, P16403 (англ.). Процитовано 30 січня 2017.