Данієль Маро

Данієль Маро або Данієль Маро старший (англ. Daniel Marot 1661, Париж, Франція 1752[2], Гаага, Голландія) гравер, архітектор, дизайнер інтер'єрів, паркобудівник, французький протестант за походженням зламу 17-18 ст. Працював у Франції, Голландії, Великій Британії і знову в Голландії (де і помер).

Данієль Маро (Данієль Маро старший)
нід. Daniel Marot
фр. Daniel Marot
Народження 1661(1661)
Смерть 1752(1752)
Релігія Кальвіністська церква
Країна Нідерланди
Навчання
·Жан Лепотр
Діяльність архітектор, митець
Праця в містах Париж, Гет-Лоо, Лондон, Гаага
Архітектурний стиль бароко
Найважливіші споруди див. тут
Заклад Бінненгоф, Гет-Лоо і Гейс-тен-Бос
Діти ·Daniël Marot (II)d[1]
 Данієль Маро у Вікісховищі

Загальна характеристика

Наприкінці 17 ст. твори мистецтва Франції набули значення зразків для низки сусідніх країн, серед котрих опинились навіть ті, що здавна були мистецькими центрами Європи Північні Нідерланди, Іспанія, низка князівств у Німеччині. Розповсюдженню французьких впливів сприяли як високий художній рівень мистецької продукції та ідей (гобелени, виробництво тканин, вишивок, мережива, досягнення в фортифікації, сад бароко французького зразка), так і помітна еміграція талантів з країни, де з 1685 року відновили утиски та гоніння французьких протестантів-гугенотів. Данієль Маро старший був гугенотом і через загрозу власному життю покинув Францію та емігрував до Голландії.

Данієль Маро старший виробився у надзвичайно талановитого дизайнера і гравера, що згодом був зарахований до трійки найбільш обдарованих і продуктивних митців доби, серед котрих ще Жан Лепотр (1617–1682) та Жан Берен (1640–1711). Данієль Маро сам поклопотався про збереження і популяризацію власних ідей, вчасно переклавши їх у візуальний ряд (графічні видання), що стало надійним джерелом вивчення творчого спадку майстра, призабутого після смерті.

Низка фактів життя Данієля Маро втрачена і викликає суперечки, серед котрих роки народження, смерті та факт припинення графічних видань з 1718 року…

Життєпис, ранні роки

Народився в Парижі в родині художника-графіка Жана Маро (1620–1679), що був серед відомих прихильників офорту у Парижі. Батько був і його першим вчителем. Можливо, первісну художню освіту юнак удосконалював під керівництвом Жана Лепотра. Відомо, що він займався самоосвітою і зробив декілька гравюр з малюнків інших майстрів, серед котрих був і Жан Берен.

Перший голландський період

З 1685 року Данієль Маро перебував у Голландії. На здібного француза звернув увагу штатгальтер, котрим був тоді Вільгельм III Оранський , онук короля Англії Карла І. Штатгальтер узяв Данієля Маро до себе на службу, що відкрило для майстра широкі перспективи як теоретичні, так і практичні. Він був задіяний і як архітектор (мисливський замок-палац де Ворст), і як садівник-паркобудівник, і як дизайнер інтер'єрів (декор залів в палаці Гет-Лоо).

Праця в Лондоні

Вільгельм III Оранський і Марія, гравюра

Вільгельм III Оранський був чоловіком британської принцеси Марії, онуком короля Англії Карла І і як протестант став кандидатом на британський престол в протестантській державі. Після підписання угод про обмеження королівської влади на користь аристократичного парламенту, Вільгельм ІІІ став королем Британії. 1694 року у Лондон відбув і Данієль Маро старший, що отримав посаду одного з королівських архітекторів. В британській столиці він працював дизайнером меблів і інтер'єрів, і садівником. Проєкти декору, запропоновані Данієлем Маро, були використані для створення меблів, посуду, канделябрів, дзеркал тощо.

За його сприяння були створені ділянки регулярного саду Гемптон-Корт, знищені пізніше. Розпланування саду буде відновлене лише в 20 столітті.

Другий голландський період

Останні роки життя митця відомі погано. По смерті Вільгельма ІІІ він повернувся у Голландію. Працював в місті Гаага, де і помер.

Твори з впливом ідей Данієля Маро, галерея фото

Вибрані твори

Офорт з двома різновидами орнамента роботи Данієля Маро, до 1712 р. Музей Вікторії й Альберта, Лондон
  • Мисливський замок де Ворст[3]
  • Інтер'єри палацу Гет-Лоо[3]
  • Замок-палац Оранієнштейн
  • ділянка сада Хемптон-Корт
  • парк в Гейс-тен-Бос
  • «Нова книга краєвидів і перспектив, гідних для стінописів в залах та інших приміщеннях, запропонованих і гравійованих Д. Маро»[3]
  • «Нова книга інтер'єрів (апартаментів), запропонованих і гравійованих Д. Маро»[4]
  • «Нова книга інтр'єрів (апартаментів)»[4]
  • «Нова книга слюсарних виробів, запропонованих і гравійованих Д. Маро»[4]
  • « (Перша) Книга орнаментів, запропонованих Д. Маро»[4]
  • « Друга книга орнаментів, запропонованих Д. Маро»[4]
  • « Перша книга нагробків і мавзолеїв, запропонованих архітектором Д. Маро»[4]
  • «Друга книга тримфальних арок і міських брам»[3]
  • « Нова книга альтанок, трельяжів, (паркових) кабінетів, запропонованих і гравійованих Д. Маро»
  • « Нова книга різних (паркових) кабінетів, прикрашених каскадами»

Галерея обраних гравюр Данієля Маро

Д. Маро. «Проект інтер'єра приватної бібліотеки».

Джерела

  • Каталог выставки «Орнаментальная гавюра 17 века», Ленинград, «Искусство», 1986

Примітки

  1. Зведений список імен діячів мистецтва — 2017.
  2. http://collection.cooperhewitt.org/people/18042233/
  3. Каталог выставки «Орнаментальная гавюра 17 века», Ленинград, «Искусство», 1986, с. 54
  4. Каталог выставки «Орнаментальная гавюра 17 века», Ленинград, «Искусство», 1986, с. 55

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Данієль Маро

Див. також

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.