Данієль Юлій Маркович

Ю́лій Ма́ркович Даніє́ль[6] (рос. Юлий Маркович Даниэль, псевдоніми: Ніколай Аржак, Юрій Петров; 15 листопада 1925, Москва, Російська РФСР — 30 грудня 1988, Москва, Російська РФСР) — російський письменник (прозаїк, поет, перекладач), дисидент.

Данієль Юлій Маркович
рос. Юлий Маркович Даниэль
Псевдо Nikolaj Aržak[1]
Народився 15 листопада 1925(1925-11-15)[2][3][…]
Москва, РРФСР
Помер 30 грудня 1988(1988-12-30)[3][4][…] (63 роки)
Москва, РРФСР
Поховання Ваганьковське кладовище
Країна  СРСР[5]
Діяльність поет, письменник, перекладач, письменник наукової фантастики, прозаїк
Alma mater Московський державний обласний університетd
Знання мов російська[2]
Учасник німецько-радянська війна
У шлюбі з Богораз Лариса Йосипівна
Діти Aleksandr Danield
Нагороди

Біографія

Народився в сім'ї єврейського літератора Марка Данієля (Марка Наумовича Меєровича). Учасник Другої світової війни (було поранено).

Закінчив філологічний факультет Московського обласного педагогічного інституту.

Одружився з уродженкою Харкова, випускницею Харківського університету Ларисою Богораз, яка переїхала до чоловіка в Москву. 11 березня 1951 в них народився син Олександр.

Від 1957 року публікував в СРСР переклади поезії, а від 1958 року за кордоном — критичні щодо радянської влади повісті та оповідання (под псевдонімом Ніколай Аржак). 1965 року заарештовано та 1966 року засуджено за ці публікації до 5 років таборів (разом із другом Андреєм Синявським), які відбув у Дубравлагу.

Після звільнення (1970) жив у Калузі, публікував переклади під псевдонімом Юрій Петров.

Творчість
Книга листів із неволі та віршів Юлія Данієля. Москва, 2000

Проза

Найхарактернішою для прозаїка Аржака та найважливішою для російської прози середини 20 століття є повість-антиутопія «Говорить Москва». Аржак розповідає, як в СРСР Указом Президії Верховної Ради ввели День відкритих вбивств, як трудові маси одностайно схвалили цю ініціативу, як непросто дається окремим громадянам несприйняття цього страхітливого «свята».

Переклади

Основна маса перекладів Юлія Данієля — виконані за підрядниками вірші поетів 20 століття (фінських, латиських, вірменських та ін.). У творчому доробку Данієля також талановиті переклади світової поетичної класики (Вальтер Скотт, Вільям Вордсворт, Теофіль Готьє, Адальберт Шаміссо, Федеріко Гарсія Лорка та ін.).

Твори
  • «Говорить Москва» (Вашингтон, 1962) — повість.
  • «Руки. Людина з МІНАПу» (Вашингтон, 1963) — оповідання.
  • «Спокута» (Вашингтон, 1964) — оповідання.
  • «Вірші з неволі» (Амстердам, 1971).
  • «Говорить Москва» (Москва, 1991) — проза, поезія, переклади.
  • «Я все збиваюся на літературу…» (Москва, 2000) — листи з ув'язнення, вірші.

Примітки
  1. Czech National Authority Database
  2. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. Internet Speculative Fiction Database — 1995.
  4. Encyclopædia Britannica
  5. LIBRIS — 2012.
  6. Доброокий: спогади про Івана Світличного

Література
  • Большой энциклопедический словарь. В 2 т. Т. 1 / под ред. А. М. Прохорова. — М. : Советская энциклопедия, 1991. — 863 с. — ISBN 5-85270-015-0. — ISBN 5-85270-042-8.(рос.) — С. 359.
  • Большой энциклопедический словарь. — М. : Астрель, 2005. — С. 310.
  • Белая книга по делу А. Синявского и Ю. Даниэля / Составила А. Гинзбург. — Франкфурт-на-Майне, 1967.
  • Цена метафоры, или Преступление и наказание Синявского и Даниэля / Составила Е. Великанова. — Москва, 1989.

Електронні джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.