Дарниця

Да́рниця — лівобережна частина Києва. У XIX ст. належала до Броварської волості Остерського повіту Чернігівської губернії і була дачною місцевістю з віковим сосновим лісом. У писемних джерелах згадується з 1509 року в рішенні крайового суду у справі між Микільським та Печерським монастирями Києва. В той час тут протікала річка Дарниця.

Дарниця
Загальна інформація
50°25′48″ пн. ш. 30°38′52″ сх. д.
Країна  Україна
Транспорт
Зовнішні посилання:
У проєкті OpenStreetMap
Карта
Дарниця
Дарниця (Київ)
Стара Дарниця
річка Дарниця

Місцевість

Лівий берег Дніпра навпроти Києва дуже пологий. У давнину тут простягалися широкі в три версти, луки, за якими стояв суцільний ліс, перерізаний річками, озерами та болотами. Водойм було чимало: озера Русанівське, Василівське, Святище, Дарницьке, Тельбин, річки Позняківка, Радунка.

Назва

Основна версія
Дарницьке дачне селище
Дарницька площа
станція метро «Дарниця»
залізнична станція «Дарниця»
хімфармоб'єднання «Дарниця»
торговельний центр «Дарниця»
Нова Дарниця

За непідтвердженою легендою Княгиня Ольга поставила умови синові Святославові (перед повноліттям в Київській Русі в 21 рік), щоби син зайняв княжий Престіл, нехай він на певній території (яка і нині називається «Стара Дарниця») відбуде «школу виживання». Це місце огородили. Йому дали меч. І він зміг собі знайти харчі і спорудити халабуду, набув досвіду і доказав, що здатний до виживання. Його мати на згадку подарувала йому ту місцевину. Пізніше він став відомий як Святослав Хоробрий (Завойовник). А розбудовану Нову Дарницю досі відрізняють від Старої Дарниці. Слово «Дарниця» складається зі слів «дар» і «ниць» (тобто за старовинним звичаєм кланялися в низ з витягнутою рукою на знак прохання прийняти подарунок) — і етимологічно означало в ту добу це слово «дарниця» те саме, що й сучасне слово «подарунок» (рос. подарок). Від цього слова «дарувати» отримало назву озеро «Дарницьке».

Друга версія

За другою версією слово «Дарниця» складається зі слів «дар» і «ниць». Прибулі до Києва падали на коліна, підносячи дари київським князям. Ця версія не витримує критики, оскільки за старовинною картою Києва княжий двір (його Дитинець) не був на лівому березі Дніпра. А там, де нині на пагорбі Михайлівська площа, правий берег Дніпра. За Руським Літописом та іншими історичним джерелами прибулих до Києва зустрічали на правому березі Дніпра між Подолом і Видубичами.

Третя версія

За часів Київської Русі в Дарниці містилися заїжджі двори, тереми, де зупинялися іноземні посли з дарами. Ця версія також малоймовірна, оскільки необхідні археологічні знахідки доби Київської Русі цього не підтверджують. Ці версії носять легендарний характер.

Історія

Дарниця — це назва історичної місцевості та річки. У широкому розумінні Дарницею називають всю лівобережну частину Києва, у вузькому — історичну місцевість на узбережжі річки Дарниця, що протікає вздовж залізниці Київ-Полтава, впадаючи в озеро Нижній Тельбин (біля Дніпра).

На території Дарниці знайдено залишки стоянок IV—III тисячоліть до н. е.

Одна з перших згадок про Дарницю датована 1509 роком, коли вона перебувала у володінні Києво-Печерського та Микільського монастирів. У 1765-69 роках згадується хутір Дарницький з млином на річці Дарниця. Інтенсивне освоєння Дарниці як житлового та господарського району розпочато в процесі будівництва залізниці Київ-Курськ у 2-й половині XIX століття.

У 1860-их роках виникає селище Нова Дарниця, що опинилася у межах Києва з 1927 року. У той самий час було збудоване й Дарницьке депо, на базі якого у 1930-их роках й облаштовано селище ДВРЗ.

У 1935 році було утворено Дарницький район міста Києва, затверджений у сучасних межах у 2002 році.

В період Другої світової війни в Дарницькому лісі був Дарницький концтабір.

Під час Другої світової війни дарницькі селища та промислові підприємства обабіч залізниці були повністю зруйновані. Інтенсивне житлове та промислове будівництво у Дарниці розгорнуто з кінця 1940-х років. Лівобережна частина Києва інтенсивно розбудовується. Створюються нові житлові масиви — Березняки, Воскресенка, Русанівка та ін., які увійшли у Дарницький район.

У Дарниці існує річка Дарниця, озеро Дарницьке, Дарницький район, Дарницька площа, Дарницький бульвар, вулиця Новодарницька, Дарницьке кладовище. Назву «Дарницький» має ціла низка підприємств, у тому числі хімфармоб'єднання «Дарниця», Дарницька ТЕЦ, шовковий, вагоноремонтний, залізобетонних конструкцій і м'ясо комбінати, станція метро, залізнична станція, залізнична платформа, автостанція, електродепо метрополітену, трамвайне депо, торговельний центр, два мости (старий залізничний і новий залізнично-автомобільний) через Дніпро, а також популярний сорт формово-подового житнього хліба. Назву Дарницьке шосе до 1973 року мала сучасна вулиця Алматинська, вулиця Дарницька (до 1955 року) — вулиця І.Бойка.

Див. також

Джерела

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.