Двогранний граф

У теорії графів двогранний граф[1] або напіврегулярний дводольний граф[2] є дводольним графом для якого кожні дві вершини на одній і тій же стороні даного двонаправленого розділу мають однаковий степінь. Якщо вершин в мають степінь , а вершини в степеня , тоді граф називається -двогранним.

Граф ромбододекаедру є двогранним (бірегулярним).
Види графів за їхніми автоморфізмами
відстанево-транзитивнийвідстанево-регулярнийсильно регулярний
симетричний (дуго-транзитивний)t-транзитивний, t  2
(якщо зв'язний)
вершинно- та реберно-транзитивнийреберно-транзитивний і регулярнийреберно-транзитивний
вершинно-транзитивнийрегулярний
граф Келікососиметричнийасиметричний

Приклад

Кожен повний дводольний граф є -двогранним[3]. Ромбододекаедр є ще одним прикладом; він є (3,4)-двогранним графом[4] .

Кількість вершин

-двогранний граф має задовольняти рівняння . Це випливає з простого аргументу подвійного підрахунку: кількість кінців ребер з дорівнює , кількість кінців ребер в дорівнює , і кожне ребро додає однакову кількість в обидва числа.

Симетрія

Кожен регулярний дводольний граф також є двогранним. Кожен реберно-транзитивний граф (забороняються графи з ізольованими вершинами), який не є також вершинно-транзитивним, повинен бути двогранним[3]. Зокрема, кожен реберно-транзитивний граф є або регулярним, або бірегулярним (двогранним).

Конфігурації

Графи Леві геометричних конфігурацій є двогранними; двогранний граф — це граф Леві (абстрактної) конфігурації тоді й тільки тоді, коли його обхват становить не менше шести[5].

Посилання

  1. Scheinerman, Edward R.; Ullman, Daniel H. (1997). Fractional graph theory. Wiley-Interscience Series in Discrete Mathematics and Optimization. New York: John Wiley & Sons Inc. с. 137. ISBN 0-471-17864-0. MR 1481157..
  2. Dehmer, Matthias; Emmert-Streib, Frank (2009). Analysis of Complex Networks: From Biology to Linguistics. John Wiley & Sons. с. 149. ISBN 9783527627998..
  3. Lauri, Josef; Scapellato, Raffaele (2003). Topics in Graph Automorphisms and Reconstruction. London Mathematical Society Student Texts. Cambridge University Press. с. 20–21. ISBN 9780521529037..
  4. Réti, Tamás (2012). On the relationships between the first and second Zagreb indices. MATCH Commun. Math. Comput. Chem. 68: 169–188. Архів оригіналу за 29 серпня 2017. Процитовано 2 вересня 2012..
  5. Gropp, Harald (2007). VI.7 Configurations. У Colbourn, Charles J.; Dinitz, Jeffrey H. Handbook of combinatorial designs. Discrete Mathematics and its Applications (Boca Raton) (вид. Second). Chapman & Hall/CRC, Boca Raton, Florida. с. 353–355..
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.