Девальвація

Термін «інфляція» близький за значенням до терміна «девальвація», однак перший частіше відносять до купівельної спроможності національної валюти на місцевому товарному ринку, а другий — купівельної спроможності відносно іноземних валют. По суті, і те й інше характеризується зміною купівельної спроможності. Часто девальвація валюти може бути однією з причин інфляції всередині країни. Однак якщо іноземні валюти також схильні до інфляції, то інфляція можлива і без девальвації.

Розрізняють офіційну (відкриту) і приховану девальвацію.

При відкритій девальвації Центральний банк країни офіційно оголошує девальвацію національної валюти, з обігу вилучаються знецінені паперові гроші або відбувається обмін таких грошей на нові, стійкі кредитні гроші (але за курсом, відповідним знеціненню старих грошей, тобто нижчим).

При прихованій девальвації держава знижує реальну вартість грошової одиниці по відношенню до іноземних валют, не вилучаючи знецінені гроші з обігу.

Відкрита девальвація викликає зниження товарних цін, прихована ж девальвація не веде сама по собі до зміни цін.

Причинами девальвації національної валюти можуть бути інфляція або дефіцит платіжних балансів.

Хоча девальвація спричинюється макроекономічними факторами, безпосереднє зниження курсу валюти викликається рішенням регуляторних органів у країні. Таким рішенням може бути офіційне зниження фіксованого національним банком країни курсу, відмова від підтримки курсу валюти, відмова від прив'язки курсу валюти до валют інших країн або валютних кошиків з метою зменшення дефіциту платіжного балансу країни, підвищення конкурентоспроможності вироблюваних товарів на світовому ринку, стимулювання внутрішнього виробництва.

Під ризиком девальвації валюти розуміється ризик різкого стресового зниження курсу валюти щодо інших валют. Можливість оцінки ризику девальвації істотно залежить від того, в якій формі вона відбувається. Зниження керівництвом країни фіксованого курсу може бути передбачене заздалегідь; стихійна девальвація, викликана нездатністю регуляторних органів підтримати курс валюти, складно піддається оцінці.

На очікуваннях різкого падіння курсу валюти інвестори починають вкладати гроші в матеріальні блага. Але, тим не менше, це є крайнім заходом.

Як приклад девальвації можна навести різке падіння фунта в 1992 році, на якому зміг істотно заробити Сорос. Він продав за один день фунтів більше, ніж на 10 мільярдів доларів, що і стало критичним. Справа в тому, що фунт ще до цього штучно підтримувався вище, ніж міг себе забезпечити. Після такого серйозного продажу на ринку з'явилося дуже багато дешевих фунтів, уряд вирішив, що не має сенсу і далі утримувати валюту. Падіння фунта становило тоді близько 12 %. Ще один приклад — італійська ліра, відноситься приблизно до того ж часу. Девальвація тоді становила близько 7 %. Цікаво, що обидві країни входили в Європейську валютну систему і відхилення їх курсів від паритету було вище встановлених норм.

Найбільші девальвації

Список найбільших девальвацій після 1990 року.[1]^{[неавторитетне джерело]}

Країна	Рік	Величина, %
Білорусь	2011	54,4
Аргентина	2002	54
Ефіопія	1992	54
Росія	1998	38
Білорусь	1999	37
Індонезія	1998	37
Мексика	1995	36
Південна Корея	1997	34
Бразилія	1999	33
Уругвай	2002	29
Еквадор	1999	29

Позитивні сторони

• Наслідком девальвації є стимулювання експорту, оскільки експортер при обміні вирученої іноземної валюти на свою знецінену валюту отримує девальваційний дохід.

• Підвищення попиту на вітчизняні товари усередині країни.

• Зниження темпів витрачання золотовалютних резервів країни.

Негативні сторони

• Очевидним мінусом жорсткої девальвації є втрата довіри до валюти, що знецінюється.

• Девальвація підвищує ціни на імпортні товари і робить їх менш конкурентоспроможними порівняно з місцевими (вітчизняними) товарами і тому обмежує імпорт, тобто відбувається імпортозаміщення. Від цього страждає населення, а також підприємства, що купують іноземні сировину, деталі, обладнання, технології.

• Знецінюються вклади в національній валюті, що зазнала девальвації. Відбувається ажіотажне зняття грошових коштів з банківських депозитів у девальвованій валюті.

• Девальвація провокує зростання темпів інфляції, тому що при здешевленні вітчизняної продукції виробники підвищують ціни на внутрішньому ринку (розкручування девальваційно-інфляційної спіралі), ще більше знецінюючи внески і заощадження.

• Девальвація створює валютні ризики для бізнесу, що особливо шкідливо в умовах кризи.

• Падає реальна купівельна спроможність грошових доходів населення в девальвованій валюті (зарплат, пенсій і грошової допомоги), знижується купівельна активність.

• Ревальвація
• Деномінація
• Інфляція
• Рефінансування

• О. К. Єременко. Девальвація // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X
• М. Шульга. Девальвація політична // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.183 ISBN 978-966-611-818-2

• Глосарій банківської термінології від НБУ
• Девальвація // Банківська енциклопедія / С. Г. Арбузов, Ю. В. Колобов, В. І. Міщенко, С. В. Науменкова. — Київ : Центр наукових досліджень Національного банку України : Знання, 2011. — 504 с. — (Інституційні засади розвитку банківської системи України). — ISBN 978-966-346-923-2.
• Девальвація // Економічна енциклопедія
• Девальвація // О. М. Колодізєв, В. Ф. Колесніченко. Гроші і кредит
• Інфляція і девальвація: макроекономічні взаємозв'язки і залежності