Денебола

Денебола — друга за яскравістю зоря в сузір'ї Лева спектрального класу А. Розташована на відстані в 36 світлових років від Сонця. Її світність у 12 разів більша за сонячну. Видима зоряна величина становить 2m,14.

Денебола

Денебола знаходиться з лівого краю від центру зораження сузір’я Лева.
Дані дослідження
Епоха J2000
Сузір'я Лев
Пряме піднесення 11г 49х 03.5776с[1]
Схилення +14° 34 19.417[1]
Видима величина (V) 2.14[1]
Характеристики
Спектральний клас A3 V[1]
показник кольору U−B +0.07[1]
яскравість B 2.23[1]
показник кольору B−V +0.09[1]
яскравість V 2.14[1]
яскравість R 2.0[1]
яскравість I 2.0[1]
яскравість J 1.85[1]
яскравість H 1.92[1]
яскравість K 1.88[1]
Тип змінності типу δ Scuti[2]
Астрометрія
Променева швидкість (Rv) −0.2[1] км/сек
Власний рух (μ) за пр. піднес.: −499.02[1] мас/рік

за схиленням: −113.78[1] мас/рік

Паралакс (π) 90.16 ± 0.89 мас
Відстань 36.2 ± 0.4 світлових років
11.1 ± 0.1 парсек
Абсолютна величина (MV) 1.91
Подробиці
Маса 1.75[3] M
Радіус 1.728[3] R
Світність 15[3] L
Ефективна температура 8500[4]  K
Гравітація 4.0[4] м/сек2
Металічність [Fe/H] 0.00[3]
Обертання Vsin(i)=128 км/сек.[1]км/сек
Вік 1–3.8 × 108[3] років
Інші позначення
β Лева, Deneb Aleet, 94 Leo, GJ 448, HR 4534, BD +15°2383, HD 102647, LHS 2462, LTT 13249, GCTP 2738.00, SAO 99809, FK5 444, HIP 57632.[1][5]
Посилання
SIMBADдані для HD102647

Назва зорі походить від Deneb Alased, від арабської фрази ذنب الاسد ðanab al-asad «хвіст лева», оскільки в своєму сузір'ї вона символізує хвіст. У зоряному атласі Річарда Проктора 1871 року зоря позначена як Deneb Aleet. Для стародавніх китайських астрономів вона була частиною п'ятизоряного Woo Ti Tsi: Трона Дванадцяти Імператорів. В астрології Денебола вважалася передвісником нещастя і ганьби[6].

В Уранометрії, виданої Йоганном Байєром 1603 року, зоря була позначена β Лева, як друга за яскравістю у сузір'ї Лева. 1725 року Джон Флемстід позначив цю зорю як 94 Лева. Додаткові позначення цієї зорі обубліковані в зоряних каталогах.

Властивості

Вік зорі оцінюється приблизно у 400 мільйонів років. Радіус зорі, обрахований за результатами інтерферометрії, становить приблизно 1,73 сонячного. Маса зорі на 75% більша за сонячну, тому Денебола має більшу світність, але менший термін життя на головній послідовності[7].

Температура поверхні Денеболи становить близько 8500 °K. Зоря швидко обертається (не менше 128 км/с), в чому лише незначно поступається зорі Ахернар і набагато перевищує швидкісь осьового обертання Сонця (2 км/с). Зоря є змінною типу δ Щита, блиск зорі змінюється на 0,025 зоряної величини з періодом порядку 2—3 години.[8]

Посилання

  1. SIMBAD query result: V* bet Leo -- Variable Star of delta Sct type. Центр астрономічних даних у Стразбурзі. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 11 серпня 2010.
  2. Mkrtichian, D. E.; Yurkov, A. (5th-7th November 1997). β Leo - Back to Delta Scuti Stars?. Proceedings of the 20th Stellar Conference of the Czech and Slovak Astronomical Institutes. Brno, Czech Republic: Dordrecht, D. Reidel Publishing Co. с. 172. ISBN 80-85882-08-6. Процитовано 18 червня 2007.
  3. Di Folco, E.; Thévenin, F.; Kervella, P.; Domiciano de Souza, A.; Coudé du Foresto, V.; Ségransan, D.; Morel, P. (2004). VLTI near-IR interferometric observations of Vega-like stars. Astronomy and Astrophysics 426: 601–617. doi:10.1051/0004-6361:20047189. Процитовано 18 червня 2007.
  4. Acke, B.; Waelkens, C. (2004). Chemical analysis of 24 dusty (pre-)main sequence stars (PDF). Astronomy and Astrophysics 427: 1009–1017. doi:10.1051/0004-6361:20041460. Процитовано 4 лютого 2007.
  5. Denebola. Alcyone. Архів оригіналу за 10 листопада 2005. Процитовано 10 серпня 2006.
  6. Richard Hinckley Allen. Leo // Star Names — Their Lore and Meaning. — 1899.
  7. Di Folco, E.; Thévenin, F.; Kervella, P.; Domiciano de Souza, A.; Coudé du Foresto, V.; Ségransan, D.; Morel, P. (2004). «VLTI near-IR interferometric observations of Vega-like stars». Astronomy and Astrophysics 426: 601—617. DOI:10.1051/0004-6361:20047189
  8. Mkrtichian, D. E.; Yurkov, A. (5th-7th November 1997). «β Leo — Back to Delta Scuti Stars?». Proceedings of the 20th Stellar Conference of the Czech and Slovak Astronomical Institutes: 172, Brno, Czech Republic: Dordrecht, D. Reidel Publishing Co.. ISBN 80-85882-08-6. Проверено 2007-06-18.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.