Денебола
Денебола — друга за яскравістю зоря в сузір'ї Лева спектрального класу А. Розташована на відстані в 36 світлових років від Сонця. Її світність у 12 разів більша за сонячну. Видима зоряна величина становить 2m,14.
Денебола знаходиться з лівого краю від центру зораження сузір’я Лева. | |
Дані дослідження Епоха J2000 | |
---|---|
Сузір'я | Лев |
Пряме піднесення | 11г 49х 03.5776с[1] |
Схилення | +14° 34′ 19.417″[1] |
Видима величина (V) | 2.14[1] |
Характеристики | |
Спектральний клас | A3 V[1] |
показник кольору U−B | +0.07[1] |
яскравість B | 2.23[1] |
показник кольору B−V | +0.09[1] |
яскравість V | 2.14[1] |
яскравість R | 2.0[1] |
яскравість I | 2.0[1] |
яскравість J | 1.85[1] |
яскравість H | 1.92[1] |
яскравість K | 1.88[1] |
Тип змінності | типу δ Scuti[2] |
Астрометрія | |
Променева швидкість (Rv) | −0.2[1] км/сек |
Власний рух (μ) | за пр. піднес.: −499.02[1] мас/рік |
Паралакс (π) | 90.16 ± 0.89 мас |
Відстань | 36.2 ± 0.4 світлових років 11.1 ± 0.1 парсек |
Абсолютна величина (MV) | 1.91 |
Подробиці | |
Маса | 1.75[3] M☉ |
Радіус | 1.728[3] R☉ |
Світність | 15[3] L☉ |
Ефективна температура | 8500[4] K |
Гравітація | 4.0[4] м/сек2 |
Металічність [Fe/H] | 0.00[3] |
Обертання | Vsin(i)=128 км/сек.[1]км/сек |
Вік | 1–3.8 × 108[3] років |
Інші позначення | |
Посилання | |
SIMBAD | дані для HD102647 |
Назва зорі походить від Deneb Alased, від арабської фрази ذنب الاسد ðanab al-asad «хвіст лева», оскільки в своєму сузір'ї вона символізує хвіст. У зоряному атласі Річарда Проктора 1871 року зоря позначена як Deneb Aleet. Для стародавніх китайських астрономів вона була частиною п'ятизоряного Woo Ti Tsi: Трона Дванадцяти Імператорів. В астрології Денебола вважалася передвісником нещастя і ганьби[6].
В Уранометрії, виданої Йоганном Байєром 1603 року, зоря була позначена β Лева, як друга за яскравістю у сузір'ї Лева. 1725 року Джон Флемстід позначив цю зорю як 94 Лева. Додаткові позначення цієї зорі обубліковані в зоряних каталогах.
Властивості
Вік зорі оцінюється приблизно у 400 мільйонів років. Радіус зорі, обрахований за результатами інтерферометрії, становить приблизно 1,73 сонячного. Маса зорі на 75% більша за сонячну, тому Денебола має більшу світність, але менший термін життя на головній послідовності[7].
Температура поверхні Денеболи становить близько 8500 °K. Зоря швидко обертається (не менше 128 км/с), в чому лише незначно поступається зорі Ахернар і набагато перевищує швидкісь осьового обертання Сонця (2 км/с). Зоря є змінною типу δ Щита, блиск зорі змінюється на 0,025 зоряної величини з періодом порядку 2—3 години.[8]
Посилання
- SIMBAD query result: V* bet Leo -- Variable Star of delta Sct type. Центр астрономічних даних у Стразбурзі. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 11 серпня 2010.
- Mkrtichian, D. E.; Yurkov, A. (5th-7th November 1997). β Leo - Back to Delta Scuti Stars?. Proceedings of the 20th Stellar Conference of the Czech and Slovak Astronomical Institutes. Brno, Czech Republic: Dordrecht, D. Reidel Publishing Co. с. 172. ISBN 80-85882-08-6. Процитовано 18 червня 2007.
- Di Folco, E.; Thévenin, F.; Kervella, P.; Domiciano de Souza, A.; Coudé du Foresto, V.; Ségransan, D.; Morel, P. (2004). VLTI near-IR interferometric observations of Vega-like stars. Astronomy and Astrophysics 426: 601–617. doi:10.1051/0004-6361:20047189. Процитовано 18 червня 2007.
- Acke, B.; Waelkens, C. (2004). Chemical analysis of 24 dusty (pre-)main sequence stars (PDF). Astronomy and Astrophysics 427: 1009–1017. doi:10.1051/0004-6361:20041460. Процитовано 4 лютого 2007.
- Denebola. Alcyone. Архів оригіналу за 10 листопада 2005. Процитовано 10 серпня 2006.
- Richard Hinckley Allen. Leo // Star Names — Their Lore and Meaning. — 1899.
- Di Folco, E.; Thévenin, F.; Kervella, P.; Domiciano de Souza, A.; Coudé du Foresto, V.; Ségransan, D.; Morel, P. (2004). «VLTI near-IR interferometric observations of Vega-like stars». Astronomy and Astrophysics 426: 601—617. DOI:10.1051/0004-6361:20047189
- Mkrtichian, D. E.; Yurkov, A. (5th-7th November 1997). «β Leo — Back to Delta Scuti Stars?». Proceedings of the 20th Stellar Conference of the Czech and Slovak Astronomical Institutes: 172, Brno, Czech Republic: Dordrecht, D. Reidel Publishing Co.. ISBN 80-85882-08-6. Проверено 2007-06-18.