Джейн Джейкобс

Джейн Джейкобс (при народженні Джейн Батцнер; 4 травня 1916 — 25 квітня 2006) — американська та канадська журналістка, письменниця, активістка, феміністка, яка сильно вплинула на містобудування (урбаністику), соціологію та економіку. У відомій праці «Смерть і життя великих американських міст» (1961) Джейкобс стверджувала, що оновлення міст не збігається з потребами більшості жителів. У книзі також представлено такі соціологічні поняття, як «погляд на вулицю» і «соціальна столиця».[8][9]

Джейн Джейкобс
Народилася 4 травня 1916(1916-05-04)[1][2][…]
Скрентон, Пенсільванія, США
Померла 25 квітня 2006(2006-04-25)[3][1][…] (89 років)
Торонто, Канада[4][5][6]
·інсульт
Країна  Канада[7]
 США[7]
Місце проживання Нью-Йорк
Торонто
Діяльність журналістка, містобудівниця, письменниця, соціологиня, авторка, економістка
Сфера роботи журналіст
Alma mater Scranton High Schoold і Columbia University School of General Studiesd
Мова творів англійська[1]
Нагороди

Shaughnessy Cohen Prize for Political Writingd

 Джейн Джейкобс у Вікісховищі

Джейкобс відома організацією «ініціатив знизу», щоб захистити існуючі квартали від «розчищення нетрів», — і особливо протидією Роберту Мозесу в проведенні капітального ремонту її околиці, Гринвіч-Віллидж. Вона зіграла важливу роль у подальшому скасуванні швидкісної дороги Нижній Мангеттен, яка пройшла б прямо через Сохо (Мангеттен) і Маленьку Італію, і була заарештована в 1968 році за підбурювання натовпу на публічних слуханнях щодо проекту. Після переїзду в Торонто в 1968 році Джейкобс приєдналася до протесту проти будівництва великої автомагістралі Spadina Expressway і пов'язаної із нею мережі швидкісних доріг в Торонто.

У книзі «Етика охоронця[уточнити]», що стала біля витоків феміністичної економіки, Джейкобс висвітлювала системну недооцінку суспільством неоплачуваної роботи з опіки, захисту дітей, виховання та лікування, які традиційно покладалися на жінок.

Як мати і письменниця, яка критикувала чоловіків-експертів у сфері містобудування, Джейкобс зазнала презирства від них, які обзивали її «домогосподаркою» і «божевільною дамою». За відсутність вищої освіти чи формального навчання в галузі міського планування її критикували за «невченість» і «неточність».

Життєпис

Джейн Батцнер народилася в місті Скрантон, штат Пенсільванія, у сім'ї лікаря Джона Декера Батцнера і медсестри Бесс Робінсон Батцнер. Вони були протестантською сім'єю в переважно римо-католицькому місті.[10] її брат, Джон Декер Батцнер молодший, служив суддею в апеляційному суді США четвертого округу. Після закінчення середньої школи Скрентона цілий рік безоплатно працювала помічницею редактора жіночої колонки у часописі Scranton Tribune.

У 1935 році, під час Великої Депресії, переїхала в Нью-Йорк разом із сестрою Бетті.[11] Джейн Батцнер відразу полюбила Мангеттенський район Гринвіч-Віллидж, який не відповідав гратчастій структурі  міста. Сестри незабаром переїхали туди з Брукліна.[12][13]

Протягом перших кількох років у місті працює на різних роботах, переважно як стенографістка та фріланс-дописувачка, часто пише про робочі квартали міста. Цей досвід «…дав мені поняття про те, що відбувається в місті і яке діло було, яка була робота». Спершу працювала у спеціалізованому часописі секретаркою, а потім редакторкою. Також продавала статті у часописи Sunday Herald Tribune, Cue magazine, і Vogue.[14]

Джейкобс два роки в коледжі при Колумбійському університеті вивчала геологію, зоологію, юриспруденцію, політологію та економіку.[15] Про можливість вільно здійснювати дослідження зі свого широкого кола інтересів писала:

Вперше я полюбила школу, і вперше я отримала гарні оцінки. Але це ледь не стало моєю погибеллю, тому що після того, як я отримала, за статистикою, певну кількість кредитів, я "стала власністю" коледжу. А оскільки я була власністю коледжу, я мусила вивчати те, що хотів коледж, а не те, що хотіла я. На щастя, мої шкільні оцінки були настільки погані, що коледж вирішив, що я могла йому "не належати", і тому мені дозволили продовжити здобувати освіту як мені заманеться.[16]

В часописі Amerika познайомилася з архітектором і конструктором військових літаків Робертом Джейкобсом. Взяла з ним шлюб у 1944 році, народила дочку Бергін та синів Джеймса і Неда. Подружжя купило триповерховий будинок у Гринвіч-Віллидж на Мангеттені.

Діяльність

Після двох років навчання у коледжі Батцнер знайшла роботу у часописі Iron Age, де в 1943 опублікувала статтю про економічний занепад свого рідного міста Скрентон. Стаття мала великий успіх і призвела до того, що компанія Murray Corporation of America розмістила у місті свій завод із виробництва військових літаків.[17]

Пізніше стала журналісткою часопису Державного департаменту США — Amerika. Проживання у Гринвіч-Віллидж на Мангеттені посприяло тому, що Джейкобс всіляко критикувала швидкозростаючі передмістя, називаючи їх «паразитарними». Перебування у районі допомогло їй розвинути свої погляди та перевернути уявлення американців про містопланування.

У 1952 році почала працювати в редакції журналу «Архітектурний форум», де висвітлювала проблеми реконструкції та будівництва в американських містах. У своїх статтях і книгах ділилася своїми спостереженнями про архітектурні підходи.

У 1950-х роках Джейкобс активно боролася проти перебудови Гринвіч-Віллидж, зіткнувшись із головним архітектором Нью-Йорка Робертом Мозесом.

У 1968 році виступила проти прокладки шосе через Південний Мангеттен. Тоді ж у знак протесту проти війни у ​​В'єтнамі і через страх, що її синів призовуть до армії, разом з сім'єю переїхала в Торонто, де продовжувала писати і брати участь в боротьбі проти планувальних і містобудівних рішень, які не враховували інтереси містян(-ок).[18]

У Торонто продовжила протистояти проектам необдуманої реконструкції, зокрема будівництва швидкісної автомагістралі Spadina Expressway. Видавала книги і на інші теми, зокрема, писала про сепаратизм в Квебеку, зв'язок між мораллю і роботою та занепадом північноамериканської цивілізації. Втім, жодна з цих книг не мала такого успіху, як «Смерть і життя великих американських міст», що опинилася на гребені хвилі протесту 1960-х і увійшла в списки обов'язкової літератури в сучасних архітектурних школах.[18]

Головна гіпотеза Джейкобс у «Смерті і житті великих американських міст» така: «смерть» урбаністичних територій стається тоді, коли на вулицях міст припиняється активність пішоходів(-ок). Це може статися внаслідок спорудження швидкісних шосе-гайвеїв, масштабної будівельної діяльності тощо. І навпаки, міське життя породжується постійним «балетом на тротуарі», партії в якому виконують мешканці(-ки)-пішоходи протягом всіх періодів доби.[19]

Посилання
  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Encyclopædia Britannica
  3. https://web.archive.org/web/20060430115928/http://www.theglobeandmail.com:80/servlet/story/RTGAM.20060425.wjanejacobs0425/BNStory/National/home
  4. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #131595520 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  5. http://lifeinlegacy.com/display.php?weekof=2006-04-29
  6. http://www.tandfonline.com/doi/abs/10.1080/09654310600779444
  7. http://www.independent.co.uk/news/obituaries/jane-jacobs-480896.html
  8. Douglas Martin (26 квітня 2006). Jane Jacobs, Urban Activist, Is Dead at 89. The New York Times. Процитовано 17 лютого 2016.
  9. Jacobs, Jane. The Death and Life of Great American Cities. с. 138. «If self-government in the place is to work, underlying any float of population must be a continuity of people who have forged neighborhood networks. These networks are a city's irreplaceable social capital. Whenever the capital is lost, from whatever cause, the income from it disappears, never to return until and unless new capital is slowly and chancily accumulated.»
  10. Alexiou, Jane Jacobs (2006), p. 9.
  11. Alexiou, Jane Jacobs (2006), pp. 15–16.
  12. Alexiou, Jane Jacobs (2006), pp. 20–21.
  13. Flint, Wrestling with Moses (2009), pp. 3–5.
  14. Alexiou, Jane Jacobs (2006), pp. 22–23.
  15. Alexiou, Jane Jacobs (2006), pp. 23–24.
  16. Allen, Max (ed), ред. (1 жовтня 1997). Ideas that Matter: The Worlds of Jane Jacobs. Ginger Press. ISBN 0-921773-44-7.
  17. Flint, Anthony (1962). Wrestling with Moses : how Jane Jacobs took on New York's master builder and transformed the American city. с. 12. ISBN 9780812981360. OCLC 976540571.
  18. Кто такая Джейн Джекобс?. www.aif.ru. 4 травня 2016. Процитовано 3 січня 2019.
  19. Сила - у пішоходах. Процвітають міста з маленькими вуличками і різнорідними кварталами. ТЕКСТИ (англ.). Процитовано 3 січня 2019.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.