Джміль Шренка

Опис

Самки довжиною 14-21 мм, робочі особини - 10-15 мм і самці - 10-16 мм. Від багатьох інших видів джмелів відрізняється одноколірним забарвленням спинки й черевця, покритих рудими або жовтими волосками; водночас базальні половини 3 та 5 тергітів черевця в чорних волосках, що утворюють перев'язі. Оселища — ліси й лісові галявини[3]. Довжина хоботка самок в середньому 11 мм.

Поширення

Лісотундрова і тайгова зони європейської частини Росії, Урал, Сибір і Далекий Схід (на північ, очевидно, до підзони північної тайги), включно з Камчаткою, Карафуто і Курильськими островами; північ Монголії, північний схід Китаю, Корейський півострів[2][4].

Класифікація

В Росії зустрічається чотири підвиди джмеля Шренка[2]:

  • Bombus schrencki schrencki Morawitz, 1881
  • Bombus schrencki konakovi Panfilov, 1956
  • Bombus schrencki kuwayamai Sakagami et Ishikawa, 1969
  • Bombus schrencki mironowianus Vogt, 1911

Посилання
  1. Bombus schrencki. Особо охраняемые природные территории России» (ИАС «ООПТ РФ». ПРООН/ГЭФ. Процитовано 12 січня 2019.
  2. Определитель насекомых Дальнего Востока России. Т. IV. Сетчатокрылообразные, скорпионницы, перепончатокрылые. Ч. 5 / под общ. ред. П. А. Лера. — Владивосток: Дальнаука, 2007. — С. 907. — 1052 с. — ISBN 978-5-8044-0789-7.
  3. КРАСНАЯ КНИГА РЕСПУБЛИКИ КОМИ — Шмель Шренка
  4. Atlas Hymenoptera - Atlas of the European Bees - STEP project. www.atlashymenoptera.net. Процитовано 12 січня 2019.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.