Джонатан Літтель

Єврейські пращури письменника на прізвище Лідські емігрували з Росії до США наприкінці XIX століття. Батько — американський журналіст «​​Ньюсвік» та прозаїк, автор популярних шпигунських романів Роберт Літтелл (нар. 1935).

У трирічному віці Джонатан прибув з батьками до Франції, навчався у Франції та США. У 1989 році закінчив Єльський університет. Тоді ж Літтель опублікував науково-фантастичний роман Bad Voltage, про який згодом відгукувався як про свою невдачу[1]. Пізніше він познайомився з Вільямом Берроузом, який мав на нього глибокий вплив. Літтель перекладав англійською мовою твори де Сада, Бланшо, Жене та Кіньяра.

З 1994 до 2001 року Літтель працював у міжнародній гуманітарній організації Action Against Hunger в Боснії та Герцеговині, Чечні, ДР Конго, Сьєрра-Леоне та Афганістані.

2001 року Літтелл звільнився з «Action Against Hunger», заради роботи над романом про Другу світову війну та Голокост. Вісімнадцять місяців він вивчав літературу та подорожував Німеччиною та Росією. Роман «Благоволительки», написаний французькою мовою від особи офіцера СС, був опублікований 2006 року і став бестселером.

2007 року Літтель отримав громадянство Франції. Проживає в Барселоні з дружиною-бельгійкою та двома дітьми[2].

2009 року письменник здійснив поїздку до Чечні, за результатами якої була написана книга «Чечня. Рік третій». У ній автор досліджував режим, створений у республіці Рамзаном Кадировим[3].

У січні 2012 року на замовлення газети «Ле-Монд» Літтель виїхав у відрядження до Сирії, щоб написати про громадянську війну. У червні 2012 року з'явилося електронне видання його репортажу «Нотатники з Хомса».

За роман «Благоволительки» автор отримав Гонкурівську премію та Велику премію Французької Академії (обидві — 2006). Популярний французький журнал Lire («Читання») назвав роман найкращою книгою 2006 року. До кінця 2007 року у Франції було розпродано 700-тисячний наклад роману. Після публікації англомовного варіанту «Благоволительок» Літтель отримав від британського журналу «Літературний огляд» премію за найгірше зображення сексу в літературі.

• 1989 — Bad Voltage (науково-фантастичний роман у стилі кіберпанк, (англ.)).
• 2006 — 'The Security Organs of the Russian Federation — A Brief History 1991—2005 (англ.).
• 2006 — Les Bienveillantes. Paris, Gallimard.
• 2008 — Études.
• 2008 — Le Sec et l'Humide (Paris, Gallimard).
• 2009 — Récit sur Rien.
• 2009 — Tchétchénie, An III.
• 2010 — En Pièces.
• 2010 — Triptyque: Trois études sur Francis Bacon.
• 2012 — Une vieille histoire (Montpellier, France, éditions Fata Morgana, 2012. — ISBN 978-2851948311)
• 2012 — Carnets de Homs, Paris, éditions Gallimard.

Видавництво Старого Лева анонсувало вихід роману Літтеля «Благоволительки» в українському перекладі Леоніда Кононовича на осінь 2020[4]. 2 квітня 2021 року видавництво скасувало анонс і повернуло права на випуск книги правовласнику в зв'язку з категоричною відмовою автора давати дозвіл на післямову від українського науковця з поясненням подій роману з точки зору історії України [5][6]. 5 жовтня стало відомо, що роман видасть Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» російських бізнесменів Міхаіла Фрідмана, Павла Фукса та Германа Хана - без жодних передмов, як і хотів автор.[7].

• Літтел, Джонатан. Благоволительки: роман / пер. з франц. Леоніда Кононовича . — К.: Благодійна організація "Фонд пам'яті Бабин Яр", 2021. — 720 с.

• Paul-Éric Blanrue, Les Malveillantes. Enquête sur le cas Jonathan Littell, éd. Scali, 2006.
• Richard Millet et Jonathan Littell, " Conversation à Beyrouth ", Le Débat, no 144, Gallimard, mars-avril 2007.
• Pierre Nora et Jonathan Littell, " Conversations sur l'histoire et le roman ", Le Débat, no 144, Gallimard, mars-avril 2007.
• Marc-Edouard Nabe, Et Littell niqua Angot, tract, 20065.
• Marc Lemonier, «Les Bienveillantes décryptées». Guide pour comprendre ce roman foisonnant. éd «Pré aux Clercs» mars 2007
• Pierre Nora, «Du bon usage romanesque de l'histoire. Antony Beevor, Jonathan Littell un échange», Le Débat no 165, Gallimard, mai-août 2011.

У липні 2018 року написав відкритого листа ув'язненому у Росії українському режисеру Олегу Сенцову зі словами підтримки і сподіваннями на його звільнення[8]

• Джонатан Літтель (рос.) — бібліографія на сайті Лабораторія фантастики
• На сайті «Сучасні автори» (фр.)