Джон Байрон

Джон Байрон (8 листопада 1723 — 10 квітня 1786) — офіцер королівського флоту Британії.

Джон Байрон
Портрет Джона Байрона, Джошуа Рейнольдс
Ім'я при народженні John Byron
Народився 8 листопада 1723(1723-11-08)
Newstead Abbeyd, Newsteadd, Gedlingd, Nottinghamshired, Ноттінгемшир, Англія, Королівство Велика Британія
Помер 10 квітня 1786(1786-04-10) (62 роки)
Лондон, Королівство Велика Британія[1]
Поховання Твікенем
Країна  Королівство Велика Британія
Діяльність Мореплавець, капітан
Відомий завдяки віце-адмірал Британського королівського флоту
Знання мов англійська[2]
Учасник Семирічна війна, Battle of Restigouched, Війна за незалежність США і Battle of Grenadad
Військове звання командор і Контрадмірал
Батько William Byron, 4th Baron Byrond[3]
Мати Frances Byron, Baroness Byrond[4][3]
Брати, сестри William Byron, 5th Baron Byrond[3] і Isabella Byrond[3]
У шлюбі з Sophia Trevanniond[3]
Діти John Byrond[3], George Anson Byrond[3], Juliana Elizabeth Byrond[4][3], Frances Byrond[4][3] і Augusta Barbara Charlotte Byrond[4][3]

Початок кар'єри

У 1731 році він вступив на службу у британський флот — супроводжував барона Ансона у його навколосвітній подорожі як мічман. 14 травня 1741 року корабель, на якому він здійснював свою подорож, зазнав аварії поблизу берегів Патагонії, а ті, хто вижив, вирішили розділитися на дві групи: одна пробиралася на човні в Ріо-де-Жанейро, інша, на чолі з Джоном Байроном, попливла на північ і зустріла іспанців. Він описав свої пригоди і заколот на кораблі у книзі The Narrative of the Honourable John Byron (1768), яка досить добре продавалася і з'явилась у кількох виданнях. Ця історія стала основою для роману Невідомий берег, написаного Патріком О'Браяном.

У грудні 1746 року Байрон був призначений на пост капітана корабля «Сирена».

Семирічна війна

У 1760 році він командував ескадрою, яка була надіслана, щоб знищити укріплення Луїсбурга, який був захоплений двома роками раніше. У липні того ж року він переміг французьку флотилію, яка була послана на підмогу Новій Франції у бойових діях.

Байрон завершив власну навколосвітню подорож, як капітан човна HMS Dolphin, яка тривала з червня 1764 року по травень 1766. Це перша навколосвітня подорож, яка тривала менше двох років. Протягом цієї подорожі він проголосив Фолклендські острови власністю Британії у 1765 році, спираючись на право першовідкривача, а його дії ледь не спричинили війну між Англією та Іспанією — обидві країни привели свої військово-морські сили у повну бойову готовність, прагнучи відстояти право на острови. Пізніше Байрон відкрив острови Туамоту, Токелау та Острови Гілберта, а також відвідав Тініан, що належить до групи Маріанських островів.

У 1769 році він був призначений губернатором Ньюфаундленду, посаду якого обіймав наступні три роки. Став контр-адміралом 31 березня 1775 року, і віце-адміралом 29 січня 1778. Був командувачем британського флоту у Вест-Індії в 1778–1779 роках впродовж американської війни за незалежність. Він безуспішно атакував французький флот, який був під командуванням Шарля Ектора в Битві під Гренадою у липні 1779 року. З 1 жовтня 1779 року певний час він був командиром північноамериканського ескадрону.

Сім'я

8 вересня 1748 року одружився з Софією Треваніон, з якою у них було два сина і сім дочок, троє з яких померли в дитинстві. Найстарший син — Джон "Божевільний Джек" Байрон, у свою чергу був батьком поета Джорджа Байрона — майбутнього шостого барона Байрона. Одним із онуків Джона Байрона був Джордж Енсон Байрон — сьомий барон Байрон, дослідник і адмірал Британського флоту.

Див. також

Примітки
  1. Байрон Джон // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. Kindred Britain
  4. Lundy D. R. The Peerage

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.