Дзвинячка

Село розташоване на відстані 371 км від Києва, 118 км – від обласного центру міста Тернополя та 28 км від міста Борщів.

Відоме з 2-ї половини XVI ст.

За адмінподілом XVI століття – Кам'янецький повіт Подільського воєводства. З 1 серпня 1934 р. Ґміна Дзвинячка (пол. Gmina Dźwiniaczka) – адміністративна одиниця, що входила до Борщівського повіту Тернопільського воєводства ІІ Речі Посполитої. Утворена внаслідок адміністративної реформи. У 1939 р. з приходом радянської влади, була скасована.

У радянський період (з 1964 по 1991 рр.) село звалося Комунарівка і входило разом з навколишніми селами (Дзвенигород, Дністрове, Латківці, Урожайне) до колгоспу зі співзвучною назвою «Комунар», що під час роздержавлення був реорганізований у селянську спілку «Дзвинячка». Рішення про перейменування села Комунарівка на село Дзвинячка прийняла Верховна Рада України 18.03.1991 р. Рішення № 848-XII. Дата опублікування 01.04.1991 р. («Відомості Верховної Ради України» № 15, ст.185).

У XIX ст. в селі діяло Товариство «Просвіта». Збереглась оригінальна печатка товариства, яка передана до районного краєзнавчого музею у м. Борщові.

До 2015 адміністративний центр – Дзвиняцької сільської ради. Від вересня 2015 р. входить до складу Мельнице-Подільської об'єднаної територіальної селищної громади.

Увійшло до складу Чортківського району після ліквідації Борщівського 17 липня 2020 року[2].

За даними перепису населення 2001 р. мовний склад населення села був таким[3]:

Починаючи з 1996 р. і до 2008 р. сільське господарство в селі є збитковим. Найгірші фінансові результати сільськогосподарські виробники мали у 1998 – 1999 р., що передували реорганізації колективних сільськогосподарських підприємств. Землі сільськогосподарського призначення розпайовані та обробляються агрофірмами та приватними селянськими господарствами.

На даний час селяни живуть, в основному, за гостербайтерські перерахування від родичів, що працюють закордоном та продаж власної сільськогосподарської продукції.

Попри незначні фінансово-економічні та господарські показники, село славиться своїми фольклорними та релігійними традиціями і щирою українською гостинністю. Під час храмового свята, на Трійцю, та Дня села влаштовуються грандіозні масові гуляння. Під час новорічно-різдвяних свят в селі можна побачити різдвяні дійства та почути колядки і щедрівки від наймолодших, до найстарших жителів села. На храмове свято, що проходить на Зелені свята ворота усіх господ квітчаються зеленню, на танцювальному майданчику організовується концерт і танці.

Діють загальноосвітня школа І–ІІІ ступеня, клуб, бібліотека, стадіон, ФАП, відділення зв'язку а також на території села є танцювальний майданчик.

У Дзвинячці проживав та був похований архієпископ Варшавський Зигмунт Фелинський.

Народився і проживав Козебродський Юзеф Саба Марцін (Koziebrodzki Józef Saba Marcin; 1870 – 31.07.1935) – бібліофіл, граф. Навчався в Яґеллонському університеті. Збирав бібліотеку, на яку витрачав усі прибутки. Почесний член Товариств любителів книги у Львові та Кракові. Бібліотеку зберігав у Дзвинячці, Львові, Кракові. Мріяв про її об'єднання та утворення фундації. Після смерті К. вдова подарувала 1850 книг з історії війська Варшавському музею Польського війська. Три роки вирішували долю решти книг. Бібліотека Львівського університету стараннями директора Р. Котулі відстояла права купівлі (1938). Бібліотека К. налічувала 6700 назв, серед яких рукописи ХІ–XVI ст., 104 інкунабули (з них 11 не відомих у книгознавчій літературі), 1300 полоників – видань знаних польських друкарень XVI–XVII ст., 800 стародруків найвідоміших друкарень Європи, 4200 томів художньої літератури, бібліографічних видань, літератури з історії, окультизму. Разом із книгозбіркою надійшли блокноти К. з бібліофільськими записами збирача. Каталог інкунабул бібліотеки К., який не був опублікований через початок Другої світової війни, склали Р. Котуля, А. Єнджейовська: “Каталог інкунабул університетської бібліотеки у Львові. Набутки з 1923–1938 рр.” (Katalog inkunabułów Biblioteki Uniwersyteckiej we Lwowie. Przybytki z lat 1923–1938 (зберігається в бібліотеці Львівського університету). Інкунабули з колекції К. разом з іншими стародруками і рукописами бібліотеки Львівського університету (загальна кількість 40 тис. томів) 1943 були вивезені до Силезії. Решту зібрання К. як окрему колекцію інвентаризував бібліотекар Н. Білоцерківська під керівництвом А. Єнджейовської (1945). Зміна інвентарних номерів та запис зібрання К. у загальний фонд бібліотеки проведено у 1960-ті. Зберігається у відділі рукописних, стародрукованих та рідкісних книг ім. Ф. П. Максименка Наукової бібліотеки Львівського Національного Університету ім. І. Франка.

• 
  Ставок на річці Дзвіна
• 
  Капличка Фелінського
• 
  Джерело біля каплички
• 
  Греко-католицька церква
• 
  Іконостас церкви
• 
  Крипта Козєбродзьких

• Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — ISBN 966-528-197-6.