Дзюрдзів

Дзюрдзів (пол. Dziurdziów) — село в Польщі, у гміні Лісько Ліського повіту Підкарпатського воєводства, на перетині етнічних українських територій Лемківщини і Бойківщини. Населення — 193 особи (2011[1]).

Село
Дзюрдзів
пол. Dziurdziów
Церква с. Дзюрдзів

Координати 49°25′58″ пн. ш. 22°17′53″ сх. д.

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Ліський повіт
Гміна Лісько
Перша згадка 1480
Населення 193 особи (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 13
Поштовий індекс 38-604
Автомобільний код RLS
SIMC 0355602
GeoNames 772653
Дзюрдзів
Дзюрдзів (Польща)
Дзюрдзів
Дзюрдзів (Підкарпатське воєводство)

Історія

Ймовірно, назва походить від волоського імені Giurgiu — Юрій. Напевно, поселення існувало ще за часів Київської Русі на" русь-"кому праві.

Вперше згадується 19 грудня 1480 р., коли три брати з роду Баль поділили між собою власність після смерті батька Яна І Баля. За старшим братом Матяшом ІІ Балом записані села, серед яких і с. Дзюрдзів.

У 1919—1939 рр. — у складі Польщі. Село належало до Ліського повіту Львівського воєводства, у 1934—1939 рр. у складі гміні Гочiв.

15 вересня 1944 р. село було окуповано радянськими військами[2]. В 1945–1946 рр. частину українського населення було насильно депортовано в СРСР. Тих, які залишилися, у 1947 році вивезено в рамках Акції «Вісла», а на їх місце переселено поляків[3].

У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.

Церква Різдва Матері Божої

Попередня церква села була дерев'яна, вік будови якої невідомий, існувала вже в 1830 р.. Мурована церква збудована в 1899 р., освячена в 1900 р. Філіальна, належала до парафії в с. Гочів Балигородського деканату. В 1928 була частково перебудована. З 1945 р. стояла замкнена. З 1953 по 1956 рр. будівля церкви використовувалась, як магазин. У 1954 р. вівтар, 5 образів, 4 пари лавиць і 1 жирандоль було перевезено в церкву в с. Загочів'я. З 1966 р. будівлю церкви передали православному приходу. Біля церкви збудовано муровану дзвіницю на поч. XX ст. Церковний цвинтар використовується до цього часу. Збереглось кілька старих поховань і старі дерева.

Населення

На 1785 р. село мало 37.34 км² земельних угідь і в ньому проживало 121 греко-католиків, 19 римо-католиків і 10 юдеїв.

Кількість вірних, греко-католиків:

1840 — 230 осіб, 1859 — 294 осіб, 1879 — 266 осіб, 1899 — 377 осіб, 1926 — 543 осіб, 1936 — 565 осіб.

На 01.01.1939 у селі було 680 жителів, з них 630 українців-грекокатоликів, 40 українців-римокатоликів, 5 поляків і 5 євреїв[4].

Пам'ятки
  • Мурований дворик II-ї пол. XIX ст.
  • Церква Різдва Матері Божої (православна, до 1956 греко-католицька) 1899 р.

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][5]:

Загалом Допрацездатний
вік		 Працездатний
вік		 Постпрацездатний
вік
Чоловіки 110 28 70 12
Жінки 83 15 49 19
Разом 193 43 119 31

Примітки

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дзюрдзів

  1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. ВОВ-60 — Сводки. Архів оригіналу за 18 травня 2012. Процитовано 13 січня 2015.
  3. Bieszczady. Przewodnik dla prawdziwego turysty, Rewasz, Pruszków 2009, s. 289—290
  4. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 42.
  5. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.

Література
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.