Дидишко В'ячеслав Йосипович

В'ячеслав Йосипович Дидишко (10 березня 1949, поблизу Гомеля) — білоруський раніше радянський, шахіст; міжнародний майстер (1982), гросмейстер (1995). Математик-програміст. П'ятиразовий чемпіон Білорусі. Переможець Всесоюзних турнірів майстрів за участю шахістів Прибалтики та Білорусі (1973 і 1974). Найкращі результати в міжнародних турнірах: Бангалор (Індія; 1981) — 6-те; Мінськ (1982) — 8-9-те; Поляниця-Здруй (1983) — 1-ше місця.

В'ячеслав Дидишко
Країна  СРСР
 Білорусь
Народження 10 квітня 1949(1949-04-10) (72 роки)
Білорусь
Титул Міжнародний майстер (1982), Гросмейстер (1995)
Рейтинг ФІДЕ 2506 (травень 2018)
Піковий
рейтинг 		2587 (липень 2004)

Шахова кар'єра

1967 року єдиний раз у своїй кар'єрі виступив у фіналі чемпіонату СРСР, посівши в Харкові 42-ге місце серед 126 учасників (чемпіонат відбувся за швейцарською системою). Неодноразово здобував медалі чемпіонатів Білорусі, зокрема золоті в роках 1965, 1971, 1973, 1979, 1980, 1982 (разом з Петром Корзубовим), 1988, 1991 (разом з Євгеном Мочаловим), 1998, 1999 і 2006.

Виступив на кількох міжнародних турнірах, досягнувши успіхів, зокрема, в таких містах, як: Мінськ (1981, меморіал Олексія Сокольського, посів 2-ге місце позаду Валерія Чехова), Поляниця-Здруй (1983, Меморіал Рубінштейна, посів 1-ше місце)[1], Мінськ (1988, меморіал Сокольського, поділив 2-ге місце разом з Володимиром Маланюком, позаду Рустема Даутова), Братислава (1992, посів 1-ше місце), Берлін (1995, турнір Berliner Sommer, поділив 1-місце разом з Гадом Рехлісом, Матіасом Вальсом і Джонні Гектором), Острава (1998, посів 2-ге місце), Свідниця (2001, посів 1-ше місце), Рожнов-під-Радгощем (2002, поділив 1-місце разом з Андрієм Ковальовим), Чартак (2003, посів 1-ше місце), Свидниця (2003, поділив 1-ше місце разом з Лукашем Циборовським), Острава (2005, посів 1-ше місце) і Літомишль (2005/06, m. і 2006/07, поділив 1-ше місце).

Від початку 1990-х років належить до основних гравців збірної своєї країни. Між 1994 і 2006 роками взяв участь у всіх семи шахових олімпіадах, 1994 року в Москві здобув срібну медаль в особистому заліку на 5-й шахівниці[2]. Крім того, у 1992, 1997, 1999 і 2001 роках чотири рази брав участь у командних чемпіонатах Європи[3].

Починаючи з 2000 року є постійним учасником розіграшу клубного чемпіонату Польщі, у складі клубу AZS UMCS Люблін. Триразовий призер цих змагань: двічі срібний (2002, Любневіце[4] і 2006, Устронь[5]), а також бронзовий (2007, Устронь[6]).

2010 року здобув у Арко бронзову медаль чемпіонату світу серед ветеранів (гравців старших 60 років)[7].

Найвищий рейтинг Ело в кар'єрі мав станом на 1 липня 2004 року, досягнувши 2587 очок займав тоді 3-тє місце (позаду Олексія Александрова і Олексія Федорова) серед білоруських шахістів[8].

Книжки
  • Логика современных шахмат. Минск: Полымя, 1989. 362 с.

Зміни рейтингу
Зміни рейтингу Ело[9]

Примітки
  1. XXI Memoriał Akiby Rubinsteina Polanica Zdrój 1983. Архів оригіналу за 14 березня 2016. Процитовано 5 травня 2018.
  2. OlimpBase
  3. OlimpBase
  4. Ekstraliga, Lubniewice 2002
  5. Ekstraliga, Ustroń 2006
  6. Ekstraliga, Ustroń 2007
  7. Tamar Khmiadashvili and Anatoly Vaisser are World Senior Champions 2010
  8. Rating Progress Chart: Dydyshko, Viacheslav
  9. Рейтинг Ело зі списків ФІДЕ. Джерело: fide.com (дані з 2001 року), benoni.de, olimpbase.org (дані 1971—2001 років)

Джерела

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.