Чехов Валерій Олександрович

1975 року виборов титул чемпіона світу серед юніорів[1]. Був членом збірної Радянського Союзу, яка посіла 1-ше місце на командному чемпіонаті світу студентів 1976 року в Каракасі (здобув там само другу золоту медаль, в особистому заліку на 6-й шахівниці)[2]. У 1980, 1984 та 1991 роках тричі брав участь у фіналах чемпіонатів СРСР (най кращий результат: Львів 1984, 16-те місце). 1982 року виборов титул чемпіона РРФСР.

До інших успіхів Валерія Чехова належать перемоги або поділи 1-го місця, зокрема, в таких містах, як:

• Мінськ (1981, меморіал Олексія Сокольського),
• Львів (1983, меморіал Олександра Котова),
• Іркутськ (1983, півфінал чемпіонату СРСР, разом з Смбатом Лпутяном і Олександром Черніним),
• Барселона (1984),
• Берлін – двічі (1984, 1986),
• Росток (1985),
• Дрезден (1985, разом з Сергієм Смагіним),
• Лейпциг (1988),
• Москва (1988, турнір B, разом з Олексієм Дрєєвим),
• Крумбах (1991, разом з Григорієм Серпером та Ігорем Глеком),
• Ефоріє (2001, разом із зокрема, Константіном Іонеску, Віталієм Куніним, Васіле Сандуляком і Дмитром Свєтушкіним).

1990 року в складі клубу "Piast" Слупськ виграв срібну медаль клубного чемпіонату Польщі, тоді як в 1994 році – у складі клубу "Górnika" Забже – бронзову.

Найвищий рейтинг Ело в кар'єрі мав станом на 1 січня 1992 року, досягнувши 2550 очок ділив тоді 42-46-те місце серед радянських шахістів[3].

Є автором випущеної в 1994 році книги про варіант Свєшнікова в сицилійському захисті (німецькою мовою Sizilianisch, Sweschnikow-Variante richtig gespielt, ISBN 3-89168-044-9)[4].

• W.Litmanowicz, J. Giżycki, "Szachy od A do Z", tom I, Warszawa 1986, str. 172
• ChessBase Megabase 2008

• Особова картка Валерія Чехова на сайті ФІДЕ
• Партії Валерія Чехова в базі Chessgames
• Особова картка Валерія Чехова на сайті 365chess.com