Динарське нагір'я
Динарське нагір'я, також відоме як Динарські Альпи (хорв. Dinarsko gorje, серб. Динарске планине, словен. Dinarsko gorstvo, італ. Alpi Dinariche) — нагір'я на північному заході Балканського півострова займає терени Словенії, Хорватії, Боснії та Герцеговини, Сербії, Чорногорії та Албанії.
Динарське нагір'я | ||||
Орен в Которській бухті найбільш сильно карстована частина Динарських Альп | ||||
Країни | Албанія, Боснія і Герцеговина, Хорватія, Чорногорія, Сербія, Словенія | |||
---|---|---|---|---|
Межі | Юлійські Альпи | |||
Геологія | осадові | |||
Період | Мезозой | |||
Довжина | 645 км, NW-SE | |||
Найвища точка | ||||
- координати | 42°26′30″ пн. ш. 19°48′45″ зх. д. | |||
- висота | 2694 м | |||
Топографія Динарських Альп | ||||
Динарське нагір'я у Вікісховищі |
Тягнеться на 650 км від Юлійських Альп на півночі до річки Дрина на півдні, ширина від 60 до 230 км. На сході обмежене Середньодунайською рівниною і долиною річки Ібар. Прибережна, найвища, частина уривається до Адріатичного моря. Найвищі гори Динарських Альп — гори Проклетіє (пік Ясерце, 2692 м), на кордоні східної Чорногорії та північної Албанії.
Динарські Альпи названо на честь гори Динара (1913 м), відомий пік в центрі гірського пасма на кордоні Хорватії з Боснією і Герцеговиною.
Геологія
Західна частина складена переважно мезозойськими вапняками, в яких широко представлені карстові форми рельєфу (полья, каррові поля, зникаючі річки). Вище 2000 м в горах є сліди стародавнього зледеніння.
Четвертинне зледеніння відносно мало завдало прямого геологічного впливу на Балканах. Постійних льодовиків не було, тільки найвищі вершини Дурмітор, Орен та Прень мають льодовикові долини і морену до висоти 600 м і пасмо Проклетіє має свідчення великого зледеніння.
У східній частині поширені сланці та пісковики палеозою, вулканічні та метаморфічні породи.
Клімат
Клімат в прибережних районах субтропічний середземноморський, в східних районах — перехідний від помірного континентального до середземноморського. Літо тепле (середні температури липня 15, 20°C), в горах зима холодна (температура до -18°C), зі снігопадами, в долинах і улоговинах — помірно холодна (середні температури січня -2, -4°C), в прибережних районах зима м'яка (середня температура січня від 2 до 8°C). Опади на півночі випадають головним чином восени і зимою (на приморських схилах 1000—3000 мм на рік)
Ліси
У нижній частині приморських схилів зустрічаються чагарники та ліси з жорстколистними вічнозеленими видами, на верхній частині схилів і на вершинах переважають безлісі карстові пустки. На сході гори покриті дубовими, буковими та хвойними лісами.
Корисні копалини
У західній частині нагір'я розробляються родовища бокситів і бурого вугілля, в східній — руд заліза, міді, олова, марганцю, сурми тощо.
Джерела
- ДИНАРСЬКЕ НАГІР'Я // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Дзеркало Української радянської енциклопедії // leksika.com.ua
Посилання
- Динарські гори // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Discover Dinarides Project
- Environment for People in the Dinaric Arc Project
- Via Dinarica Trail - Mega-trail across highest peaks of Dinaric Alps