Дихне Євгеній Григорович

У 2017—2019 роках Євгеній Дихне займав посаду першого заступника генерального директора Державного Підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (ДП МА «Бориспіль»). З 2014 по 2017 рік виконував обов'язки генерального директора ДП МА «Бориспіль»[1][4][5][6].

Міністерство інфраструктури України[7], як уповноважений орган управління ДП МА «Бориспіль» відзначило, що під керівництвом Є.Г. Дихне держпідприємство завершило 2015 рік з рекордним прибутком, підвищило у два рази суму відрахувань до бюджету, вчасно виконало всі кредитні зобов’язання, привело звітність до реального стану справ, а також забезпечило порозуміння між аеропортом та базовою авіакомпанією. Ці факти стали важливими здобутками авіаційної галузі України у 2015 році, що було відмічено у «Звіті про виконання програми діяльності Уряду 2015 року»[8]. За підсумками роботи ДП МА «Бориспіль» у 2016 році, під керівництвом Євгенія Дихне головний аеропорт країни завершив з новими рекордними показниками зростання пасажиропотоку, прибутковості та відрахувань до держбюджету[1].

Посів 2-гу сходинку рейтингу «ТОП-100. Кращі менеджери України» за підсумками 2016 року[9].

Громадський діяч, голова Авіаційного комітету при Торгово-промисловій палаті України[1].

Член Громадської ради при Державній Авіаційній службі України від авіаційного комітету ТППУ[1].

Випускник Київської Школи Державного Управління імені Сергія Нижного та Aspen Institute Kyiv.

Другу освіту за фахом «Організація перевезень і управління на повітряному транспорті» отримав у Національному авіаційному університеті (м. Київ) та захистив диплом за темою «Оптимізація пропускної спроможності аеропорту».

Першу освіту за фахом «Вагонобудування та вагонне господарство» отримав у інституті інженерів залізничного транспорту (м. Дніпропетровськ) у 1988 році.

З вересня 2019 року обіймає посаду президента авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України»[10].

У 2017 році призначений на посаду першого заступника генерального директора ДП Міжнародний аеропорт «Бориспіль».

З вересня 2014 року — виконувач обов’язки генерального директора аеропорту. За результатами першого року роботи під керівництвом Дихне Є.Г., аеропорт «Бориспіль» досяг значних позитивних результатів, а саме: вийшов на прибутковість, подвоїв суму відрахувань до бюджету, почав повертати кредити попередніх років. Вперше за три роки було забезпечено суттєве зростання пасажиропотоку[11], в аеропорт почали залучатися нові авіаперевізники[12], завдяки зростанню продуктивності праці була піднята заробітна платня працівникам аеропорту.

У 2013—2014 роках працював директором з організації пасажирських перевезень Державної адміністрації залізничного транспорту України («Укрзалізниця»), де брав активну участь у реформі «Укрзалізниці», займався стратегією підприємства та управлінням пасажирського господарства.

Під його керівництвом, як директора державного підприємства «Управління капітального будівництва Національної академії медичних наук України» в умовах хронічної затримки фінансування з держбюджету були виконані будівельні роботи на десятках об’єктів НАМН України.

З 2009 по 2013 рік на посаді заступника начальника головного пасажирського управління «Укрзалізниці», реалізував кілька важливих проектів: впровадження програми швидкісного руху, модернізація рухомого складу (500 сучасних вагонів та 14 електропоїздів), підготовка залізничної інфраструктури до Євро-2012, створення системи електронного продажу квитків та підвищення комфорту на українських залізничних вокзалах.

З листопада 2008 по березень 2009 року працював заступником директора Державного підприємства «Розрахунковий центр Міністерства транспорту та зв’язку України».

У 2007—2008 роках, працюючи  у ДАП «Львівські авіалінії» на посаді заступника генерального директора, а згодом генерального директора, домігся суттєвого скорочення заборгованості держпідприємства, зберіг пільговий склад та запровадив нові авіарейси.

До 2007 року працював у декількох компаніях у приватному бізнесі.

У грудні 2019 року визнаний одним із 100 найвпливовіших українців за рейтингом видання «Фокус»[13]. Наприкінці 2019 року разом з командою топ-менеджменту МАУ ініціював оптимізацію маршрутної мережі авіакомпанії з метою зниження надлишкових витрат та виведення компанії на беззбитковість у 2020 рік з подальшим стабільним розвитком[14].

Зокрема, було відмінено збиткові рейси до Алмати, Пекіна та Бангкока на підставі невиправданих витрат на рейсах через необхідність обльоту територій Російської Федерації[15]. В період 2014—2019 років через нерівноправні умови ведення бізнесу (обліт території Російської Федерації на східному плечі мережі, який серед конкурентів на маршруті здійснювала виключно авіакомпанія МАУ) авіакомпанія втратила близько $216 млн. У результаті заходів з перегляду програми польотів МАУ вже на початку 2020 року залучила понадпланові надходження у $11 млн.

У період повного локдауну регулярних польотів в Україні та за її межами навесні 2020 року Євгеній Дихне у статусі Президента МАУ спільно із командою менеджменту реалізував антикризову програму з реструктуризації видатків, оптимізації штату та мінімізації витрат авіакомпанії. Це дозволило знизити обов’язкові щомісячні операційні витрати МАУ майже втричі, водночас, вивільнивши близько 1 тисячі людей. Скорочення людей Євгеній назвав найбільшою втратою інтелектуального потенціалу компанії та держави в цілому, оскільки це висококваліфіковані працівники із відповідним досвідом роботи[16][17].

З моменту часткового відновлення регулярних польотів авіакомпанії в червні 2020 року роботу компанії будо спрямовано на гнучке та короткострокове планування мережі польотів, з урахуванням частих ситуативних змін правил в’їзду іноземними країнами протягом 2020 року.

Компанії вдалося вистояти в кризових умовах за відсутності будь-якої підтримки з боку держави виключно за рахунок управлінських рішень: перерозподілу фінансового тиску на витратні статті, скороченню штату, переведення значної частини колективу на віддалену роботу тощо. Перелічені стратегічні кроки забезпечили МАУ можливість конкурентної діяльності на авіаринку незважаючи на збитки у близько $60 млн, завдані кризою пандемії 2020 року[18].

У 2021 році завдяки виваженій політиці менеджменту МАУ з оптимізації витрат та адаптування бізнесу до тривалих обмежень авіаперевезень через вплив пандемії Covid-19 у 2020-2021 рр. став можливим вихід компанії на позитивну фінансову динаміку. За підсумками першого півріччя 2021 року чистий прибуток МАУ склав 21,7 млн грн. При цьому, показник EBITDA був зафіксований на рівні 1,1 млрд грн.

У травні 2017 року посів 2-гу сходинку рейтингу «ТОП-100. Кращі менеджери України» від видання Delo.UA[9].

У 2017 році призначений на посаду першого заступника генерального директора Державне підприємство «Міжнародний аеропорт "Бориспіль"»[19].

У 2014—2015 роках на посаді в.о. генерального директора державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», провів ефективну роботу з виправлення помилок попереднього керівництва аеропорту та вивів ДП з довготривалої кризи.

Про це свідчили результати аудиторської перевірки за міжнародними стандартами за результатами діяльності аеропорту «Бориспіль» у 2013-2015 рр. Відповідний аудиторський висновок підписала компанія BDO, член «великої п’ятірки» аудиторських компаній.

За результатами 2015 року, держпідприємство вперше за три роки стало прибутковим, отримавши понад 700 млн грн прибутку. Прибуток аеропорту «Бориспіль» у 2015 році становив 540,2 млн грн, тоді як у 2014 році зафіксовано збиток у розмірі 513,3 млн грн, а у 2013 році – збиток у розмірі 77,4 млн грн[11].

Такого результату вдалося досягти завдяки низці ефективних управлінських рішень[20]. В кінці 2014 року команда Є.Г. Дихне проаналізувала стан аеропорту, та дійшла висновку, що в 2010—2014 роках аеропорт розвивалося екстенсивно з акцентом на гігантоманію і недоцільне витрачання коштів. Політика попереднього керівництва ускладнила стосунки з базовими перевізниками аеропорту «Бориспіль», що створило перешкоди на шляху перетворення аеропорту у міжнародний транзитний вузол - хаб[21][22][23].

Вже на початку 2015 року держпідприємство отримало 467 млн. грн прибутку та продемонструвало зростання обсягів пасажироперевезень. За результатами діяльності у 2015 році загальне зростання пасажиропотоку становило як на міжнародних – 6,7 млн. (+5,6%), так і на внутрішніх – 578 тис. (+5,5%) напрямках. Завдяки реалізації комплексу заходів із розвитку транзитного потенціалу аеропорту, та  злагодженій роботі із базовим авіаперевізником у 2015 році аеропорт «Бориспіль» збільшив на 69% кількість транзитних пасажирів - до 774 739 осіб[24].

Загалом, із головного аеропорту України за рік було здійснено 68 734 рейсів: 61 605 — міжнародних, та 7129 — внутрішніх. Загальна кількість оброблених вантажів становила 25 036 тонн (-0,7%), пошти — 5 062 тонн (+2,4%).

Відтік авіакомпаній з аеропорту був зупинений[25]. Багато з них збільшили частоту рейсів з «Борисполя». Оптимізація операційної діяльності авіакомпаній та реалізація комплексу заходів з удосконалення діяльності аеропорту дозволила авіакомпаніям протягом 2015 року скоротити час обслуговування та підвищити коефіцієнт завантаженості повітряних суден на 6,5% - до 79,5%.

Іншим ключовим напрямком роботи його команди стало підвищення якості послуг аеропорту[26][27].

За кілька місяців у «Борисполі» завершили реконструкцію зони внутрішніх рейсів в терміналі D, і перевели під його дах обслуговування внутрішніх та міжнародних рейсів.

В аеропорту відкрили численні ресторани, нові дитячі ігрові зони, кімнати для пасажирів з дітьми, пункти зарядки мобільних пристроїв, впровадили нові сервіси - від онлайн реєстрації до прискореного проходження формальностей, впорядкували роботу автобусів і таксі[28][29]. Від цих послуг аеропорт вперше почав отримувати прибуток[30][31].

У 2013—2014 роках на посаді директора з організації пасажирських перевезень Державної адміністрації залізничного транспорту України, брав активну участь у реформуванні національного перевізника. Під його керівництвом, було проведено результативну роботу з модернізації рухомого складу залізничного транспорту з активним залученням вітчизняних виробників.

Під час роботи на посаді заступника начальника Головного пасажирського управління «Укрзалізниці» у 2009—2013 роках, реалізував низку кроків у напрямку підвищення комфорту на українських вокзалах, ініціював впровадження програми швидкісного руху. Ним була проведена модернізація рухомого складу залізниці, завдяки чому «Укрзалізниця» отримала приблизно 500 сучасних вагонів та 14 електропоїздів. Також було впроваджено систему електронного продажу квитків та відбувалася підготовка залізничної інфраструктури до Євро-2012.

В умовах хронічної затримки фінансування з держбюджету протягом 2013 року, спромігся організувати виконання запланованих будівельних робіт на десятках об’єктів НАМН України.

У 2007–2008 роках розробив стратегію виведення підприємства з кризового стану, відновив льотну придатність, зберіг пілотний склад, запровадив нові рейси та домігся суттєвого зниження заборгованості.