Дмитренки (Богуславський район)

Дмитре́нки село в Україні, у Білоцерківському районі Київської області. До сільської ради також належать села Гута й Коряківка.

село Дмитренки
Країна  Україна
Область Київська область
Район/міськрада Білоцерківський район
Громада Медвинська сільська громада
Основні дані
Засноване 1600
Населення 321
Площа 1,8 км²
Густота населення 248,33 осіб/км²
Поштовий індекс 09750
Телефонний код +380 4561
Географічні дані
Географічні координати 49°25′17″ пн. ш. 30°51′51″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
163 м
Місцева влада
Адреса ради 09750, Київська обл., Богуславський р-н, с. Дмитренки
Карта
Дмитренки
Дмитренки
Мапа

Загальна інформація

Село Дмитренки розташоване за 80 кілометрів на південь від районного центру — міста Біла Церква. Площа села — 239 га. Станом на 01.01.2012 року в селі мешкав 321 житель, було 246 приватних господарств: 156 господарств постійного населення та 90 господарств сезонного населення. Село газифіковане, є діючий водопровід, яким користуються школа та 27 приватних господарств. У селі є навчально-виховний комплекс: школа — дитячий сад, у якому 2012 року навчалися 35 дітей, сільська рада, фельдшерський пункт, будинок культури, бібліотека, поштове відділення, два магазини. Працюють дві станції стільникового зв'язку ПрАТ «Київстар» та ПрАТ «МТС Україна». Усі землі для ведення товарного виробництва орендує СТОВ «Щербашенське», контора якого знаходиться в селі Медвині.[1]

Географія та сільський туризм

Через село Дмитренки протікають річки Реп'яшка та Хоробра, на території села є 4 ставки, навкруги розкинулись поля й ліси, територія села горбиста. Мальовничі краєвиди й затишний відпочинок на лоні природи дали початок розвитку зеленого туризму на селі — садиба «Калиновий кущ» організовує відпочинок для туристів.[1][2]

Історія

Відомо, що раніше тут жили скіфи — 3 групи скіфських курганів розташовані в лісі біля села й відомі як «Медвинська Група курганів».[1]

Назва села Дмитренки походить, за переказами, від імені першого поселенця Дмитра. Село засновано в 16 столітті. Через горбисту місцевість і ліси селяни в давні часи були малоземельними й жили дуже бідно.[1]

1727 року в селі було побудовано Свято-Покровську церкву. Священиком тоді був отець Даміан, посвячений у Переяславі. 1741 року в селі було 40 дворів. З 1744 священиком став уніат Матвій Тарасенко. 1748 року дерев'яний храм було повністю перебудовано.[3]

Після скасування Гетьманщини з 1796 року Дмитренки належали Медвинській волості Богуславського, а з 1844 року Канівського повіту Київської губернії.

До скасування кріпацтва село належало графам Браницьким, на заході села — на Дмитренській Гуті — існував скляний завод. 1859 року в селі мешкали 1294 особи.[3]

З 1847—1883 роки в церкві Покрова Пресвятої Богородиці священиком був Моїсей  Іродіонович  Пясецький. Також були причетник та просвирня. Серед прихожан було 830 чоловіків та 840 жінок, також у селі мешкало 36 євреїв. Таким чином, населення території сільського приходу (разом із Гутою) налічувало 1706 осіб. У церковно-приходській школі навчалися 15 хлопців. Дерев'яний храм був у поганому стані, а церква мала близько 38 десятин землі.[4] Клірові відомості, метричні книги, сповідні розписи церкви Покрова Пресвятої Богородиці с. Дмитренки (приписні прис. с.* Гута Дмитринська) Богуславського, з 1846 р. Канівського пов. Київської губ. зберігаються в ЦДІАК України. http://cdiak.archives.gov.ua/baza_geog_pok/church/dmyt_002.xml

1890 року в селі було збудовано першу шкільну хатину, де дітей став навчати вчитель, а до цього селян навчав дяк.[1]

За даними перепису 1897 року у Дмитренках мешкала 1241 особа (595 чоловіків та 646 жінок, православних — 1215).[5]

1909 року було збудовано 3-класну школу, яку відвідували 35-40 учнів.[1]

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 519 жителів села[6], село потрапило на «чорну дошку».

Протягом Німецько-радянської війни боїв у селі не було. В 1944 році в приміщенні Дмитренківської школи був шпиталь для поранених бійців Корсунь-Шевченківської битви. 29 померлих від ран солдат похоронено у братській могилі в центрі села. Також у центрі села є меморіал Слави, де увічнено імена 203 жителів сіл Дмитренки, Гута, Коряківка, які загинули на фронтах війни.[1]

Кінець 1980-х — початок 1990-х років минулого століття став періодом активного розвитку села. Побудовано 10 житлових будинків із господарськими будівлями та 4 2-поверхові 8-квартирні будинки для спеціалістів та колгоспників. Побудовано дороги з твердим покриттям, гаражі, комори, тік, контору, ряд об'єктів соціальної інфраструктури села, проведено водопровід, газифіковано село. Більше 200 чоловік працездатного населення працювали в полях та на тваринницьких фермах колгоспу, працював колгоспний дитячий садок.[1]

Див. також

Джерела

  1. Дмитренки на сайті Богуславської РДА http://boguslav-rda.gov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=349
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 17 липня 2014. Процитовано 7 січня 2014.
  3. Л. Похилевичъ. Сказанія о населенныхъ мѣстностяхъ Кіевской губерніи. — Кіевъ, 1864. — С. 551-552, 567. http://www.myslenedrevo.com.ua/ru/EStore/Local/1864Poxylevych.html
  4. Памятная книжка Кіевской епархіи. — Кіевъ, 1882. — II. Статистическіе списки церквей Кіевской епархіи. — С. I-III, 91-92. http://ua.bookfi.org/book/1476527 Архівовано 7 січня 2014 у Wayback Machine.
  5. Населенныя мѣста Россійской имперіи въ 500 и болѣе жителей. — С.-Петербургъ, 1905. — С. 81. http://book-old.ru/BookLibrary/00100-Statistika-Rossii/1905.-Naselennyie-mesta-Rossiyskoy-Imperii-v-500-i-bolee-zhitele.html Архівовано 6 січня 2014 у Wayback Machine.
  6. Дмитренки. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.

Цікаві посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.