Дмитро Свєтушкін

Кілька разів представляв Молдову на чемпіонаті Європи та світу серед юніорів у різних вікових категоріях, найкращий результат показавши 1999 року в Єревані, де на ЧС до 20 років поділив 5-8-ме місце (разом із, зокрема, Павелом Блемом)[3]. Невдовзі увійшов до чільної когорти молдовських шахістів. Неодноразово грав за національну збірну на командних турнірах, зокрема: вісім разів на шахових олімпіадах (2000, 2002, 2004, 2006, 2008, 2010, 2012, 2014)[4] і на командному чемпіонаті Європи (2011)[5].

Досягнув низки успіхів на міжнародних турнірах, перемігши або поділивши 1-ші місця, зокрема, в таких містах, як:

• Дюла (1999),
• Турда (2001),
• Ефоріє (2001, разом із зокрема, Константіном Іонеску, Віталієм Куніним, Васіле Сандуляком і Валерієм Чеховим),
• Патри (2002, разом з Андреєм Істрецеску),
• Агіос-Кірікос — тричі (2002, разом з Андрієм Ричаговим і 2004 і 2005),
• Бухарест — двічі (2003, 2005),
• Гамбург (2004, разом з Зімоном Куміном),
• Нікея (2005, разом з Мілошом Павловичем і Ніколозом Манагадзе),
• Саратов (2005, разом з Борисом Савченком),
• Кавала (2006, разом зі Стеліосом Халкіасом і Юрієм Дроздовським),
• Олімпус-Рив'єра (2006, разом з Михайлом Стояновичем),
• Гап (2008),
• Корбах (2008),
• Вандевр-ле-Нансі (2008, разом з Крістіаном Бауером),
• Ретимно (2009, разом із зокрема, Киванчем Хазнедароглу, Максимом Туровим, Ельшаном Мораді і Антоанетою Стефановою),
• Палаїохор (2010, разом з Юрієм Криворучком і Олександром Зубарєвим),
• Айнгаузен (2011),
• Вертерце (2011),
• Імперія (2011),
• Нікея (2011),
• Меморіал Борислава Костіча (2012).

Примітка: Список успіхів неповний (доповнити від 2011 року).

Найвищий рейтинг Ело в кар'єрі мав станом на 1 листопада 2011 року, досягнувши 2621 очок займав тоді 3-тє місце (позаду Віктора Бологана і Віорела Йордаческу) серед молдовських шахістів[6].

Очолював Раду тренерів Федерації шахів Молдови, був тренером чоловічої збірної Молдови[7].

Загинув 4 вересня 2020, у віці 40 років в результаті падіння з вікна своєї квартири на шостому поверсі, де мешкав разом з матір'ю[9]. Одна з основних версій загибелі — самогубство[10].

• ChessBase Megabase 2008

• Особова картка Дмитра Свєтушкіна на сайті ФІДЕ
• Партії Дмитра Свєтушкіна в базі Chessgames
• Особова картка Дмитра Свєтушкіна на сайті 365chess.com
• Виступи на шахових олімпіадах
• Виступи на командних чемпіонатах Європи
• Дмитрий Светушкин (1980-2020): Три прощания. chess24. 10.09.2020.