Дмитрівка (Барвінківський район)
Дми́трівка — село в Україні, у Барвінківському районі Харківської області. Населення становить 533 осіб. Орган місцевого самоврядування — Іванівська Друга сільська рада.
село Дмитрівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Харківська область |
Район/міськрада | Барвінківський район |
Рада | Іванівська Друга сільська рада |
Код КАТОТТГ | UA63040030200091404 |
Облікова картка | Дмитрівка |
Основні дані | |
Засноване | 1927 |
Населення | 533 |
Площа | 1,62 км² |
Густота населення | 329,01 осіб/км² |
Поштовий індекс | 64711 |
Телефонний код | +380 5757 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°08′33″ пн. ш. 36°40′23″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
91 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 64713, Харківська обл., Барвінківський р-н, с-ще Іванівка, вул. Шкільна, 22 |
Сільський голова | Лірник Василь Миколайович |
Карта | |
Дмитрівка | |
Дмитрівка Дмитрівка | |
Мапа | |
Географія
Село Дмитрівка розташоване на лівому березі річки Берека, на протилежному березі річки знаходиться село Українка.
Село знаходиться за 60 км від районного центру і залізничної станції Барвінкове, за 120 км від м. Харків, до найближчої залізничної станції Краснопавлівка — 35 км. В населеному пункті у 179 дворах проживає 529 чол. населення.
Історія
Перші відомості про село зустрічаємо за 1750 рік. За однією з версій, ці землі царською милістю були подаровані за видатні заслуги Дмитрію Солунському, де він і поселив кріпаків, бо навколишня багата природа останньому дуже припала до вподоби.
Ще до заснування поселення в 1735 році в цій місцевості проходив ланцюг укріплень для захисту південних кордонів Росії від нападів кримських татар. Про це нагадують нині старі сторожові кургани, що оточують Дмитрівку.
В 60 роках XIX ст. в Дмитрівці поселився поміщик Герасим Косіков, який разом з фабрикантом Іларіоновим побудували цукровий завод, а також цех з переробки риби. Ці переробні підприємства були десь у 1914 році продані синами пана Косікова й демонтовані.
У 1732 році в селі на кошти поручика Толева була збудована дерев'яна однопрестольна Покровська церква, яка була перебудована на кошти прихожая. Згоріла в 1941 році.
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР в 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв в Червоній Балці та Дмитрівці — 62 людини[1].
130 радянських солдат, що загинули під час німецько-радянської війни, нині покояться в братській могилі, над якою в 1995 році було зведено пам'ятник-меморіал.
Економіка
- В селі є молочно-товарна, свино-товарна і вівце-товарна ферми, машинно-тракторні майстерні.
Культура
- Школа
- Клуб
Пам'ятки
- Археологічною пам'яткою вважається курган на західній околиці села. А вздовж північної околиці тягнеться ланцюг з 10 курганів висотою 1,3—5 м.
- На північ від села знаходяться залишки Української оборонної лінії.
- Ентомологічний заказник місцевого значення «Красногірський». Заповідна ділянка розміщена на схилах степової балки південної експозиції. Рослинний покрив утворює асоціації кустарникових (з карагани чагарникової, терену) і ковильно-разнотравних степів з участю видів ковили, типчаку, маренки рожевої, волошки східної, оману шорсткого, видів щавелю, зопнику, астрагалу. В заказнику мешкають більше 20 видів бджолиних: антофори, мелітти, евцери, андрени, галікти, джмелі степові та ін. Серед них — представники Червоної книги України — рофітоідес сірий, мелітурга булавовуса, джміль вірменський[2]
Примітки
- Мартиролог. Харківська область, ст. 394—395
- Красногірській. Ентомологічній заказник місцевого Значення[недоступне посилання з квітня 2019]