Дніпровка (Джанкойський район)

Дніпро́вка (до 1945 року Чокракли-Шейх-Елі, крим. Çoqraqlı Şeyh Eli) село Джанкойського району Автономної Республіки Крим. Населення становить 2225 осіб. Орган місцевого самоврядування - Мирнівська сільська рада. Розташоване в центрі району.

село Дніпровка
Країна  Україна
Регіон Автономна Республіка Крим
Район/міськрада Джанкойський район
Рада Мирнівська сільська рада
Код КАТОТТГ UA01060290020059939
Облікова картка Дніпровка 
Основні дані
Населення 2 225
Поштовий індекс 96181
Телефонний код +380 6564
Географічні дані
Географічні координати 45°43′00″ пн. ш. 34°21′53″ сх. д.
Місцева влада
Адреса ради 96180, АРК, Джанкойський район, с. Мирнівка, вул. Інтернаціональна, 39
Карта
Дніпровка
Дніпровка
Мапа

 Дніпровка у Вікісховищі

Сучасний стан

В селі 8 вулиць і 5 провулків, входить до складу радгоспу «Мічурінець». В селі є 1 магазин, АЗС, пам'ятник загиблим у німецько-радянській війні. Село має 714 дворів, у Дніпровці перебувають 2 відділення радгоспу "Мічурінець», Джанкойська експедиція глибокого буріння «Кримнафтогазрозвідка», Спецавтобаза тресту овочево-молочних радгоспів Кримської області [1].

Географія

Розташоване в безпосередній близькості від Джанкою. Межею між селом і містом служить дренажна система, висота центру села над рівнем моря - 15 м [2].

Історія

Перша документальна згадка села зустрічається в Камеральному Описі Криму ... 1784 року, судячи з якого, в останній період Кримського ханства Кереклі Шейхелі входило до Аргинський кадилик Карасубазарського каймакамства [3]. Після приєднання Криму до Російської імперії (8) 19 квітня 1783 [4], (8) 19 лютого 1784, на території колишнього Кримського Ханства була утворена Таврійська область і село було приписане до Перекопського повіту [5]. Після Павловських реформ, з 1796 по 1802 рік, входило в Перекопський повіт Новоросійської губернії [6]. За новим адміністративним поділом, після створення 8 (20) жовтня 1802 Таврійської губернії [7], Чокракли-Шейх-Елі був включений до складу Кокчора-Киятської волості Перекопського повіту.

За Відомостями про всі селища в Перекопському повіті... від 21 жовтня 1805 року, у селі Чокракли-Шейх-Елі числилося 11 дворів, 87 кримських татар, 4 кримських циган та 2 ясир [8]. На військово-топографічній карті 1817 року село Чокракли-Шейх-Елі позначене з 25 дворами [9]. Після реформи волосного поділу 1829 село, згідно «Відомості про казенні волості Таврійської губернії 1829», залишили у складі Кокчоракіятської волості [10].

На карті 1842 Чокракли-Шейх-Елі позначене з 20 дворами [11].

У «Списку населених місць Таврійської губернії за відомостями 1864 року» , складеному за результатами VIII ревізії 1864 року, Чокракли-Шейх-Елі - власницьке татарська село з 8 дворами, 20 жителями і мечеттю при колодязях[12]. Згідно «Пам'ятної книжки Таврійської губернії за 1867 рік» , село Чокракли-Шейх-Елі було покинуте жителями в 1860-1864 роках, внаслідок еміграції кримських татар, особливо масової після Кримської війни 1853- 1856 років, в Туреччину [13] і залишалася в руїнах [14] і, якщо на триверстовій мапі 1865 роки село ще позначене [15], то на карті, з коректурою 1876 року його вже немає [16].

Після земської реформи 1890 року[17] село віднесли до Богемської волості. Згідно «... Пам'ятно] книжки Таврійської губернії за 1892 рік» , Чокракли-Шейх-Елі числилися в складі Богемської волості, але ніяких даних про село, як про що не входила ні в одне сільське суспільство, крім назви, не наведено [18]. За «... Пам'ятною книжrj. Таврійської губернії за 1900 рік» в селищі Чокракли-Шейх-Елі, приписаному безпосередньо до волості (у приватному володінні Дуранте), вважалося 138 жителів у 11 дворах [19]. У Статистичному довіднику Таврійської губернії. Ч.1-а. Статистичний нарис, випуск четвертий Перекопський повіт, 1915 рік "', у Богемській волості Перекопського повіту значиться хутір Чокракли-Шєїх-Елі [20]. Час заселення кримських німців поки не встановлено, відомо, що в 1915 році їх було 84 людини [21].

Після встановлення в Криму Радянської влади, за постановою Кримревкома від 8 січня 1921 № 206 «Про зміну адміністративних кордонів» була скасована волосна система і в складі Джанкойського повіту був створений Джанкойський район [22]. У 1922 році повіти перетворили в округу [23]. 11 жовтня 1923 року, згідно з постановою ВЦВК, до адміністративний поділ Кримської АРСР були внесені зміни, у результаті яких округи були ліквідовані, основний адміністративною одиницею став Джанкойський район [24] і село включили до його складу. Згідно Списку населених пунктів Кримської АРСР за Всесоюзним переписом від 17 грудня 1926 року, Чокракли-Шєїх-Елі входило до складу Мар'їнської сільради Джанкойського району [25], населення складало 171 чоловік, з яких було 146 німців, діяла початкова школа [21]. До 1940 року село, вже під назвою Шейх-Елі, було центром сільської ради [26]. Незабаром після початку німецько-радянської війни, за секретною постановою № СЕ-75 Ради з евакуації від 15 серпня 1941 року, 18 серпня 1941 року, кримські німці були вислані спочатку в Ставропольський край, а потім в Сибір та північний Казахстан [27]. У 1944 році, після Вигнання нацистських окупантів з Криму, згідно Постанови ДКО № 5859 від 11 травня 1944, 18 травня кримські татари з села також були депортовані в Середню Азію [28], а 12 серпня 1944 рокубуло прийнято постанову № ГОКО-6372с «Про переселення колгоспників у райони Криму» [29] і у вересні 1944 року в район приїхали перший новосели (27 сімей) з Кам'янець-Подільської та Київської областей (на початку 1950-х років пішла друга хвиля переселенців з різних областей України [30]). Указом Президії Верховної Ради РРФСР від 21 серпня 1945 Шейх-Елі перейменували в Висілки та Шейх-Елінську сільраду, відповідно, у Висилківську [31]. З 25 червня 1946 Висилки в складі Кримської області РРФСР [32], а 26 квітня 1954 Кримська область була передана зі складу РРФСР до складу УРСР [33].

6 квітня 1963 Висилки перейменували в Дніпровку [34] (згідно з довідником «Кримська область. Адміністративно-територіальний поділ на 1 січня 1968» у період з 1954 по 1968 рік [35]). Час скасування сільради поки не встановлено, відомо, що на 1977 він ще існувала [36].

Примітки

  1. Міста і села України, 2009, Миронівська сільрада.
  2. Днепровка. Фото-планета. Процитовано 18 грудня 2014.
  3. Лашков Ф. Ф. каймаканства і в оних каймаканамі хто складається. // Камеральний опис Криму, 1784 года. — 1888.
  4. Гржибовська, 1999, Маніфест про прийняття півострова Кримського, острова Тамані і всієї Кубанської сторони під російську державу. 1783 с. 96.
  5. Гржибовська, 1999, Указ Катерини II про утворення Таврійської області. 8 лютого 1784, стор. 117.
  6. Про новий поділі Держави на Губернії. (Саме, даний Сенату.)
  7. Гржибовська, 1999, З Указу Олександра I Сенатові про створення Таврійської губернії, с. 124.
  8. Лашков Ф. Ф. Відомість про всіх селищах в Перекопському повіті перебувають з показанням в якій волості скільки числом дворів і душ ... від 21 жовтня 1805. // Известия таврійської вченої комісії, т. 26. Стор. 115. — 1897.
  9. Карта Мухіна 1817 року. Археологічна карта Криму. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 19 березня 2015.
  10. Гржибовська, 1999, Відомість про казенних волостях Таврійської губернії 1829 с. 136.
  11. Карта Бетева і Оберга. Військово-топографічне депо, 1842 р. Археологічна карта Криму. Процитовано 17 березня 2015.
  12. Таврійська губернія. Список населених місць за відомостями 1864 Стор. 75. Санкт-Петербург. Друкарня Карла Вульфа. 1865. Процитовано 22 березня 2015.
  13. Сейдаметов Е. Х. Еміграція кримських татар в XIX-поч. XX ст. // {{{Заголовок}}}. — 2 005.
  14. К.В.Ханацкій (одна тисяча вісімсот вісімдесят сім). 1867. Пам'ятна книжка Таврійської губернії. Стор. 424. Сімферополь, друкарня Таврійського Губернського Правління. Архів оригіналу за 26 червня 2015. Процитовано 24 березня 2015.
  15. Карта Шуберта - Крим (Таврійська губернія). Військово-топографічне депо - 3 версти. ЕтоМесто.ru. 1865. Процитовано 24 березня 2015.
  16. Трехверстовая карта Криму ВТД 1865-1876. Лист XXXII-13-a. Археологічна карта Криму. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 24 березня 2015.
  17. Борис Веселовский. Історія земства за сорок років. Т. 4; Історія земства. — 1 911.
  18. Таврический Губернский Статистический комитет (1892). Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1892 год. Симферополь. Таврическая Губернская типография.
  19. Таврический Губернский Статистический комитет (1900). Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1900 год. Симферополь. Таврическая Губернская типография.
  20. Гржибовська, 1999, Статистичний довідник Таврійської губернії. Ч.I-я. Статистичний нарис, випуск четвертого Перекопський повіт, 1915 рік, с. 235.
  21. Упоряд. Дізендорф, Віктор Фрідріхович. Німці Росії: населені пункти і місця поселення: енциклопедичний словник. — Москва : Громадська Академія наук російських німців, 2006. — 479 с. — ISBN 5-93227-002-0.
  22. Історія Джанкойського района. Архів IDpub = 26 оригіналу за 29 серпня 2013. Процитовано 16 серпня 2013.
  23. Население і промисловість. І.М.Саркізов-Серазини, 1925. Архів оригіналу за 8 червня 2013. Процитовано 8 червня 2013.
  24. Административно-территориальное поділ Крыма. Архів оригіналу за 29 квітня 2013. Процитовано 27 квітня 2013.
  25. Гржибовська, 1 999, Список населених пунктів Кримської АРСР по Всесоюзного перепису 17 грудня 1926, с. 321.
  26. Административно-территориальное поділ РРФСР на 1 січня 1940 року. Стор. 388. Комісія з адміністративно-територіальним поділом при РНК РРФСР. 1940. Процитовано 5 травня 2015.
  27. Указ Президії ВР СРСР від 28.08.1941 про переселення німців, які проживають в районах Поволжя
  28. [ [s: Постанова ДКО № 5859сс від 11.05.44 | Постанова ДКО № 5859сс від 11.05.44]]
  29. Постанова ДКО від 12 серпня 1944 № ГКО-6372с «Про переселення колгоспників у райони Криму»
  30. Як заселяли Крим (1944-1954). Ельвіна Сеітова, аспірант історичного факультету ТНУ. Архів оригіналу за 17 жовтня 2013. Процитовано 26 червня 2013.
  31. Указ Президії Верховної Ради РРФСР від 21 серпня 1945 № 619/3 «Про перейменування сільських Рад і населених пунктів Кримської області»
  32. Закон РРФСР від 25.06.1946 Про скасування Чечено-Інгушської АРСР і про перетворення Кримської АРСР в Кримську область
  33. Закон СРСР від 26.04.1954 Про передачу Кримської області зі складу РРФСР до складу Української РСР
  34. Міста і села України, 2009, Мирнівська сільрада.
  35. Панасенко М.М. (упор.). Кримська область. Адміністративно-територіальний поділ на 1 січня 1968 року. Стор. 111. «Крим», Сімферополь. 1968. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 5 травня 2015.
  36. Кримська область . Адміністративно-територіальний поділ на 1 січня 1977 року. Стор. 21. Сімферополь, видавництво «Таврія». 1977. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 5 травня 2015.


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.