Довгяло Дмитро Іванович

Довгяло Дмитро Іванович (біл. тарашк. Даўгяла Дзьмітры Іванавіч, рос. Довгялло Дмитрий Иванович; *1 листопада 1868 р., с. Козьяни Городоцький повіт Вітебська губернія -†1942[1] р., с. Пахта-Арал Чимкентська область Казахстан) — білоруський археограф та історик, класик білоруської археографії[2]. Його криптоніми: «Д. Д.», «Дм. Д.».

Дмитро Іванович Довгяло
біл. Дзмітрый Іванавіч Даўгяла
портрет до 1917 року
портрет до 1917 року
Народився 1 листопада 1868(1868-11-01)
Козьяни
Помер 1942(1942)
Пахта-Арал
Країна Російська імперія →  СРСР
Національність білорус
Діяльність науковець
Alma mater Петербурзька духовна академія
Галузь історія, археографія
Заклад Вітебський центральний архів давніх актів
Звання доцент
Ступінь кандидат наук
Членство Віленська археографічна комісія, Російське географічне товариство, Q4112333?, Перший Загальнобілоруський конгрес і Mahili͡oŭski Belaruskii Kamitėtd
Батько Іоанн Максиміліанович Довгяло
У шлюбі з Олена Василівна Демидівська
Діти Миколай, Костянтин; Катерина, Віра
 Довгяло Дмитро Іванович у Вікісховищі

Життєпис

Народився у селі Козьяни Городоцького повіту Вітебської губернії Російської імперії, нині це Шумілінський район Вітебська область Білорусі. Був нащадком старовинної шляхти Великого князівства Литовського[3][4]. Його батько — священик Іван Максиміліанович Довгяло (*1847-†03.02.1902)[5].

Завершив навчання у Вітебській духовній семінарії РПЦ. У 1894 р. завершив навчання у Петербурзькій духовної академії[2]. Отримав ступінь кандидата теології (спеціалізація «Церковна унія»)[6]. Одночасно як «вільний слухач» він завершив курс навчання у Санкт-Петербурзькому Імператорському Археологічному інституті, що готував фахівців в галузі археології, археографії, архівознавства[7].

Викладав у Вітебську в семінарії і чоловічої гімназії. З 1897 р. став архіваріусом у Вітебського центрального архіву давніх актів і Віленського центрального архіву давніх актів[2].

З 1903 р. у Вільнюсі працював в об'єднаному архіві давніх актів, викладав в навчальних закладах.

У 1906 р. редагував газету «рос. Белая Русь» (Біла Русь).

З 1906 р. член, а з 1913 р. голова Віленської археографічної комісії[2].

У 1910—1914 рр. — редактор «записок Північно-Західного відділу Російського географічного товариства» (рос. Записок Северо-Западного отдела Русского географического общества). Став почесним членом Вітебської вченої архівної комісії.

У 1915 р. через події Першої світової війни евакуювався з Вільні до м. Могильова, де працював в архіві.

У 1917 р. брав участь у першому Всебілоруському конгресі.

У березні 1919 р. був призначений на уповноваженого Головного архіву Росії в Могилевській губернії, яка входила тоді до складу РРФСР. Паралельно з роботою в архіві він очолює створений з його ініціативи губернський музей[7].

З 1921 р. — завідувач Могильовського губернського архіву.

Влітку 1925 р. був призначений на вченого секретаря Історико-археологічної (з 1927 року — «Археографічної») комісії і переїхав до м. Мінська[5]. 3 цього 1925 р. співпрацював з Інститутом білоруської культури, доцент Білоруського державного університету[2], де читав лекції з джерелознавства на соціально-історичному відділенні педагогічного факультету[7]. Спільно з колегами Інбілкульту Довнар-Запольським М. В., Пічетою В. І., Щекотихіним М. М. ним була ініційована підготовка шерегу навчальних посібників і хрестоматій для студентів педагогічного факультету БДУ[7]. У 1928 р. під тиском комуністів він був відсторонений від читання лекцій з «ідеологічних мотивів» як «політично сумнівна» особа.

У 1929—1937 рр. очолював бібліотеку Академії наук Білорусі, а з 1937 р. — науковий співробітник академічного Інституту історії АН Білорусі[2].

10 грудня 1937 р. був заарештований 3-м відділенням Управлінням Державної Безпеки НКВС БРСР і поміщений в Мінську в'язницю НКВС[5], як буцімто «німецький шпигун»[8]. НКВС пред'явило звинувачення[5] в тому, що

…Працюючи директором бібліотеки, Довгяло заповнював бібліотеку клерикальною літературою … з 1926 року був учасником фашистської організації білоруських нацдемів (національна демократія) … вів антирадянську діяльність, спрямовану на дискредитацію ВКП(б) і Радянської влади.
Оригінальний текст (рос.)
…Работая директором библиотеки, Довгялло заполнял библиотеку клерикальной литературой … с 1926 года являлся участником фашистской организации белорусских нацдемов (национальная демократия) … вел антисоветскую деятельность, направленную на дискредитацию ВКП(б) и Советской власти.

Як «доказ» його так би мовити «злочинної діяльності» наводилася книга «біл. Літоўская метрыка и яе каштоўнасць для вывучэння мінуўшчыны Беларусі», видана в Ризі в 1933 р., що за суттю була науковою доповыддю Довгяло Д. І. на Археографічному з'їзді в 1926 році[5]. Він був змушений під погрозами фізичної розправи визнати це, але потім відмовився від пред'явлених звинувачень. Був визнаний винним в «засміченні контрреволюційною літературою» бібліотеки Академії наук БРСР.

Згідно рішення «особливої наради» при НКВС СРСР за протоколом № 30[5] від 11 вересня 1939 року висланий строком на 5 років у с. Пахта-Арал Чимкентської області Казахстану. За деякими відомостями помер там в квітні 1942 р.[5]. Реабілітований посмертно 9 червня 1964 р. ухвалою колегії у кримінальних справах Верховного суду БРСР[5].

Праці
  • Укладач і редактор «Историко-юридические материалы…» (т. 27—32, Віцебск, 1899—1906), (рос.)
  • брав участь у виданні «Акты, издаваемые Виленской комиссией…» (т. 32-37, Вільня, 1907—1912), (рос.)
  • редактор і упорядник
    • Беларускі архіў. Т. 1. Матэрыялы i дакументы да гiсторыi Беларуска-Лiтоўскай дзяржавы (XVI—XVII ст.) / Склад. З. Даўгяла. — Мн.: Інстытут беларускай культуры, 1927. — 268 с.
    • Беларускі архіў. Т. 2. Лiтоўская метрыка (XV—XVI ст.) / Склад., уступ. арт. З. Даўгяла. — Мн.: Інстытут беларускай культуры, 1928. — 343 с.
    • Беларускі архіў. Т. 3. Вып. 1. Менскія акты (XV—XVIII ст.) / Склад. З. Даўгяла. — Мн.: Інстытут беларускай культуры, 1930. — 413 с.
  • підготував
    • Матэрыялы да гісторыі мануфактуры Беларусі ў часы распада феадалізма. Т. 1 (1796—1840) / Склад. З. Даўгяла. — Мн.: Выдавецтва АН БССР, 1934. — 300 с.
    • Матэрыялы да гісторыі мануфактуры Беларусі ў часы распада феадалізма. Т. 2. (1841—1864) / Склад. З. Даўгяла. — Мн.: Выдавецтва АН БССР, 1935. — 380 с.
  • один з упорядників
    • Гісторыя Беларусі ў дакументах і матэрыялах. Т.1. (IX—XVIII ст.). — Мн.: Выдавецтва АН БССР, 1936. — 678 с.
  • Дакументы да гісторыі музэю Г. Х. Татура ў Менску. //Запіскі адзелу гуманітарных навук. Працы клясы гісторыі. — Мн., 1929. — Кн.8. — с.549-560.
  • Марковские гайдамаки. — Витебск, 1896; (рос.)
  • Поуниатская библиотека Витебской духовной семинарии // Полоцкие епархиальные ведомости. — 1901, № 1—2; (рос.)
  • Радошковичи, заштатный город Виленской губернии. — Вильна, 1907; (рос.)
  • Цыганы на Беларусі: (Гіст. нарыс) // Наш край, 1926. — № 12(15);
  • З гісторыі беларускага пісьменства XVII ст. — Мн., 1927;
  • Свіслацкі замак у 1560 г. // Наш край, 1927. — № 6—7;
  • Заслаўе на Міншчыне. // Запіскі аддзела гуманітарных навук Інбелкульта, 1928. — Кн. 5;
  • Літоўская Мэтрыка і яе каштоўнасьць для вывучэньня мінуўшчыны Беларусі. — Рыга, 1933
  • Крест преподобной Ефросинии, княжны Полоцкой: (исторический эскиз) — Витебск: Губернская типография, 1895. — 25 с. (рос.)
  • Описание предметов древности, поступивших в Витебское церковно-археологическое древлехранилище по ноябрь 1897 года (в соавторстве с Н. Я. Никифоровским) — Витебск: Губ. типо-литогр., 1899. (рос.)
  • Материалы для истории местной Витебской прессы. А.Духовный орган — Витебск: Губерн. типолитогр., 1899. (рос.)
  • Оршанский гербовник: Отт. из 28-го вып. Ист.-юрид. материалов, извлеч. из древних актовых книг губерний: Витебской и Могилевской", хранящихся в Центр. архиве в Витебске — Витебск: (Губ. типо-литогр.), 1900. — 96 с. (рос.)
  • Полоцкая епархия к 1903 году — Витебск: Губернская типо-литография, 1903. — 106 c. (рос.)
  • Лепель, уездный гор. Витебской губ.: Хроника минувшей жизни — Витебск: Губ. типолитогр., 1905. (рос.)
  • Смоленск в 1654 г.: несколько слов по поводу 250-летия со времени окончания польского владычества в г. Смоленске (23 сентября 1654 — 3 октября 1904 г.) — Вильна: Типография А. Г. Сыркина, 1905. — 40 c. (рос.)
  • Витебская духовная семинария (1806—1906): Заметки и воспоминания. — Витебск: Тип. М. Б. Неймана, 1907. — 84 с. (рос.)
  • Петр Великий для Западной Руси: на память о 200-летии Полтавской победы — Вильна: Электро-типография «Русский почин», 1909. — 15 c. (рос.)
  • Перенесение св. мощей преп. Евфросинии из Киева в Полоцк: Подроб. описание церков.-нар. торжеств по пути следования св. мощей с изображением преподоб. Евфросинии и многими рис. — Вильна: Полоц. церк. братство, 1910. — 80 с. (рос.)
  • Город Борисов Минской губернии (в соавторстве) — Вильна: Сев.-Западный отдел Императорского Русского географического общества, 1910. — 38 c. (рос.)
  • Магілёўскае «Брацтва прасалаў». — Мн., 1926
  • Заслаўе на Міншчыне. ― Запіскі аддзела гуманітарных навук Інбелкульта, 1928, кн. 5.
  • Polociae moenia: Гіст.-тапагр. нарыс полац. умацаванняў — Мн., 1928.

та інші.

Родина

Примітки
  1. Беларуская ССР: Кароткая энцыклапедыя. У 5-і т. Т.5.: Бібліяграфічны даведнік / Рэд. кал.: І. П. Шамякін і інш — Мн.: Гал. рэд. БелСЭ імя П. Броўкі, 1981. — Т. 5. — 720 с. — 15 000 экз. (біл.)
  2. Макароў Л. У., Рэпрэсаваныя літаратары, навукоўцы, работнікі асветы, грамадскія і культурныя дзеячы Беларусі, 1794—1991. Энц. даведнік. У 10 т. Т.1. — Мн., 2003. — ISBN 985-6374-04-9 (біл.)
  3. Kubilius Jonas. Profesorius Zigmas Žemaitis. Trumpa biografinė apybraiža // Profesorius Zigmas Žemaitis. Bibliografinė rodyklė ir fotografijų rinkinys. — Vilnius: Vilniaus universiteto leidykla, 2008. — С. 15. — 196 с. — (Fontes Historiae Universitatis Vilnensis). — ISBN 978-9955-33-245-9. (лит.)
  4. Довгялло // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  5. Горидовец В., Биография Д. И. Довгялло, сайт «Полоцко-Витебская епархия. Статистические сведения о духовенстве и приходах (1861—1990)» (рос.)
  6. Шумейка М., Дўгяла Дзмітры Іванавіч / М. Шумейка // Энцыклапедыя гісторыі Беларусі. У 6 т. — Т. 3.: Гімназія — Кадэнцыя / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў (галоўны рэд.) і інш.; Маст. Э. Э. Жакевіч. — Мн.: БелЭн імя Петруся Броўкі, 1996. — С.212. (біл.)
  7. Дмитрий Иванович Довгялло (20.10.1868 — апрель 1942), сайт «Исторический факультет Белорусского государственного университета» (рос.)
  8. Шумейко М. Ф., Архивист и археограф Дмитрий Иванович Довгялло. ― Мн., 2002 (рос.)

Джерела
  • Маракоў Л. У., Рэпрэсаваныя літаратары, навукоўцы, работнікі асветы, грамадскія і культурныя дзеячы Беларусі, 1794—1991. Энц. даведнік. У 10 т. — Т. 1. — Мн.:, 2003. ISBN 985-6374-04-9 (біл.)
  • Памяць: Гіст.-дакум. хроніка Мінска. У 4 кн. Кн. 1-я. — Мн.: БЕЛТА, 2001. — 576 с.: іл. ISBN 985-6302-33-1. (біл.)
  • Энцыклапедыя гісторыі Беларусі: У 6 т. Т. 3: Гімназіі — Кадэнцыя / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў і інш — Мн., 1996 Т. 3. — 527 с. — 10 000 экз. — ISBN 985-11-0041-2. (біл.)
  • Шумейка М. Ф., ДАЎГЯЛА Дзмітрый Іванавіч. // Беларуская энцыклапедыя: У 18 т. Т.6: Дадаізм — Застава / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў і інш. — Мн.: БелЭн, 1998. — Т. 6. — 576 с. — 10 000 экз. — ISBN 985-11-0106-0 (т. 6). (біл.)
  • Беларуская ССР: Кароткая энцыклапедыя. У 5-і т. Т.5.: Бібліяграфічны даведнік / Рэд. кал.: І. П. Шамякін і інш — Мн.: Гал. рэд. БелСЭ імя П. Броўкі, 1981. — Т. 5. — 720 с. — 15 000 экз. (рос.)
  • Улащик Н. Н., Очерки по археографии и источниковедению истории Белоруссии феодального периода. ― М., 1973. (рос.)
  • Шумейко М. Ф., Архивист и археограф Дмитрий Иванович Довгялло. ― Мн.: БелНИИДАД, 2002. — 164 с. (рос.)
  • Шумейко М. Ф., Археография: курс лекций. — Мн.: БГУ, 2005 (рос.)
  • Шумейко М. Ф., Новые штрихи к биографии Дмитрия Ивановича Довгялло: (к 140-летию со дня рождения) // Архівы і справаводства. 2008. ― № 6. ― С.93―101 (рос.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.