Долуд Андрій

Андрій Долуд;
	Поручик; ; Полковник[1]
	Андрій Долуд. Світлина періоду Перших визвольних змагань.
Загальна інформація
Народження	15 жовтня 1893; с.Плетений Ташлик, Єлисаветградський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія, нині це Маловисківський район, Кіровоградська область
Смерть	6 вересня 1976 (82 роки); м. Куритиба, Бразилія
Alma Mater	Юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Військова служба
Приналежність	УНР
Формування	Армія УНР
Війни / битви	Перша світова війна Польсько-українська війна Листопадовий чин;
Командування
	командир куреня Шостої Равської бригади УГА,; до складу якої влився загін ім. І. Богуна сформований Долудом в Одесі
Нагороди та відзнаки

Андрі́й До́луд (нар.15 жовтня 1893, с. Плетений Ташлик, Єлисаветградського повіту, Херсонської губернії, нині с. Плетений Ташлик, Маловисківського району, Кіровоградської області — пом. 6 вересня 1976, м. Куритиба, Бразилія) — український військовий діяч, генерал-хорунжий Армії УНР, начальник штабу Армії УНР Першого зимового походу, організатор УВВ.

Життєпис

Під час першої світової у складі військ Південно-Західного фронту воював на Тернопільщині.[2]

В 1917–1918 — член Української Центральної Ради. 13 листопада 1918 на чолі козацького загону імені Івана Гонти, сформованого з наддніпрянських українців, прибув до Львова на допомогу галицьким військам. Брав участь в польсько-українській війні 1918—1919. З кінця 1918 командував Янівською (другою) бригадою УГА, яка відзначилась у боях з польськими частинами на підступах до Львова, в ході Вовчухівської операції 1919 та Чортківського наступу (офензиви) 1919.

З грудня 1919 до травня 1920 — начальник штабу Армії УНР під час Першого Зимового походу. Під час польсько-радянської війни 1920 командував 5-ю Херсонською дивізією Армії УНР. У листопада 1920 інтернований з дивізією біля Підволочиська. У 1921 році виїхав до Бразилії.[2]

У 1942 році формально очолював Українське Визвольне Військо, що формувалось у складі сухопутних сил німецької армії (Вермахту). З 1943 року очолював Запорізький загін УВК (Ost-Nachschub-Bataillon 651) в складі Вермахту, який у 1945 р. увійшов до складу 2-ї Української дивізії УНР Українська Національна Армія.

У 1944 році — член Козацького штабу генерала Андрія Шкуро.

Разом з полковником Дацківим були організаторами табору для українців в Ульмі.[3] Після 1945 року емігрував до Латинської Америки.

Помер 6 вересня 1976 р., похований у Куритибі, штат Парана, Бразилія.

Примітки

генерал-хорунжий в еміграції
Гуцал П. Долуд Андрій… — С. 519.
Степан Шипилявий. Меценати, фундатори, передплатники пропам'ятної книги «Бучач і Бучаччина» / Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 777.

Джерела

К. Є. Науменко. Долуд Андрій // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2020. — ISBN 944-02-3354-X.
Савченко Г. П. Долуд Андрій // Енциклопедія історії України / редкол.: В. А. Смолій та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2. — С. 440.
Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга I. — К. : Темпора, 2007. — ISBN 966-8201-26-4.
Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга II. — К. : Темпора, 2011. — 355 с. — ISBN 978-617-569-041-3.
ЦДАВОУ. — Список старшин, зарахованих на дійсну українську військову службу та підвищених до наступних рангів протягом липня 1920 — липня 1923
Гуцал П. Долуд Андрій // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 519. — ISBN 966-528-197-6.

В кінематографі

.Андрій Долуд Документальний фільм режисера Тараса Каляндрука Львів 2008 https://www.youtube.com/watch?v=6d8MiSkViEw

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] генерал-хорунжий в еміграції

[ПГ9-2] Гуцал П. Долуд Андрій… — С. 519.

[3] Степан Шипилявий. Меценати, фундатори, передплатники пропам'ятної книги «Бучач і Бучаччина» / Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 777.