Древаль Василь Тимофійович

Василь Тимофійович Древаль (23 лютого 1917, Комишня 19 січня 1988, Київ) радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, в роки німецько-радянської війни заступник командира батальйону з політичної частини 78-го гвардійського стрілецького полку 25-ї гвардійської стрілецької дивізії 6-ї армії Південно-Західного фронту, гвардії капітан.

Василь Тимофійович Древаль
Народження 23 лютого 1917(1917-02-23)
селище Комишня
Смерть 19 січня 1988(1988-01-19) (70 років)
Київ
Поховання Лук'янівське військове кладовище
Країна  СРСР
Роки служби 19381960
Партія КПРС
Звання  Полковник
Війни / битви Німецько-радянська війна
Нагороди

Біографія

Народився 23 лютого 1917 року в селищі Комишні (нині Миргородського району Полтавської області) в селянській родині. Українець. Член КПРС з 1940 року. У 1932 році закінчив сім класів середньої школи. Працював обліковцем у МТС.

У 1938 році призваний до лав Червоної Армії. У 1940 році закінчив Харківське військово-політичне училище. У боях німецько-радянської війни з липня 1941 року.

26 вересня 1943 року гвардії капітан В. Т. Древаль відзначився при форсуванні Дніпра в районі села Військового Солонянського району Дніпропетровської області та в боях за плацдарм на правому березі річки. Перебуваючи в бойових порядках, В. Т. Древаль проявив виняткову відвагу і героїзм. У важкі хвилини бою він був серед бійців, особистим прикладом надихав їх на подвиг. У запеклих сутичках з ворогом батальйон знищив до 400 солдатів і офіцерів противника, захопив 8 гармат, 11 мінометів та інші трофеї.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 лютого 1944 року за мужність і відвагу, проявлені при форсуванні Дніпра і захоплення плацдарму на його правому березі гвардії капітану Василю Тимофійовичу Древалю присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 2505).

Могила Василя Древаля

Після закінчення війни продовжував службу в армії. У 1955 році закінчив Військово-політичну академію імені В. І. Леніна. З 1960 року полковник В. Т. Древаль — у відставці. Жив у Києві. Помер 19 січня 1988 року. Похований у Києві на Лук'янівському військовому кладовищі.

Нагороди

Нагороджений орденом Леніна, орденом Червоного Прапора, орденами Вітчизняної війни 1-ї та 2-го ступеня, двома орденами Червоної Зірки, медалями.

Література

  • Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. М.: Воениз., 1987
  • За мужество и отвагу. Харьков, 1984
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.