Дубенка (Чортківський район)

Дубенка (до 2008 року — Дубенки́[1]) село в Україні, у Монастириській міській громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на річці Коропець, на сході району. До села приєднано хутори Гута та Слобідка Долішня. У зв'язку з переселенням жителів хутори Дубовиця і Кадуби виключені з облікових даних.

село Дубенка
Країна  Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Чортківський район
Громада Монастириська міська громада
Облікова картка Дубенки 
Основні дані
Засноване 1698
Населення 679
Територія 2,694 км²
Густота населення 252,04 осіб/км²
Поштовий індекс 48350
Телефонний код +380 3555
Географічні дані
Географічні координати 49°03′19″ пн. ш. 25°10′38″ сх. д.
Водойми Коропець
Відстань до
районного центру
5 км
Найближча залізнична станція Бучач
Відстань до
залізничної станції
25 км
Місцева влада
Адреса ради 48350, с. Дубенки
Карта
Дубенка
Дубенка
Мапа

 Дубенка у Вікісховищі

Населення — 689 осіб (2003).

До 2018 — центр Дубенківської сільської ради. Від 2018 року ввійшло у склад Монастириської міської громади.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Монастириської міської громади  [2]

Історія

Поблизу Дубенків виявлено археологічні пам'ятки пізнього палеоліту та трипільської культури.

Відоме з XVIII стoлыття. 15 квітня 1823 року судом було прийнято рішення (не підлягало оскарженню), яким спірні ґрунти (земельні ділянки) ставали власністю дідича Скварчиньського, що викликало напад селян на панський маєток.[3] Діяло українське товариство «Просвіта».

Пізншим власником маєтку був Людвік Скварчинський.

У національно-визвольній боротьбі брали участь члени ОУН та вояки УПА, серед них:

  • Ганна (1925 р. н.), Євдокія (1922 р. н.) і Марія (1927 р. н.) Білик, Михайло Волошин (1907 р. н.), Йосип Гадиняк (“Громенко”; 1923), Андрій Гала (“Трембіта”; 1921 р. н.), Анелія (1922 р. н.), Іван (1920 р. н.), Михайло (1893 р. н.), Михайло (1920 р. н.), Текля (1898 р. н.) Гриньківи, Антон Залецький (1919 р. н.), Михайло (1922 р. н.) і Михайлина (1925 р. н.) Зінькевичі, Марія Кочан (1901 р. н.), Михайло Кочерай (1930 р. н.), Антін Михайлів (1922–1941), Антон (1936 р. н.), Микола (1920–1941), Михайло (1931 р. н.), Олена (1906 р. н.) та Яків (1903 р. н.) Радомські, Петро Сабадаш (1922 р. н.), Михайло Хмарний (1922 р. н.), Василь (1905 р. н.), Костик (1907 р. н.), Панько (1922 р. н.) та Семен (1902 р. н.) Штангрети і багато інших.

1957 р. внаслідок повені були підтоплені будинки.

Протягом 19621966 село належало до Бучацького району. Після ліквідації Монастириського району 19 липня 2020 року село увійшло до Чортківського району[4].

Епідемія коронавірусу

Станом на 29 березня 2020 року в селі було інфіковано 2 особи COVID-19 (і 44 в районі).[5]

Пам'ятки

Церква Успіння пресвятої Богородиці 1878
Церква Петра і Павла

Церкви:

  • Успіння Пресвятої Богородиці (1878 р.; кам'яна)
  • Святого Петра і Павла.
  • каплиця (1992 р.).

Пам'ятники

Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1985), насипана могила Борцям за волю України (1938; відновлена 1992), встановлено пам'ятний хрест на хуторі Слобідка Долішня з нагоди 2000-ліття народження Ісуса Христа (2000).

Соціальна сфера

Діють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, клуб, бібліотека, ФАП.

Відомі люди

Уродженці Долішньої Слобідки

Примітки

  1. Картка постанови про перейменування[недоступне посилання з липня 2019]
  2. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua). Процитовано 22 жовтня 2021.
  3. T. H. Skrzypecki. Potok Złoty na tle historii polskich kresów południowo-wschodnich.— Opole: Solpress, 2010.— 256 s.— S. 90—91. ISBN 978-83-927244-4-5 (пол.)
  4. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  5. В районі на Тернопільщині кількість інфікованих на коронавірус зросла, Українська правда, 29 березня 2020
  6. Щербак Л. Черемшинський Остап (Євстахій) Степаноович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П  Я. — 708 с. ISBN 978-966-528-279-2. — С. 590.

Література

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.